ПРОЦЕС КОНСОЛІДАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ВОЛИНІ В 1918–1939 РР.
DOI:
https://doi.org/10.24919/3083-6158.18/60.14Ключові слова:
культурно-освітні товариства, «Просвіта», організаційні збори, філії, з’їзди, статут, розпорядження, Волинське воєводствоАнотація
Ця розвідка має на меті вирішити такі питання: з’ясувати сутність можливого об’єднання зусиль громадських товаристві Волині в міжвоєнний період у сфері популяризації та збереження культури та освіти, проаналізувати особливості культурно-освітньої діяльності організацій, простежити специфіку їх дій та ставлення польської влади до спроби створити єдине українське культурно-освітнє товариство на Волині.Методологічну основу становить порівняльно-історичний підхід, що передбачає сукупність пізнавальних засобів, процедур, які дають змогу виявити схожість і відмінність між явищами, що вивчаються, визначити їхню генетичну спорідненість (зв’язок за походженням), загальне й специфічне в їхньому розвитку. В основу дослідження покладено з’ясування історичної тяглости поняття «культурно-освітньої діяльності».Наукова новизна полягає в комплексному аналізі культурно-освітнього середовища Волинського воєводства та зусиль, які були направлені на об’єднавчий процес громадських організацій. Проблема співпраці громадських організацій, об’єднання їх зусиль є актуальною не лише в минулому столітті, а й нині. Вивчення об’єднавчих спроб дасть можливість уникнути помилок, які стали перешкодою до виконання культурницьких завдань. Діяльність культурно-освітніх організацій на терені Волинського краю була об’єктом наукового інтересу багатьох учених, але чимало питань пов’язаних з об’єднавчими процесами залишаються і до сьогодні маловивченими та не формують повної картини громадського руху в період між двома світовими війнами.Висновки. Встановлено, що цей процес був неоднозначним і суперечливим, та не обмежувався лише культурною ідентифікацією українського населення. Попри спроби об’єднатися та налагодити тісну співпрацю у сфері культури та освіти, громадські організації на Волині лишилися розпорошеними, що дало змогу польській владі до кінця 30-х років ХХ століття фактично їх ліквідувати. А ті, які утрималися, змушені були перейти на утраквістичні умови своєї діяльності.
Посилання
Булавіна, С. (2021). Культурно-освітні організації як чинник формування національної свідомості у політико-правовому контексті міжвоєнного періоду на Волині. Історико-правовий часопис, 16(1), 6–13.
Власовський, І. (1928). Луцька «Просвіта» (10 років просвітницької праці 1918–1928 рр.). Львів.
Давидюк, Р., & Живʼюк, А. (2016). Рівненська повітова «Просвіта»: десятиріччя під знаком УНР.
Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Серія: історичні науки, 3(328), 39–44.
Державний архів Волинської області – ДАВО.
Державний архів Тернопільської області – ДАТО.
Кучерепа, М. (2016). Становлення та діяльність просвітянських організацій на Волині (1918–1939 рр.).
Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Серія: історичні науки, 3(328), 28–35.
Стрільчук, Л., & Філіпович, М. (2023). Особливості ліквідації Волинських товариств «Просвіта» польською владою у міжвоєнний період. Східноєвропейський історичний вісник, (28), 125–133. https://doi.org/10.24919/2519-058X.28.287559
Філіпович, М. (2007). Луцька «Просвіта» 1918–1935 рр. Луцьк.
Філіпович, М. (2022). Методичне забезпечення просвітницько-виховних заходів громадських організацій Волині у 1920–1930 рр. Літопис Волині, 63–68. https://doi.org/10.32782/2305-9389/ 2022.spec.12
Філіпович, М. (2018). Політичні умови діяльності громадських організацій на Волині 1918–1939 рр.
Літопис Волині, (19), 78–82. http://litopys.volyn.ua/index.php/litopys/article/view/82/45
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.







