ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ ПОЛЯКІВ ЧЕРНІГІВЩИНИ В 1917–1918 РОКАХ
DOI:
https://doi.org/10.24919/3083-6158.18/60.12Ключові слова:
поляки, Чернігівська губернія, Українська революція, політичні сили, біженці, вибори, громадські клубиАнотація
Мета статті передбачає систематизацію фактів політичного життя поляків Чернігівської губернії впродовж 1917–1918 років із встановленням його регіональних особливостей.При цьому особлива увага звертається на з’ясування регіональних особливостей у ставленні польських політичних сил до українського національного руху. Методологічною базою статті є теза про те, що регіональний аспект дослідження польських політичних сил в добу Української революції 1917–1921 років дає змогу глибше зрозуміти динаміку розвитку українсько-польських відносин.Загалом, працюючи над статтею, використано систему загальнонаукових, історичних та спеціальних методів дослідження. Найбільш інтенсивно використовувався історико-системний метод, що дало змогу оцінити співвідношення впливів різних польських політичних сил. Наукова новизна статті полягає в тому, що здійснено спробу комплексного аналізу польського політичного життя на території Чернігівської губернії, яка традиційно залишається на маргінесі уваги дослідників теми, які зосереджені на польському політичному житті в губерніях Правобережної України. У висновках стверджується, що 1917–1918 роки були часом найбільшого розвитку політичної активності поляків Чернігівської губернії, чисельність яких через події І Світової війни стрімко зростала завдяки біженцям з Королівства Польського. Ця соціальна особливість зумовлювала те, що першість у політичному житті поляків належала національним демократам – прихильникам ідеології Романа Дмовського.Національні демократи, соціалісти та демократи (прихильники ідеології Юзефа Пілсудського) підтримали український національний рух та його державницькі прагнення. Водночас звертається увага на те, що жодна з польських політичних сил не створили на території Чернігівщини партійних структур, але це не завадило їм брати активну участь у виборах до міських дум та Українських установчих зборів. Завершення І Світової війни й розгортання Української революції зумовило масовий виїзд поляків з Чернігівської губернії, що зумовило стрімке скорочення й без того слабкої соціальної бази польських політичних сил.
Посилання
ДАЧО – Державний архів Чернігівської області.
Демченко, Т., Оніщенко, О. (2005). Українсько-польське співробітництво у роки Української революції (на прикладі Чернігова 1917 р.). Скарбниця української культури. Чернігів. 5. 12–17.
Довгалець, О. (2023). Польські політичні партії в Наддніпрянській Україні навесні – влітку 1917 року.
Молодий вчений. 8 (120). 9–12. doi: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-8-120-3.
ІРНБУВ – Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. По Черниговской губернии. (1917). Черниговская земская газета. Чернігів. 17. 3. ЦДАВОВУ України – Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. AAN – Archiwum Akt Nowych, Warszawa.
Jabłoński, H. (1948). Polska autonomia na Ukrainie 1917–1918. Warszawa.
Klub społeczny polski. (1917). Echo polskie. 100. 3.
Mądzik M., Korzeniowski M., & Latawiec K., Tarasiuk D. (2014). Polacy na wschodniej Ukrainie w latach 1832–1921, Lublin.
Polski zjazd polityzny. (1917). Przegląd polski. 4. 20–21.
Protest żołnierzy z Niżyna. (1918). Muzeum polski. II. 230.
Ze zjazdu delegatów organizacji polskich ziemi Czernihowskiej. (1917). Dziennik polski. 257. 1.
Zjazd polski na Rusi w Kijowie w dniach 18 – 24 czerwca 1917 roku (1917). Winnica.
Żwanko, L. (2017). Polacy na Ukrainie Lewobrzeżnej: geneza, symbole tożsamości (XIX – początek XX w.). Europa Orientalis. Studia z dziejów Europy Wschodniej i Państw Bałtyckich. 8. 21–46. doi: http://dx.doi.org/10.12775/EO.2017.002.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.







