Умови публікації

Завантажити інформаційний лист

Для опублікування статті у виданні «Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія Історія», Випуску 16 (58)’2024 необхідно до 30 вересня 2024 року:

1. Заповнити довідку про автора (посилання)

2. На електронну адресу phn.dspu@gmail.com надіслати статтю, оформлену відповідно до вимог, та копію квитанції про сплату публікаційного внеску.

Публікаційний внесок

Вартість публікації становить 900 гривень (за 12 сторінок). Кожна додаткова сторінка сплачується окремо у розмірі 40 гривень.

Публікаційний внесок покриває витрати, пов’язані з рецензуванням, коректурою і редагуванням статей, макетуванням та розміщенням електронної версії.

Статті докторів наук англійською мовою публікуються безоплатно.

За бажанням автор статті може замовити собі друкований примірник.

Вартість друкованого примірника становить 800 гривень, які необхідно сплатити додатково до публікаційного внеску.

Академічна доброчесність

Редакція видання здійснює внутрішнє анонімне рецензування статей та перевірку на наявність плагіату. Статті у виданні перевіряються на наявність плагіату за допомогою програмного забезпечення StrikePlagiarism.com від польської компанії Plagiat.pl.

Терміни

Електронна версія буде розміщена у відкритому доступі на сайті до 15 грудня 2024 р.

Друкована версія буде відправлена авторам статей, які її замовлять, до 31 січня 2025 р.

Вимоги до оформлення

До друку приймаються наукові статті, публікації документів і пам’яток, бібліографічні та джерелознавчі огляди, рецензії на нові видання, повідомлення про наукові події й заходи англійською мовою, які відповідають профілю видання й сучасному стану науки. Редакція не розглядає статті описові та оглядові, а також такі, що не становлять загального інтересу й не містять значущих висновків. Автор статті відповідає за достовірність викладеного матеріалу, за належність даного матеріалу йому особисто, за правильне цитування джерел та посилання на них.

Обсяг статті – 12–20 сторінок (шрифт – Times New Roman, кегель – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, поля – усі 2 см, абзац – 1 см).

Форматування абзаців за допомогою інтервалів (пробілів) чи табуляції неприпустимий.

Індекс УДК (універсальний десятинний класифікатор) розташовують перед заголовком статті, окремим рядком, у лівому верхньому куті.

Відомості про автора (авторів) вказують англійською та українською мовами (вирівнювання по ширині тексту) із зазначенням прізвища та імені, наукового ступеня і вченого звання, посади, місця роботи, повної адреси, e-mail кожного співавтора; рядком нижче – номеру ORCID, номеру ResearcherID, Scopus-Author ID (зазначається при наявності індексованих публікацій у Scopus).

Усі відомості наводять у називному відмінку. Ім’я автора (авторів) виділяють жирним та курсивним накресленням, інші відомості – лише курсивом.

Бібліографічний опис статті за прикладом:

Стецик, Ю. (2023). Візитаційний опис парафіяльного храму Святого Филипа міста Самбора (1773 р.). Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, 14 (56), 11–27. doi:

Заголовок статті. У назві бажано не використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Великі літери, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру. Подається українською та англійською мовами.

Анотація подається українською та англійською мовами (не менше 1 800 символів із пробілами у кожній анотації). Анотація подається згідно з вимогами наукометричних баз як структурований реферат, і повинна містити такі виділені елементи: мета роботи, методологія, наукова новизна, висновки.

Ключові слова – слова з тексту матеріалу, які з точки зору інформаційного пошуку несуть змістовне навантаження. Подаються у називному відмінку, загальна кількість ключових слів – не менше трьох і не більше семи, подаються українською та англійською мовами.

Обов’язкова вимога до статей – належний рівень перекладу англомовного тексту.

Основна частина статті повинна містити такі структурні елементи: постановка проблеми; аналіз останніх досліджень і публікацій; мета статті; виклад основного матеріалу; висновки і перспективи подальших розвідок цього питання. Усі частини статті повинні бути виділені.

Список використаних джерел і літератури. Згідно з вимогами МОН України до наукового фахового видання та міжнародними стандартами наукових публікацій, слід подавати два окремі списки використаних джерел і літератури:

1) Список використаних джерел і літератури формують у алфавітному порядку, без нумерації, мовою цитованих джерел, спочатку кирилицею, потім латиною;

2) References необхідний для коректного індексування посилань статті наукометри-чними та пошуковими системами; він дублює перший список латиною та наводить кириличні джерела у транслітерованому вигляді та перекладі (назви дослідження автора). Список формують у алфавітному порядку латиною без нумерації.

Якщо цитоване джерело має назву англійською мовою (наприклад, стаття в науковому журналі), для правильного цитування необхідно вказувати саме його.

