УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВЗАЄМИНИ В ПЕРІОД НАЗРІВАННЯ ТА НА ПОЧАТКУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ

Автор(и)

  • Василь ФУТАЛА Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франкa, Україна https://orcid.org/0000-0003-2521-4710

DOI:

https://doi.org/10.24919/3083-6158.17/59.25

Ключові слова:

історіографічні джерела, історіографічний аналіз, українсько-польські взаємини, політика «нормалізації», антипольське повстання, Друга світова війна.

Анотація

Анотація. Мета дослідження – дослідити в історіографічному аспекті українсько-польські взаємини у той відрізок часу, коли вони досягли високого напруження після нетривалої політики «нормалізації» і переросли у збройне протистояння на початку Другої світової війни. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об’єктивності, а також на методи історіографічного аналізу та синтезу. Наукова новизна зводиться до наступного: проаналізовано історіографічні джерела, що відбивають політику урядів Другої Речі Посполитої в українському питанні протягом другої половини 1930-х рр. і реакцію на неї української суспільності; визначено особливості розвитку теми в різних соціокультурних умовах; підбито підсумок пошукової роботи українських і польських учених. Висновки. Аналізована проблема різною мірою привертала увагу дослідників, які належали до різних шкіл і напрямів у системі історичної науки. Найбільших успіхів досягнуто в останнє тридцятиліття вченими України і Польщі. Добре вивченими можна вважати питання, пов’язані з передумовами і мотивами «нормалізації» українсько-польських взаємин та причинами її краху, процесом консолідації українських національно-демократичних сил, переходом польських властей до авторитарних методів управління країною, структурою Війська Польського, перебігом воєнних дій у вересні 1939 р. Проте низка питань потребує подальших наукових пошуків. Зокрема, не вистачає робіт, де висвітлювалося б ставлення солдатів-українців до німецько-польського конфлікту. Додаткових знань вимагає проблема антипольських виступів ОУН до 17 вересня 1939 р. У цьому зв’язку треба проаналізувати роль радянських диверсійно-саботажних груп. Історикам необхідно уточнити чисельність українців у польській армії, а також кількість загиблих у вересневій кампанії. Перспективним напрямом історичних студій має стати повсякденне життя українців і поляків у період воєнного лихоліття. Вважаю, що настав час написати комплексне монографічне дослідження про участь українців у німецько-польській війні 1939 р.

Посилання

Віднянський, С. (2003).Українське питання в міжвоєнній Польщі: основні проблеми й напрямки наукових досліджень у сучасній вітчизняній історичній науці. Український історичний журнал, 2, 39–55.

Гривул, Т. (2003). Протипольське повстання на Західній Україні у вересні 1939 р. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки, 3, 230–237.

Грицак, Я. Й. (2000). Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. Київ: Генеза. 360 с.

Дашкевич, Я. (1993). Шляхи подолання упереджень (Перешкоди нормалізації польсько-українських стосунків). Україна – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Київ, 23–29.

Дзюбан, О. (2003). Українсько-польське протистояння у вересні 1939 р. у тогочасній пресі та споминах очевидців. Український визвольний рух, 2, 74–85.

Зашкільняк, Л. (1997). Генеза і наслідки українсько-польської нормалізації. Polska i Ukraina: Sojusz 1920 roku i jego następstwa. Toruń, 431–454.

Зашкільняк, Л. (2005). Спроби українсько-польського порозуміння у міжвоєнній Польщі (1920–1939). Поляки, українці. білоруси, литовці у міжвоєнній Польщі (1921–1939): Матеріали міжнар. наук. конф., Дрогобич, 8–9 жовтня 2004 р. Дрогобич, 34–45.

Кедрин, І. (1976). Життя – події – люди. Спомини і коментарі. Нью-Йорк: Видавнича кооператива «Червона Калина». 724 с.

Курас, І. Ф. (відп. ред.) & Трощинський, В. П. (упоряд.). (2003). Політична історія України. ХХ століття: У 6-ти т. Т. 5: Українці за межами УРСР (1918–1940). Київ: Генеза. 720 с.

Кучерук, О. (2000). Українське повстання вересня 1939 року на Західній Україні. Пам’ять століть, 5, 143–151.

Мірчук, П. (1968). Нарис історії Організації Українських Націоналістів. Т. 1. 1920–1939. Мюнхен–Лондон–Нью-Йорк: Українське видавництво. 639 с.

Мороз, В. (2007). Діяльність ОУН напередодні і на початку Другої світової війни. В: Мірчук П. Нарис історії ОУН. 1920–1930 роки. Видання третє. Київ: УВС, 590–599.

Патриляк, I. К. (2012). «Встань і борись! Слухай і вір...»: українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939–1960 рр.): Монографія. Львів: Часопис. 592 с.

