ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО НА НАДДНІПРЯНЩИНІ В ДИСКУСІЯХ ПОЧАТКУ ХХ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.24919/3083-6158.17/59.9Ключові слова:
М. Грушевський, громадська діяльність, модернізація, Наддніпрянщина, рецепція.Анотація
Анотація. Метою статті є з’ясування особливостей осмислення сучасниками М. Грушевського його суспільно-політичної діяльності на Наддніпрянщині. Методологія дослідження передбачає використання принципів (об’єктивності, історизму і системності) та загальнонаукових (історичний, логічний, узагальнення, аналізу і синтезу) і спеціально-історичних (генетичний, порівняльний, типологічний, психологічний тощо) методів історіографічного дослідження. Наукова новизна статті полягає у першій спеціальній спробі комплексної реконструкції дискусій, спричинених громадською діяльністю М. Грушевського протягом 1906–1914 рр. Висновки. Відзначено, що громадська діяльність М. Грушевського на Наддніпрянщині на початку ХХ ст. з чималим зацікавленням була сприйнята його сучасниками. Найбільш активно її осмислювали українські колеги історика. Вони були загалом прихильними до його громадських ініціатив соборницького змісту. Водночас зростання партикулярних настроїв серед частини української інтелігенції протягом останнього передвоєнного десятиліття породило критику його стратегії і тактики національної боротьби. Незважаючи на поодинокі голоси незгоди, напередодні Першої світової війни в українських медіа вченого зазвичай позиціонували як послідовного соборника, що знайшло втілення у метафорі Всеукраїнця. Не менш уважною були російська і польська рецепції громадського служіння М. Грушевського. Протягом досліджуваного часу вони помітно радикалізувалися. Причиною цього стало зростаюче серед еліт наших історичних сусідів розуміння перетворення українського руху під впливом усвідомленої праці М. Грушевського з регіонального феномена на помітний чинник європейської політики. Отже, його ініціативи суспільно-політичного плану сприймалися як загроза узвичаєному домінуванню над українськими масами й перешкода їх успішній асиміляції. Попри згадані оціночні відмінності, всі оглядачі східноєвропейської політичної сцени були солідарними у визнанні лідерського статусу М. Грушевського в українському русі.
Посилання
А. Н-ч. (1909). Письмо з Петербургу. Діло, 45, 2.
Гісцова, Л. (1992). Листи Михайла Коцюбинського до Михайла Грушевського. Записки НТШ, CCXXIV, 272–324.
Грушевський, М. (1913). Ілюстрована історія України. Київ–Львів.
Грушевський, М. (2005). Твори: У 50 т. Т. 2. Львів: Світ.
Грушевський, М. (2016). Твори: У 50 т. Т. 47, кн. І. Львів: Світ.
Грушевський, М. (2024). Твори: У 50 т. Т. 48, кн. І. Львів: Світ.
Дорошенко, Д. (1949). Мої спомини про давнє минуле 1901–1914. Вiннiпег, Манiтоба.
П. (1907). [Петлюра, С.] «На українські теми» Проф. М. Грушевського. Рада, 120, 2–3.
Панькова, С. (2018). Публіцистика Михайла Грушевського як джерело дослідження суспільно-політичної думки в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.: дис. ... канд. іст. наук: 07.00.06. Київ.
Пиріг, Р., Тельвак, В. (2021). Михайло Грушевський: життєпис на тлі доби. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС.
Побіда. (1908). Побіда «тоже – Малороса». Буковина, 55, 2–3.
Романцова, Н. (2019). Михайло Грушевський в історичній науці (1890–1934 рр.). Проблема в українській історіографії. Маріуполь: МДУ.
Тельвак, В. (2006). Науково-популярні праці Михайла Грушевського в історіографічних дискусіях початку ХХ століття. Дрогобицький краєзнавчий збірник, Х, 348–358.
Тельвак, В. (2008a). Життєвий і творчий шлях М. Грушевського в ювілейних оцінках 1926 р. Український історичний журнал, 6, 111–125.
Тельвак, В. (2008b). Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття). Київ–Дрогобич.
