ОБРАЗ УКРАЇНИ У СПОГАДАХ ВЕЛИКИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Анотація

Мета дослідження полягає у визначенні сприйняття України представниками великих землевласників українських губерній кінця ХІХ – початку ХХ ст., зафіксованого в мемуарах, як складник їхньої ментальності. Методологія дослідження спирається на принципи наукової об’єктивності та історизму, сукупність загальнонаукових (аналізу й синтезу, системний, узагальнення та ін.) і спеціальних історичних (історико-типологічний, історико-порівняльний, історико-біографічний, джерелознавчої евристики) методів. Наукова новизна полягає у фокусуванні на внутрішньому сприйнятті великими аграріями початку ХХ ст. поняття «Україна», яке зафіксовано з певної часової дистанції, а отже, становить результат його внутрішнього осмислення. Зокрема, до дослідження залучено нещодавно видані спогади З. Грохольського. Висновки. До опрацювання взято мемуари П. Скоропадського, М. Терещенка, Є. Чикаленка, З. Грохольського – представників відповідно козацько- старшинського роду, українських родів козацького походження та польської фамілії землевласників на Правобережжі. Окрім економічної потуги, що спиралася на українські землі, їх об’єднує долучення до політичних процесів напередодні та у вирі Української революції. Вивчення їхніх мемуарів показало, що для кожного момент розриву зі своєю батьківщиною внаслідок вимушеної еміграції став глибокою душевною травмою, яка не вщухала і через кілька десятиліть. Спогади рясніють емоційно позитивними характеристиками рідної землі. При цьому для Скоропадського та Терещенка Україна – насамперед героїчне минуле, майбутнє ж пов’язувалося з децентралізованою Росією. До Є. Чикаленка усвідомлення українськості прийшло в підлітковому віці й не відпускало протягом життя. Як наслідок, він закликав любити Україну не лише духовно, і сам дотримувався цього принципу. З. Грохольський Правобережну Україну називав не інакше як «кресові польські землі», минуле й майбутнє яких пов’язував винятково з Річчю Посполитою. Отже, частина великих землевласників Україну сприймали як малу батьківщину, інші ж убачали потенціал всеохопної Батьківщини та докладали зусиль для її постання.