Обидва списки необхідно оформлювати за міжнародним бібліографічним стандартом APA. Обовʼязкове використання 2-3 джерел з номером DOI.

У списку References назви робіт на мовах, де використовуються нелатинізовані алфавіти, повинні бути перекладені англійською та поміщені у квадратних дужках; назви джерел повинні бути транслітеровані, у кінці слід вказати мову оригіналу у квадратних дужках.

Назви періодичних видань (журналів) треба наводити відповідно до офіційного латинського написання за номером реєстрації ISSN.

Посилання на літературу слід подавати за допомогою не номерних, а дужкових посилань – шляхом вказування прізвища автора та року роботи у дужках, відділяючи номер сторінки комою (Кентій, 1999, с. 56).

Архівні джерела у тексті розкриваються повністю: (ГДА СБУ, ф. 2, спр. 4, арк. 89).

Заборона використання наукових праць країни-окупанта

Забороняється цитування в тексті та внесення до бібліографічних списків тих джерел, які опубліковані після 1991 року російською мовою в будь-якій країні, а також джерел іншими мовами, якщо вони опубліковані на території росії та білорусі.

Цитування таких джерел, опублікованих після 1991 року, дозволене в разі наявності в автора статті мети спростувати з наукової позиції міфи та штампи пропаганди нашого ворога.

Додаткові вимоги до тексту статті:

– кожну абревіатуру (або скорочення) слід уводити в текст у дужках після першого згадування відповідного повного словосполучення і лише потім нею можна користуватися;

– на всі таблиці й рисунки давати посилання в тексті статті;

– усі таблиці повинні мати заголовки (над таблицею, окремим абзацом тексту, без відступу, напівжирний);

– рисунки мають супроводжуватися підписами (під рисунком, окремим абзацом, напівжирний, вирівнювання за центром, без відступу; підпис не має бути елементом рисунка); нумерувати рисунки за порядком посилань у тексті.

– розрізняти тире (–) та дефіс (-). Дефіс – це знак, що з’єднує частини складних слів. Під час друку має позначення маленької горизонтальної рисочки (-), та не відокремлюється пробілами від слів. Тире – це розділовий знак, що вживається для позначення прямої мови, пауз, перед це (це є), оце, то, ось (це) значить. Тире у тексті обов’язково з обох боків відділяють пробілами;

– між словами ставити тільки один пробіл;

– не відділяти від попередньої цифри знак градуса, мінути, секунди, процента (25°; 5'; 30''; 77%);

– відділяти нерозривним пробілом (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+Пробіл) знаки і літери на означення томів, частин, параграфів, пунктів, номерів сторінок тощо від наступної цифри (Т. 7; ч. 23; § 5; № 34); загальноприйняті позначення одиниць виміру від попередньої цифри (150 грн; 32 км; 6 млн; 45 тис.);

– відділяти нерозривним пробілом ініціали та прізвище (В. А. Лавренов); скорочення після переліків (типу і т. п., і т. д.), перед іменами та прізвищами (п. Наталка), перед географічними назвами (р. Золота Липа);

– скорочення типу 80-ті, 2-го друкувати через нерозривний дефіс (одночасне натискання клавіш Сtrl+Shift+Дефіс);

– використовувати парні лапки («»);

– дати подавати через тире з пробілами. Перед скороченнями р., рр., ст. ставити нерозривний пробіл. Якщо дати наводити в дужках, то «рр.» не писати (1861 р., 1945 – 1947 рр., (1945 – 1947), ХV – XVIII ст.). У сполученнях на означення десятиліть між датами ставити тире з пробілами: 1940-х – 60-х рр. Роки, що не збігаються з календарними, подавати через похилу риску (1997/98 навчальний рік; 2012/13 бюджетний рік);

– часові та числові інтервали оформляти через тире без пробілів (липень–серпень; 36–44);

– у цифрових даних, що включають більше п’яти цифр, після кожних трьох цифр ставити нерозривний пробіл (13 255; 457 357).

 

Приклад оформлення:

УДК 271.4(477.83)-523.42"1897"

Юрій СТЕЦИК
доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України та правознавства, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, Україна, індекс 82100 (stetsyk_u_o@ukr.net)

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1795-687X
ResearcherID: https://publons.com/researcher/1959605/E-5136-2018


Володимир КОБЕТЯК
здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти, Дрогобицький дер-жавний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, Україна, індекс 82100 (volodymyrkobetjak@gmail.com)

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4416-9460


Бібліографічний опис статті: Стецик, Ю., & Кобетяк, В. (2023). Грушівська парафія в описах візитатора та пароха 1897 р. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, 15(57). doi: 


ГРУШІВСЬКА ПАРАФІЯ В ОПИСАХ ВІЗИТАТОРА ТА ПАРОХА 1897 р.

