ОБРАЗ УКРАЇНИ У СПОГАДАХ ВЕЛИКИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.24919/3083-6158.18/60.9Ключові слова:
великі аграрії, мемуари, сприйняття України, мала батьківщина, історична пам’ять, ідентичністьАнотація
Мета дослідження полягає у визначенні сприйняття України представниками великих землевласників українських губерній кінця ХІХ – початку ХХ ст., зафіксованого в мемуарах, як складник їхньої ментальності. Методологія дослідження спирається на принципи наукової об’єктивності та історизму, сукупність загальнонаукових (аналізу й синтезу, системний, узагальнення та ін.) і спеціальних історичних (історико-типологічний, історико-порівняльний, історико-біографічний, джерелознавчої евристики) методів. Наукова новизна полягає у фокусуванні на внутрішньому сприйнятті великими аграріями початку ХХ ст. поняття «Україна», яке зафіксовано з певної часової дистанції, а отже, становить результат його внутрішнього осмислення. Зокрема, до дослідження залучено нещодавно видані спогади З. Грохольського. Висновки. До опрацювання взято мемуари П. Скоропадського, М. Терещенка, Є. Чикаленка, З. Грохольського – представників відповідно козацько- старшинського роду, українських родів козацького походження та польської фамілії землевласників на Правобережжі. Окрім економічної потуги, що спиралася на українські землі, їх об’єднує долучення до політичних процесів напередодні та у вирі Української революції. Вивчення їхніх мемуарів показало, що для кожного момент розриву зі своєю батьківщиною внаслідок вимушеної еміграції став глибокою душевною травмою, яка не вщухала і через кілька десятиліть. Спогади рясніють емоційно позитивними характеристиками рідної землі. При цьому для Скоропадського та Терещенка Україна – насамперед героїчне минуле, майбутнє ж пов’язувалося з децентралізованою Росією. До Є. Чикаленка усвідомлення українськості прийшло в підлітковому віці й не відпускало протягом життя. Як наслідок, він закликав любити Україну не лише духовно, і сам дотримувався цього принципу. З. Грохольський Правобережну Україну називав не інакше як «кресові польські землі», минуле й майбутнє яких пов’язував винятково з Річчю Посполитою. Отже, частина великих землевласників Україну сприймали як малу батьківщину, інші ж убачали потенціал всеохопної Батьківщини та докладали зусиль для її постання.
Посилання
Грохольський, З. (2024). Спогади 1891–1927 років / Пер. з пол. Вікторія Колесник, Денис Кайдалов. Вінниця: Твори.
Казакевич, О. (2017). Українська мова та ідентичність соціально-економічної еліти України другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 2(133), 17–22. doi: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2017.133.2.04
Липинський, В. (1995). Листи до братів-хліборобів: про ідею і організацію українського монархізму. Повне зібрання творів, архів, студії. Т.6. Кн. 1. Київ; Філадельфія.
Любовець, Н. І. (2024). Українська мемуарна традиція: еволюція у вимірах часу (ХІІ ст. – перша третина ХХ ст.). Київ: [б.в.].
Ніколаєва, Т. М. (2014). Особливості національно-культурної та доброчинної діяльності українських підприємців у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Історико-політичні студії. Збірник наукових праць, 2, 47–56.
Отт-Скоропадська, О. (2013). Остання з роду Скоропадських / Пер. з нім. Галина Сварник. Львів: Літопис.
Папакін, Г. В. (2003). Павло Скоропадський: патріот, державотворець, людина. Історико-архівні нариси. Київ: [б.в.].
Пеленський, Я. (Гол. ред.). (1995). Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918. Київ; Філадельфія.
Пиріг, Р. (2023). Гетьманат Павла Скоропадського: комплекс малоросійства правлячої еліти. Український історичний журнал, 4, 59–84. doi: https://doi.org/10.15407/uhj2023.04.059
Старовойтенко, І. (2005). Натхненний трудівник на ниві національного відродження України. Народна творчість та етнографія, 1, 21–32.
Терещенко, М. (2012). Перший олігарх. Михайло Іванович Терещенко (1886–1956). Надзвичайна історія життя мого діда, як її розповіла б мені моя бабуся / Пер. з франц. Тарас Цимбал. Київ: Ніка-Центр.
Фігурний, Ю. С. (2008). Державотворча та етнонацієтворча діяльність українського гетьмана Павла Скоропадського в українознавчому вимірі. Київ: НДІУ.
Чикаленко, Є. (1955). Спогади (1861–1907). Нью-Йорк: Укр. Вільна Акад. Наук у США.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.







