ГЕНЕЗА УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА У ВІЗІЯХ ПОЛЬСЬКИХ ІСТОРИКІВ (КІНЕЦЬ XIX – ПОЧАТОК XX СТ.)

Автор(и)

  • Юрій СТЕЦИК Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Україна https://orcid.org/0000-0003-1795-687X
  • Микола ГАЛІВ Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Україна http://orcid.org/0000-0001-7068-3124

DOI:

https://doi.org/10.24919/3083-6158.18/60.7

Ключові слова:

польська історіографія, козацтво, генеза, концепція, теорія

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати погляди польських істориків на генезу українського козацтва. Методологія дослідження. Для визначення поглядів дослідників використано історіографічний метод. Наукова новизна вбачається в узагальненні концепцій провідних представників варшавської, львівської та краківської польських історичних шкіл щодо розкриття витоків та основних етапів розвитку українського козацтва як одного з різновидів лицарських військових формувань середньовічної Європи. Висновки. Під час проведеного історіографічного аналізу вдалося визначити основні погляди польських істориків на питання зародження та розвитку козацтва на південноукраїнських пограничних землях. А. Левицький виводить витоки українського козацтва з кінця XV ст., пов’язуючи його появу зі сприятливими суспільно-економічними обставинами. Доведено, що у своїх дослідженнях історик опирався на праці Л. Кубалі та В. Чермака. Він не вважав процес утворення козаччини унікальним для Речі Посполитої явищем, а трактував його, навпаки, закономірним процесом формування лицарських військових формувань у середньовічній Європі. Його ідеї розвинули В. Закшевський і С. Закшевський, які, опираючись на історичні документи, доводили, що українське козацтво появилося на початку XVІ ст. на теренах «Великого кордону», який був межею між західною та східною цивілізаціями. Ю. Шуйський, розвиваючи «теорію простору», розглядав козаків як вигнанців із цілого світу, які, оселившись у степах України, самостійно або разом із військами Речі Посполитої боролися з татарськими ордами. В. Томкевич проаналізував роль різних станів у формуванні козаччини, відзначив участь руських бояр, котрі до XVI ст. зазнали значної матеріальної деградації, тому їх приваблювало життя в рицарських традиціях. М. Бобжинський відзначив комплексний характер у причинах появи козацтва, виокремлюючи економічні, політичні, військово-стратегічні, соціальні чинники, закладені устроєм Речі Посполитої. Історик був прихильником автохтонного походження козацтва, його початки виводив від руської, певною мірою польської людності, осілої на східних теренах давньої Речі Посполитої. В. Смоленський пов’язував появу українського козацтва з польською колонізацією південноукраїнських степів, яка відбувалася «плугом і мечем», оскільки козаки боронили польських поселенців від нападу татар. Відзначимо, що дослідження вищезазначених польських істориків підкреслювали визначальну роль польських правителів у становленні та розвитку козацького стану, водночас применшуючи значення автохтонного українського етносу.

Посилання

Гриневич, Т. (2012). Українське козацтво в дискусіях польських істориків міжвоєнного періоду. Хроніка 2000. Вип. 3 (93). Україна Польща: діалог у продовж тисячоліть. Київ: Фонд сприяння розвитку мистецтв, 315–328.

Зашкільняк, Л. (2005). Польська історія та історіографія кінця ХІХ – початку ХХ ст. в оцінці галицьких українських істориків. Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w. / Pod red. J. Maternickiego, L. Zaszkilniaka. Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego. T. 3, 231–244.

Пестрикова, О. (2019). Польський історик Людвік Кубаля та його внесок у дослідження проблем історії України. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни». Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара; Дніпро. Рукопис.

Руда, О. (2008). Українське козацтво в інтерпретації польських істориків кінця ХІХ – першої третини ХХ століття. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Сінкевич, Є. (2008). Місце краківської історичної школи в польській історіографії другої половини ХІХ–ХХ ст. Український історичний журнал. № 1, 194–201.

Щербак, В. (2005). Українське козацтво XVI – першої половини XVIІ ст. в історіографії. Наукові записки. Т. 41. Історичні науки / Національний університет «Києво-Могилянська академія». Київ: КМ «Академія», 55–61.

Bobrzyński, M. (1879). Dzieje ojczyste ze szczególnem uwzględnieniem historyi Galicyi. Kraków: Nakład G.Gebethnera i Spółki.

Czermak, W. (1901). Studia historyczne. Kraków: Spółka Wydawnicza Polski.

Grzybowski, K. (1975). Szko»a historyczna krakowska. Polska myśl filozoficzna i spоłeczna. Warszawa, T. II, 535–592.

Korzon, T. (1912). Dzieje wojen i wojskowości w Polsce / Oprac. B. Gembarzewski: W 3 t. Kraków: Nakładem Akademii Umiejętności, T. 2: Epoka przedrozbiorowa.

Kubala, L. (1896). Szkice historyczne: W 2 t. Kraków: G.Gebethner, T. 1.

Lewicki, A. (1904). Dzieje narodu polskiego w zarysie. Warszawa: Nakład Gebethnera i Wolffa.

Lewicki, A. (1912). Zarys historyi Polski i krajów ruskich z nią połączonych. Wyd. 5. Kraków: Księgarnia Gebethnera, 1912.

Smoleński,W. (1904). Dzieje narodu polskiego. Wyd. 2 Warszawa: Nakład Gebethnera i Wolffa.

Szujski, J. (1862). Dzieje Polski podług ostatnich badań spisane. T. 2: Jagiellonowie. Lwów: Nakładem Karola Wilda.

Szujski, J. (1880). Historyi polskiej treściwie opowiedzianej ksiąg dwanaście. Warszawa: Gebethner i Wolff. Tomkiewicz, W. (1932). Rreczpospolita Polska i Wielkie Księstwo Moskiewskie a problem czarnomorski. Przegląd Powczechny. R. XLIX. T. 195, 35–56.

Tomkiewicz, W. (1939). Kozaczyzna Ukrainna. Lwów.

Tomkiewicz, W. (1948). O składzie spolecznym i etnicznym Kozaczyzny Ukrainnej na prełomie XVI–XVII wieku. Przegląd Historyczny. T. XXXVII.

Zakrzewski, S. (1908). Zagadnienia historyczne. Lwów: Nakładem Księgarni H.Altenberga; Warszawa: E.Wende i Spółka.

Zakrzewski, W. (1887). Stefan Batory, pogląd historyi jego panowania i program dalszych nad nią badań. Kraków: Nakładem G. Gebethnera i Spółki.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-14