SOMNUS IN URBE: ПРОБЛЕМА СНУ В СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ
DOI:
https://doi.org/10.24919/3083-6158.18/60.1Ключові слова:
Стародавній Рим, сон, міський шум, insulae, domus, соціальна нерівністьАнотація
Метою дослідження є вивчення феномену сну в міському середовищі Стародавнього Риму з особливою увагою до чинників, що його порушували, культурного сприйняття сну та його значення для римської урбаністики й соціальної стратифікації. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових підходах, зокрема аналізі, синтезі та контент-аналізі літературних і правових джерел, із дотриманням принципів наукової об’єктивності. Наукова новизна полягає в зосередженні на недостатньо вивчених аспектах сну в контексті повсякденного життя та міського простору Риму.Висновки. У Стародавньому Римі сон був не лише фізіологічною потребою, а й маркером соціального статусу, зумовленим міською інфраструктурою, добовими ритмами та глибокою економічною нерівністю. Заможні римляни мали змогу відпочивати в приватних domus у тихіших і вищих частинах міста або в заміських віллах, тоді як міська біднота, скупчена в перенаселених і шумних кварталах з багатоповерховими insulae, постійно зазнавала звукового дискомфорту, що порушував сон. Нічний рух возів, денна торгівля та обов’язкова ранкова salutatio сприяли формуванню неспокійного ритму життя. Літературні джерела підкреслюють ці труднощі, протиставляючи тишу, якою користувалися багатії, безперервному галасу, з яким стикалися незаможні мешканці. Отже, у римській метрополії сон поставав не лише як природна потреба, а і як розкіш, у повному обсязі доступна лише тим, хто володів magnae opes. У цьому контексті здатність спокійно спати перетворювалася на прихований, але показовий індикатор соціальної нерівності.
Посилання
Bastomsky S.J. (1990). Rich and Poor: The Great Divide in Ancient Rome and Victorian England. Greece & Rome. 37(1). P. 37–43. DOI: https://doi.org/10.1017/S0017383500029533
Harrer G.A. (1931). Sparsus, a Friend of Pliny. Studies in Philology. 28(4). P. 830–832.
Johnson A.C., Coleman-Norton P.R., Bourne F.C. (1961). Ancient Roman Statutes: A Translation, with Introduction, Commentary, Glossary, and Index (Vol. 2). Austin: University of Texas Press.
Kolb F. (2007). Das antike Rom: Geschichte und Archaölogie. München: C.H. Beck.
Laurence R. (2017). The sounds of the city: From noise to silence in ancient Rome. In Senses of the Empire. London; New York: Routledge.
Łoposzko T. (1989). Zarys dziejów społecznych cesarstwa Rzymskiego. Lublin: UMCS.
Mueller M.E. (1965). The Date of the “Tabula Heracleensis.” The Classical Journal. 60(6). P. 256–258.
Nissin L. (2016). Roman Sleep: Sleeping Areas and Sleeping Arrangements in the Roman House. Helsinki: Unigrafia.
Nissin L. (2015). Sleeping culture in Roman literary sources. Arctos–Acta Philologica Fennica. 49. P. 95–133.
Nissinen L.A. (2013). Bedroom of One’s Own. / A. Anguissola (ed.). Privata Luxuria: Towards an Archaeology of Intimacy. München. P. 15–30.
Noy D. (2000). Foreigners at Rome : citizens and strangers. London: Duckworth with the Classical Press of Wales.
Paszkowski S. (2015). Ovid’s house of sleep (MET. 11.573–673). Master’s thesis. McGill University.
Von Staden H. (1996). Liminal perils: Early Roman receptions of Greek medicine. In Tradition, transmission, transformation. Leiden: Brill. P. 369–418. https://doi.org/10.1163/9789004625747_017
Witherstine R. (1926). Where the Romans Lived in the First Century B.C. The Classical Journal. 21(8). P. 566–579.
Wright L. (1962). Warm and snug: The history of the bed. London: Routledge & K. Paul.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
