ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА В ПОЛЬСЬКИХ МУЗЕЯХ: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ДИСКУРС ПРО КУЛЬТУРУ ПАМ’ЯТІ
DOI:
https://doi.org/10.24919/3083-6158.17/59.16Ключові слова:
Друга світова війна, Польща, музей, комеморація, меморизація, культура пам’яті, Голокост.Анотація
Анотація. Мета дослідження – представити результати історіографічного дослідження праць польських науковців, насамперед істориків, щодо меморіального вшанування польськими музеями жертв Другої світової війни. Методологія дослідження. Застосовано дискурсний аналіз для репрезентації досліджень про польську музеєлізацію Другої світової війни в контексті колективної пам’яті. Це дозволило висвітлити кілька важливих «точок напруги» у пам’ятанні минулого, а також конкретні приклади їх різної (де)контекстуалізації у сучасному дискурсі. Важливу роль у цьому історіографічному огляді відіграли загальнонаукові принципи об’єктивності, єдності історичного та логічного, а також метод аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у висвітленні специфіки досліджень про польський досвід музеалізації та меморіалізації подій Другої світової війни в контексті європейської культури пам’яті; визначено основні тенденції в інтерпретації способів меморіалізації цивільних жертв у музеях Польщі. Висновки. Наукові розвідки про способи польських музеїв вшановувати пам’ять жертв Другої світової війни є різними як за масштабом, так і за перспективою (транснаціональною, національно-екзистенційною, регіональною). У польській історіографії окрема увага приділяється меморіальним музеям, створеним на місці колишніх нацистських таборів, та концептуальним змінам у ландшафтній культурі вшанування жертв насильства («криміналістичний поворот», екологічна пам’ять). Висвітлюється, як польські музеї реагують на дослідження Голокосту, конструюючи дискурси про Другу світову війну з позиції свідка. Стверджується, що, хоча музеї демонструють спроби узгодити польську національну пам’ять із ширшими європейськими наративами, напруга між національними та більш інклюзивними підходами до експонування різних форм страждань та жертв зберігається. Репрезентативні можливості польських музеїв щодо пошуку балансу між історичною специфікою та антропологічною універсалізацією потребують подальшого поглибленого аналізу.
Посилання
Andrzejczyk, R., Mazurczak, J. & Pietrzy, P. (red.). (2019). II Wojna Światowa w polskich muzeach i rekonstrukcjach historycznych. Wybrane obiekty i wydarzenia. Warszawa: Polska Organizacja Turystyczna.
Bacławska-Kornacka & A., Krzencessa, M. (2024). Las. Schronienie ofiar, kryjówka zbrodni / Forest. A shelter for victims, a crime hiding place. Gdańsk: Muzeum II Wojny Światowej w Gdańsku.
Cywiński, P. (2021). Auschwitz. Monografia człowieka. Oświęcim: Wydawnictwo Państwowe Muzeum Auschwitz-Birkenau.
Dostlieva, L. (2020, 9 January). Why details matters: What the Warsaw Uprising Museum tells and how.
Medium. URL: https://medium.com/@liadostlieva/why-details-matters-what-the-warsaw-uprisingmuseum-tells-and-how-d88e395d665b.
Dziuban, Z. (2014). Polish landscapes of memory at the sites of extermination: The politics of framing. / Schindel, E. & Colombo, P. (ed.). Space and the memories of violence: Landscapes of erasure, disappearance and exception, р. 34–47. London: Palgrave Macmillan. doi: 10.1057/9781137380913_3.
Dziuban, Z. (2023). Museum-Cemetery: (Infra)Structural violence against human remains. Österreichische Zeitschrift für Geschichtswissenschaften, 34(1), 184–208. doi: 10.25365/oezg-2023-34-1-9.
Fontana, E. (2020). Meanings of the “Museum Boom” in contemporary Poland and elsewhere. Museum Anthropology, 43(1), 45–59. doi: 10.1111/muan.12217.
Heinemann, M. (2017). Krieg und Kriegserinnerung im Museum: Der Zweite Weltkrieg in polnischen historischen Ausstellungen seit den 1980er-Jahren. Göttingen: Vandenhoek & Ruprecht. doi: 10.13109/9783666300912.
Jaeger, S. (2020). The Second World War in the Twenty-First-Century Museum: From narrative, memory, and experience to experientiality. Berlin, Boston: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110664416.
Jagielska-Burduk, A. & Jakubowski, F. (2020). “Narrative Museums” and curators’ rights: The protection of a museum exhibition and its scenario under Polish law. Santander Art and Culture Law Review, 2(6), 151–176. doi: 10.4467/2450050XSNR.20.014.13017.