Тельвак, В. (2010a). «Ересиарх украинского движения» (рецепція творчої спадщини М. Грушевського в російському правомонархічному середовищі першої третини ХХ ст.). Історіографічні дослідження в Україні, 20, 131–154.
Тельвак, В. (2010b). Грушевськознавство: методологічні проблеми поступу. Краєзнавство, 3, 29–35.
Тельвак, В. (2011a). Грушевськіана Руслана Пирога. Архіви України, 2–3 (273), 290–298.
Тельвак, В. (2011b). Дослідження рецепції творчої спадщини Михайла Грушевського в історіографії української діаспори (40–80-ті роки). Студії з історії Української революції 1917–1921 років, 5, 72–82.
Тельвак, В. (2012). Грушевськіана на сторінках «Українського історичного журналу» (1991–2010 рр.). Історіографічні дослідження в Україні, 22, 483–498.
Тельвак, В. (2013). Монографічна грушевськіана: спроба узагальнення. Гуржіївські історичні читання: збірник наукових праць, 6, 104–107.
Тельвак, В. (2015). Добрий історик, але поганий політик»: рецепція творчої спадщини Михайла Грушевського після 1914 року. Scriptorium nostrum, 1–2, 35–64.
Тельвак, В. (2016a). Громадсько-політична діяльність Михайла Грушевського в Галичині в оцінках сучасників. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska. Sectio F. Lublin, LXXI, 65–88.
Тельвак, В. (2016b). П’ять ювілеїв Михайла Грушевського. Український історичний журнал, 2, 4–50.
Тельвак, В. (2017a). Михайло Грушевський та Олександр Барвінський на тлі українського руху кінця ХІХ – першої третини ХХ століття. Записки НТШ. Праці Історично-філософської секції, CCLXX, 82–102.
Тельвак, В. (2017b). Михайло Грушевський та польсько-український конфлікт у Львівському університеті: спроба реконструкції. Східноєвропейський історичний вісник, 4, 28–35.
Тельвак, В. (2017c). Школа чи театр? Культурна політика на східногалицьких землях на початку ХХ століття в дискусіях української інтелігенції. Східноєвропейський історичний вісник, 5, 23–28.
Тельвак, В. (2018). Культурна політика Михайла Грушевського як редактора селянських газет. Український селянин, 19, 127–133.
Тельвак, В. (2021). Сучасне грушевськознавство: здобутки, втрати, перспективи. Український історичний журнал, 5, 4–16.
Тельвак, В., Курилишин, К. (2012). Образ Михайла Грушевського на сторінках часопису «Галичанин». Дрогобицький краєзнавчий збірник, ХVІ, 283–294.
Тельвак, В., Курилишин, К., Тельвак, В. (2022). Михайло Грушевський та часопис «Діло»: співпраця, конфлікти, рецепція (до 1914 р.). Рукописна та книжкова спадщина України, 28, 347–371.
Хоткевич, Г. (1911). «Літературно-Науковий Вісник». Діло, 10, 1–3.
Telvak, V., Salata, O. (2021). Reception of Hrushevsky studies: epistolary aspect. Східноєвропейський історичний вісник, 20, 32–39.
Telvak, V., Telvak, V. (2018). Ukrainian historiography in the mirror of polish journalism (Mykhailo Hrushevsky contra Francishek Ravita-Gavronsky). Східноєвропейський історичний вісник, 7, 46–53.
Telvak, V., Vladyga, O. (2019). M. Hrushevsky’s publications for peasants in historiographical perception at the beginning of XX century. Український селянин, 21, 124–129.
Telvak, V., Yanyshyn, B., Telvak, V. (2023). Between cooperation and conflict: Mykhailo Hrushevskyi through the eyes of Polish intellectuals of the late 19th and early 20th centuries. Echa Przeszłości, XXIV/2, 89–104.
Telvak, V., Zhuravlov, S. (2020). Mykhailo Hrushevsky’s editorial projects for peasants: ideology, topics, perception. Український селянин, 23, 78–81.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
