ЗДІЙСНЕННЯ УКРАЇНІЗАЦІЇ ОРГАНІВ КОЛОНІАЛЬНОЇ РОСІЙСЬКО-БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ВЛАДИ (НА ДОСВІДІ ПОДІЛЬСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ)
DOI:
https://doi.org/10.24919/3083-6158.17/59.12Ключові слова:
українізація, курси, службовці, вчителі, іспити.Анотація
Анотація. Мета статті полягає в комплексному аналізі причин, мети, форм, методів та результатів проведення українізації органів колоніальної російсько-більшовицької влади в Подільській губернії. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах об’єктивності, історизму та системності, загальнонаукових та спеціальних історичних методах дедукції та індукції, історико-системному, статистичному, а також контент-аналізі. Наукова новизна полягає в тому, що у статті вперше всебічно досліджено роботу органів губернської влади з організації проведення українізації у владних структурах, з’ясовано причини домінування в діловодстві російської мови та суржику, показано хвилеподібний характер зазначеної діяльності, з’ясовано ставлення до українізації нової управлінської «еліти» та підсумки проведення зазначеної політики в регіоні. Висновки. На підставі першоджерел встановлено, що вся робота з проведення українізації в Подільській губернії здійснювалася під жорстким контролем губернських і повітових партійних та совіцьких органів. Підкреслено, що для проведення українізації було налагоджено систему курсів і шкіл з вивчення української мови, що сприяло поступовому переведенню на українську діловодства установ та організацій. Зазначено, що позитивну роль відіграло проведення іспитів на знання мови серед чиновників і загроза їхнього звільнення у випадку не складення екзамену. Наголошено на тому, що керівні кадри, особливо прислані з центру, під різними приводами ухилялися від них. Крім того, навіть ті з чиновників, які склали іспит, переважно не послуговуватися українською мовою в роботі. Адже листування з республіканськими та союзними органами велося російською мовою. Встановлено, що на кінець непу, в Подільських округах в середньому «добре знаючих» українську мову серед чиновників було трохи менше половини, «кепсько знаючих» – третина та «зовсім незнаючих» – п’ята частина.
Посилання
Бондарчук, П. (2002), Політика українізації та профспілки УСРР (1920-ті рр.). Київ: Ін-т історії України НАН України.
Відчит про роботу Вінницького окружного комітету КП(б)У. (жовт. 1925 р. – жовт. 1926 р.). (1926). Вінниця: Державна друкарня ім. Леніна. Окрліт 1001.
ДАВО – Державний архів Вінницької області.
ДАХмО – Державний архів Хмельницької області.
Нестеренко, В. (2003). Українізація на Поділлі у 20–30-х роках XX сторіччя. Основні напрями, наслідки, недоліки та особливості. Кам’янець-Подільський: Абетка.
Нестеренко, В. (2006). Висвітлення етнонаціональних процесів на Поділлі в 20-ті роки ХХ ст. на шпальтах часопису «Червоний кордон». Наук. записки Ін-ту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського. Подільський осередок. Наукові записки: зб. пр. молодих вчених і аспірантів. Київ – Хмельницький: ПП Дерепа І. 14. 273–285.
Олійник, М. (2013). Повстанський рух на Поділлі в 1921–1922 рр. Ґілея: науковий вісник. Зб. наук. праць / гол. ред. В. Вашкевич. Київ: ВІР УАН. 81 (№ 2). 30–36.
Пижик, А. (2011). Ідеологічна основа більшовицької політики українізації. Вісник Київського нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Історія. Київ. 104. 47–50.
Суровий, А. (2011). Розвиток освіти національних меншин на Поділлі в 1920-х роках. Вісник Кам’янець-Подільського нац. ун-ту ім. І. Огієнка. Історичні науки. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка. 4. 406–410.
Політ-економічний опис Проскурівської округи за даними 1930 року (2010). / автор-упорядник, передмова, коментарі М. Олійник. Хмельницький: ХмЦНТЕІ.
Тезисы Пленума ЦК КП(б)У об итогах украинизации. Минск: Белгосиздат, 1926.
Тітова, Н. (2013). Особливості здійснення політики «українізації» на Поділлі 1920-х-початку 1930-х років. Освіта, наука і культура па Поділлі: зб. наук. пр. Кам’янець-Подільський: Оіюм, 20. 442–451.
Тітова, Н. (2015). Політика «українізації» на території Подільської губернії УСРР (1920–19323 роки): історико-правовий аналіз. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. Ужгород: Гельветика, 30. Т. 1. 55–59.
«Українізація» 1920–1930-х років: передумови, здобутки, уроки (2003) / за ред. В. Смолія. Київ: Ін-т історії України НАН України, 392 с.
ЦДАВО України – Центральний державний архів вищих органів влади і управління України.
ЦДАГО України – Центральний державний архів громадських об’єднань України.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.