Посівнич, М. (2010). Воєнно-політична діяльність ОУН в 1929–1939 роках. Львів: Видавнича фірма «Афіша». 368 с.

Резмер, В. (1999). Позиція і участь українців у німецько-польській кампанії 1939 р. Україна – Польща: важкі питання. Матеріали ІV Міжнародного семінару істориків «Українсько-польські відносини під час Другої світової війни», Варшава, 8–10 жовтня 1998 року, Варшава, 4, С. 13–33.

Руккас, А. (2002а). Бойові дії загонів ОУН у вересні 1939 р. Дрогобицький краєзнавчий збірник: спецвипуск до 60-річчя УПА. Дрогобич, 385–395.

Руккас, А. (2002b). Вояки-українці в польській армії (1921–1939 рр.). Військово-історичний альманах, 2, 54–65.

Сливка, Ю. Ю. (1985). Західна Україна в реакційній політиці польської та української буржуазії (1920–1939). Київ: Наукова думка. 271 с.

Швагуляк, М. (1993). З історії українсько-польських взаємин напередодні та під час німецько-польської війни 1939 р. Україна – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Матеріали Міжнар. наук. конф., Кам’янець-Подільський, 29–31 травня 1992 р. Київ: Либідь, 232–241.

Швагуляк, М. (1994). Маловідома сторінка політичного життя Західної України передодня Другої світової війни (З історії Контактного Комітету. 1937–1939 роки). Записки Наукового Товариства імені Шевченка. Львів, ССХХVIII, 207–248.

Швагуляк, М. (1999). Позиція та участь українців у німецько-польській війні 1939 року. Україна – Польща: важкі питання. Матеріали ІV Міжнародного семінару істориків «Українсько-польські відносини під час Другої світової війни», Варшава, 8–10 жовтня 1998 року, Варшава, 4, 35–59.

Шумихіна, С. О. (2013). Українська історіографія міжвоєнної Польщі (1918–2012 рр.): автореф. дис. … канд. істор. наук: спец. 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 16 с.

Chojnowski, A. (1979). Koncepcje polityki narodowościowej rządów polskich w latach 1921–1939. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich. 262 s.

Koko, E. (1994). Problematyka stosunków polsko-ukraińskich w latach 1918–1939 w historiografii wydawanej w Polsce po 1945 r. Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze, 2, 105–113.

Kowalski, Т. А. (1997). Mniejszości narodowe w siłach zbrojnych Drugiej Rzeczypospolitej Polskiej (1918–1939). Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek. 182 s.

Kozłowski, E. (1974). Wojsko Polskie 1935–1939: próby modernizacji i rozbudowy. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. 382 s.

Krotofil, M. (2001). Ukraińcy w Wojsku Polskim w okresie międzywojennym. In: Karpus Z., Rezmer W. (eds.) Mniejszości narodowe i wyznaniowe w siłach zbrojnych Drugiej Rzeczypospolitej 1918–1939. Toruń: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, 123–153.

Krotofil, M. (2004). Służba Ukraińców w wojsku II Rzeczypospolitej. Rzeczpospolita Obojga Narodów i jej tradycje. Studia i szkice. Siedlce: Wydawnictwo Akademii Podlaskiej, 345–360.

Kuczerepa, M. (2000). Stosunki ukraińsko-polskie w II Rzeczypospolitej we współczesnej historiografii ukraińskiej. Historycy Polscy i Ukraińscy wobec problemów XX wieku, Kraków, 146–165.

Lewandowski, J. (1963). Materiały Ministerstwa Spraw Wojskowych o polityce narodowościowej wojska w latach trzydzestych. Zeshyty Naukowe Wojskowej Akademii Politycznej. Seria Historyczna, 8/29, 14–21.

Papierzyńska-Turek, M. (1989). Między tradycią a rzeczywistoscią. Państwo wobec prawosławia. 1918–1939. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. 484 s.

Stawecki, P. (1969). Następcy Komendanta. Wojsko a polityka wewnętrzna Drugiej Rzeczypospolitej w latach 1935–1939. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. 322 s.

Tomaszewski, J. (1985). Ojczyzna nie tylko Polaków. Mniejszości narodowe w Polsce w latach 1918–1939. Warszawa: Młodzieżowa Agencja Wydawnicza. 224 s.

Torzecki, R. (1972). Kwestia ukraińska w polityce III Rzeszy. 1933–1945. Warszawa: Książka i Wiedza. 379 s.

Torzecki, R. (1993). Polacy i Ukraińcy. Sprawa ukraińska w czasie II wojny światowej na terenie II Rzeczypospolitej. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. 349 s.

Torzecki, R. (1998). Na temat historiografii stosunków polsko-ukraińskich w latach 1918–1956. Dzieje Najnowsze, 3, 103–111.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-15