Kędryna, M. (2022, 1 sierpnia). Ołdakowski i Gawin: dopiero wojna w Ukrainie pokazała niepodległość w odpowiedniej perspektywie. Gazeta Lubuska. URL: https://gazetalubuska.pl/oldakowski-i-gawindopiero-wojna-w-ukrainie-pokazala-niepodleglosc-w-odpowiedniej-perspektywie/ar/c1-16539559.
Kobielska, M. (2023). The righteous exhibited. Self-affirmative memory in Polish museum culture, Teksty Drugie, 1, 142–156. doi: 10.18318/td.2023.en.1.11.
Krasuska, K. (2018). Americanizations of Holocaust memory and museum aesthetic experience. European journal of American studies [Online], 13–3. doi: 10.4000/ejas.13531.
Kucia, M. (2016). The Europeanization of Holocaust memory and Eastern Europe. East European Politics and Societies and Cultures, 30(1), 97–119. doi: 10.1177/0888325415599195.
Kunte, S. (2016). Das Staatliche Museum Majdanek und die frage nach dem umgang mit baulichen überresten des KZ Lublin. / Ganzenmüller, J., Utz, R. & Leppert, M. (red.). Orte der Shoah in Polen: Gedenkstätten zwischen mahnmal und museum (p. 167–198). Köln: Böhlau Verlag.
Kuwáłek, R. (2010). Obóz zagłady w Bełżcu. Lublin: Państwowe Muzeum na Majdanku.
Lachendro, J. (2007). Zburzyć i zaorać...? Idea założenia Państwowego Muzeum Auschwitz-Birkenau w
świetle prasy polskiej w latach 1945–1948. Oświęcim: Wydawnictwo Państwowe Muzeum Auschwitz-Birkenau.
Machcewicz, P. (2019). The war that never ends: The Museum of the Second World War in Gdańsk. Berlin, Boston: De Gruyter Oldenbourg. doi: 10.1515/9783110659092.
Małczyński, J. (2009). Drzewa „żywe pomniki” w muzeum – miejscu pamięci w Bełżcu. Teksty Drugie, 1–2, 208–214. doi: 10.18318/td.2018.3.26.
Małczyński, J. (2018). Jak drzewa świadczą? W stronę nie-ludzkich figuracji świadka. Teksty Drugie, 3, 373–385. doi: 10.18318/td.2018.3.26.
Małczyński, J., Domańska, E., Smykowski, M., & Kłos, A. (2020). The environmental history of the Holocaust. Journal of Genocide Research, 22(2), 183–196. doi: 10.1080/14623528.2020.1715533.
McMackin, T. (2018). The Polish national exhibition of Auschwitz-Birkenau and memory politics. Reflections: Auschwitz Jewish Center 2018 Alumni Journal, 40–44.
Mikuska-Tinman, E. (2018). Mediating memory through materiality: Trauma iconography of flight and expulsion in the 21st-century museum [MA Thesis, University of Manitoba]. MSpace, the University of Manitoba’s Institutional Repository. URL: http://hdl.handle.net/1993/33568.
Polonsky, A. & Michlic, J. (2004). The neighbors respond: The controversy over the Jedwabne massacre in Poland. Princeton: Princeton University Press. doi: 10.1515/9781400825813.
Radonić, L. (2020). „Nasze” i „odziedziczone” muzea – PiS i Fidesz jako mnemoniczni wojownicy. Teksty Drugie, 4, 129–154. doi: 10.18318/td.2020.4.9.
Radonić, L. (2022, 19 December). Genocide remembrance cultures in a European comparison. / K. Jews, Europe, the XXI century. URL: https://k-larevue.com/en/genocide-remembrance-comparison/.
Siwek-Ciupak, B. (2013). Majdanek. Zarys historii. Lublin: Państwowe Muzeum na Majdanku.
Turoń-Kowalska, A., Nawrocki, T., & Pyszkowska, A. (2024). Cultural Trauma of World War II: The Case of the Upper Silesian Village of Bojszowy. Nationalities Papers, 52(5), 1060–1075. doi: 10.1017/nps.2023.52.
Wnuk, R. (2018). Wojna o wojnę. Spór o wystawę główną Muzeum II Wojny Światowej. Res Historica, 46, 335–350. doi: 10.17951/rh.2018.46.335-350.
Young, J. E. (1993). The texture of memory, Holocaust memorial and meaning. New Haven: Yale University Press.
Zawistowski, A. (red.). (2022). Chcieliśmy być wolni. Powstanie Warszawskie 1944. Warszawa: W.A.B.: Muzeum Powstania Warszawskiego.
Ziębińska-Witek, A. (2013). Wystawianie przeszłości, czyli historia w nowych muzeach. Pamięć i Sprawiedliwość, 2(22), 77–92.
Ziębińska-Witek, A. (2017). Victims of the Holocaust in museum exhibitions: New ways of representation. Rocznik Instytutu Europy Środkowo-Wschodniej, 14 (1), 135–152.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