Анотація. Мета дослідження – проаналізувати інформацій-ні повідомлення деканального візитаційного комісара та місцевого пароха щодо оцінки становища грушівської парафії греко-католи-цького обряду. Методологія дослідження. Для верифікації факто-логічного матеріалу проведено зіставлення описів візитатора із повідомленнями пароха й аналогічними статистично-довідковими документами церковного походження. Наукова новизна полягає у тому, що віднайдений рукопис протоколу деканальної візитації за 1897 р. грушівської парафії уперше впроваджується до наукового обігу і розкриває обставини занепаду деревʼяного храму і підготовку до побудови мурованої церкви, яка дійшла до наших днів. Висновки. Із проаналізованих повідомлень візитатора та пароха можна стверджувати, що на локальному рівні розбудовувалася парафіяль-на цивілізація: діяли храми (матірний і дочірний) та школа; засно-вувалися мирянські організації (церковне братство та товариство тверезості)... (1800 знаків)
Ключові слова: візитація, декан, шематизм, парох, парафія.

Yurii STETSYK
PhD hab. (History), Professor, Professor, Department of History of Ukraine and Law, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, 24, Ivan Franko Str., Drohobych, Ukraine, postal code 82100 (stetsyk_u_o@ukr.net)

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1795-687X
ResearcherID: https://publons.com/researcher/1959605/E-5136-2018

Volodymyr KOBETIAK
Applicant of the second (magisterʼs) level of higher education, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, 24, Ivan Franko Str., Drohobych, Ukraine, postal code 82100 (volodymyrkobetjak@gmail.com)

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4416-9460


To cite this article: Stetsyk, Y., & Kobetiak, O. (2023). Hrushivska parafiia v opysakh vizytatora ta parokha 1897 r. [Hrushiv parish in the descriptions of the visitor and parish priest in 1897]. Problemy humanitarnykh nauk: zbirnyk naukovykh prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia Istoriia – Problems of Humanities. History Series: a collection of scientific articles of the Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, 15(57). doi:  [in Ukrainian].


HRUSHIV PARISH IN THE DESCRIPTIONS OF THE VISITOR AND PARISH PRIEST IN 1897

Summary. The purpose of this study is to analyze the information messages of the deanery visitation commissioner and the local parish priest regarding the assessment of the situation of the Hrushiv parish of the Greek Catholic rite. Research methodology. To verify the factual material, the visitorʼs descriptions have been compared with the parish priestʼs reports and similar statistical reference documents of church origin. The scientific novelty is that the found manuscript of the deanʼs visitation protocol to the Hrushiv parish in 1897 is introduced into scientific circulation for the first time and reveals the circumstances of the decline of the wooden church and the preparation for the construction of a brick church which has survived to this day. Conclusions. Based on the analyzed reports of the visitator and parish priest, it can be stated that parochial civilization was being developed at the local level: chur-ches (maternal and filial) and a school were operating; lay organizations (church brotherhood and sobriety society) were founded...(1800 знаків)
Key words: visitation, dean, schematism, parish priest, parish.

Постановка проблеми.

Аналіз досліджень.

Мета статті.

Виклад основного матеріалу.

Висновки.

Джерела та література

Галик, В. (2008). Духовні святині села Грушів. Старожитності Дрогобиччини, 2.
Лаба, В. (2008). Історія села Грушів від найдавніших часів до 1939 року. Львів.
Пастух, Р., Совʼяк, П., & Шимко, І. (2012). Дрогобиччина свідки епох. Енциклопедична книга-альбом. Дрогобич: Коло.
Слободян, В. (1998). Церкви України. Перемиська єпархія. Львів.

References

Halyk, V. (2008). Dukhovni sviatyni sela Hrushiv [Spiritual shrines in the vi-llage of Hrushiv]. Starozhytnosti Drohobychchyny – Antiquities of Dro-hobychchyna, 2 [in Ukrainian].
Laba, V. (2008). Istoriia sela Hrushiv vid naidavnishykh chasiv do 1939 roku [The history of the village in Hrushiv from the earliest times to 1939]. Lviv [in Ukrainian].
Pastukh, R., Soviak, P., & Shymko, I. (2012). Drohobychchyna svidky epokh. Entsyklopedychna knyha-albom [Drohobych witnesses of epochs. Ency-clopedic book-album]. Drohobych: Kolo [in Ukrainian].
Slobodian, V. (1998). Tserkvy Ukrainy. Peremyska yeparkhiia [Churches of Ukraine. Diocese of Peremyshl]. Lviv [in Ukrainian].