ОПАНАС ЗАЛИВАХА В УКРАЇНСЬКИХ ДІАСПОРНИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАННЯХ (НА ПРИКЛАДІ ЧАСОПИСІВ «ВИЗВОЛЬНИЙ ШЛЯХ» І «СУЧАСНІСТЬ»)

Автор(и)

  • Ігор РАЙКІВСЬКИЙ Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна https://orcid.org/0000-0003-2218-9556
  • Олег ЄГРЕШІЙ Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна https://orcid.org/0000-0002-0639-910X
  • Петро ГАВРИЛИШИН Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна https://orcid.org/0000-0002-1187-9028

DOI:

https://doi.org/10.24919/3083-6158.18/60.18

Ключові слова:

Опанас Заливаха, «Визвольний шлях», «Сучасність», періодичне видання, український дисидентський рух, шістдесятники, політичні репресії

Анотація

Мета статті полягає в комплексному дослідженні висвітлення постаті Опанаса Заливахи в українських діаспорних періодичних виданнях «Визвольний шлях» і «Сучасність» впродовж 1960–2007 рр., від початку його активної громадської діяльності до смерті. Методологія дослідження ґрунтується на дотриманні принципів об’єктивності, історизму та системності, а також використанні методів індукції, дедукції, аналізу й синтезу. Також застосовано порівняльний аналіз публікацій у різних періодах для виявлення трансформацій у висвітленні постаті О. Заливахи.Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що вперше звернено увагу на відображення діяльності О. Заливахи в українських діаспорних часописах. У дослідженні проаналізовано факти арешту й переслідувань дисидента в радянський період, а також маловідомі сторінки його життя, висвітлені на сторінках названих часописів. Висновки. Інформація про О. Заливаху в діаспорній пресі радянського періоду в Україні мала політичний характер, що було зумовлено необхідністю поширити правдиву інформацію про партійно-тоталітарний режим у СРСР на Заході. Вона пов’язувалася з українським дисидентським рухом, тож досліджувана постать стала однією з центральних у журналах «Визвольний шлях» і «Сучасність». Інформація про О. Заливаху до середини 1980-х рр. стосувалася здебільшого періоду життя, пов’язаного з його арештом та переслідуванням радянським партійно- тоталітарним режимом. У період незалежності України характер даних змінився і став більше просвітницьким, постать О. Заливахи отримала значно більший резонанс серед української і західної громадськості. Публікації про митця набули ознак історичної рефлексії та переосмислення ролі його творчості в контексті національно-культурного відродження. Акцент у статті зроблено не лише на громадсько-політичному, а й частково на мистецькому спадку О. Заливахи, що сприяв формуванню національної ідентичності.

Посилання

Від видавництва. (1948). Визвольний шлях. Кн. 1. Річник І. 1.

«Вісті з «Прологу»»: арешти діячів культури на Україні продовжуються. (1967). Сучасність. Ч. 10 (82). 86–88.

«Вісті з «Прологу»»: засуджені далі караються. (1967). Сучасність. Ч. 7 (79). 61–64.

Ганебне судилище в Івано-Франківську (Валентина Мороза засуджено на 14 років). (1971). Визвольний шлях. Кн. 7–8. Річник XXIV. 794–809.

Голос нескорених. (1971). Визвольний шлях. Кн. 6 (279). Річник XXIV. 669–709.

Гості про себе і свої враження (короткі інтерв’ю). Панас Заливаха / інтерв’ю провів Любомир Наконечний. (1997). Визвольний шлях. Кн. 11. 1348–1349.

Гриньків, Д. (1990). Дзвони, в яких палає біль України. Визвольний шлях. Кн. 5 (506). Річник XLIII. 598–600.

Заливаха, О. (1995). Національна Асоціяція Мистців / Опанас Заливаха, Віталій Ханко, Петро Гончар, Ярослав Мотика, Сергій Савенко, Микола Мазур, Борис Буряк, Микола Маричевський. Визвольний шлях. Кн. 4. 510–511.

Заява Опанаса Заливахи з концтабору, від 5 квітня 1967 р. (1967). Визвольний шлях. Кн. 11/12. 1372–1373.

Інтерв’ю з художником Опанасом Заливахою. (1990). Визвольний шлях. Кн. 12 (513). Річник XLIII. 1478–1483.

Корогодський, Р. (2005). Опанас Заливаха. Сучасність. № 6. 125–133.

Мельник, В. (1997). Панас Заливаха. Визвольний шлях. Кн. 11. 1344–1347.

Нові інформації про арешти на Україні. (1966). Сучасність. Ч. 12 (72). 64–69.

Овсієнко, В. (2007). Він просто був українцем Визвольний шлях. Кн. 4 (709). 99.

Панас Заливаха. (1968). Визвольний шлях. Кн. 2 (239). Річник ХХІ. 223–227.

Перші лавреати премії імени Василя Стуса (1989). Сучасність. Ч. 9 (341). 122–123.

Підгора, В. (1995). Філософ української образотворчости (мистецтво Опанаса Заливахи). Визвольний шлях. Кн. 4 (565). Річник XLVIII. 448–453.

Підгора, В. (1994). Хутір і антихутір. Сучасність. № 7–8. 129–139.

Повідомлення «Прологу» про арешти і процеси на Україні. (1966). Сучасність. Ч. 11 (71). 118–127.

Прокоп, М. (1968). Становище на Україні. Сучасність. Ч. 2 (86). 105–111.

Стахів, В. (1961). Від редакції. Сучасність. Ч. 1. 3.

Стус, В. (1969). Відкритий лист до Президії Спілки Письменників України. Сучасність. Ч. 4 (100). 76–81.

Україна є! Акт проголошення незалежності України. (1992). Сучасність. Ч. 1. 5–6.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-14