РУСЬКІ ШЛЯХЕТСЬКІ РОДИ СТРИЙСЬКОГО ПОВІТУ ПЕРЕМИШЛЬСЬКОЇ ЗЕМЛІ У XVI СТ.
DOI:
https://doi.org/10.24919/3083-6158.17/59.2Ключові слова:
руська шляхта, Перемишльська земля, Стрийський повіт, шляхта XVI ст.Анотація
Анотація. Мета дослідження – всебічно охарактеризувати шляхетську спільноту православного віровизнання Стрийського повіту у XVI ст. крізь призму демографічного, майнового, географічного чинників; простежити її еволюцію та відмінності від решти шляхетського соціуму. Методологія дослідження спирається на принципи історизму й методи дослідження мікроісторії, просопографії, генеалогічних студій, соціальної історії. Наукова новизна. Проаналізовано персональний (родовий) склад, майновий, демографічний стан, географію розселення православної шляхти Стрийського повіту. На основі порівняльних методів доведено соціокультурну відмінність православної шляхти Стрийщини від решти шляхти римо-католицького віросповідання. Висновки. За структурою землеволодіння та соціальною стратифікацією населення Стрийського повіту не різнилося від сусідніх регіонів. Тут однаковою мірою існувало церковне, королівське, шляхетське землеволодіння. А з-поміж власників зустрічаємо як заможні роди польського та руського походження, так і вихідців з місцевих дрібношляхетських родин. Останні були представлені такими сім’ями, як Любенецькі, Клодницькі, Семигинівські, Братківські, Крушельницькі, Підгородецькі, Корчинські, Скольські. Усі вони використовували герб «Сас». Рання історія цих родів тісно пов’язана з так званою «волоською колонізацією» Карпат. Представники цих родин становили рядовий шляхетський загал і не зуміли досягнути значних успіхів та посісти вагоме місце серед решти перемишльської шляхти. Власність роду обмежувалася одним або кількома селами, найчастіше частками в двох-чотирьох-шістьох селах, розміщених неподалік одне від одного. Шлюби укладалися з представниками родин аналогічного статусу. Упродовж XVI ст. серед них спостерігається стабільний демографічний ріст. Матеріальне становище православної шляхти було незначним. Вона провадила своє господарство власноруч і не мала великих маєтків.
Посилання
Пашин, С. С. (2004). Стрыйская шляхта XV – начала XVI веков. Европа. Международный альманах. Тюмень: Мандр и К, IV, 25–33.
Смуток, І. (2014). Демографічний розвиток шляхти Перемишльської землі XVI ст. Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів Інституту української археографії та джерелознавства НАН України, 28, 20–38.
Cмуток, І. (2017). Руська шляхта Перемишльської землі (XIV–XVIII ст.). Історико-генеалогічне дослідження. Львів: Простір-М.
Cмуток, І. (2019). Руська шляхта Перемишльської землі (XIV–XVIII ст.). Родоводи. Т. 1. Львів: Простір-М.
Cмуток, І. (2021). Руська шляхта Перемишльської землі (XIV–XVIII ст.). Родоводи. Т. 4. Львів: Простір-М.
Сородник, С (2002). Історія корчинської шляхти. Минуле і сучасне села Корчин. Львів: Панорама. ЦДІАУЛ – Центральний державний історичний архів України, м. Львів.
Шанковський, Л. (1990). Нариси історії Стрийщини. Стрийщина. Історико-мемуарний збірник. Т. 1. Ню-Йорк, 69–193.
Akta Grodzkie i Ziemskie (1888). Akta Grodzkie i Ziemskie z czasów Rzeczypospolitej z Archiwum t.zw. Bernardyńskiego we Lwowie, w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego, wydane staraniem Galicijskiego Wydziału krajowego. Т. ХІІІ. Lwów: Główny skład w księgarni Seyfartha i Czaykowskiego.
Akta Grodzkie i Ziemskie (1911). Akta Grodzkie i Ziemskie z czasów Rzeczypospolitej z Archiwum t.zw. Bernardyńskiego we Lwowie, w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego, wydane staraniem Galicijskiego Wydziału krajowego. Т. ХХІ. Lwów: Główny skład w księgarni Seyfartha i Czaykowskiego.
Dąbkowski, P. (1936). Szlachta zaściankowa w Korczynie i Kruszelnicy. Lwów: Wschód, wydawnictwo do dziejów i kultury ziem wschodnich RP.
Halecki, O. (1919). Z Jana Zamoyskiego inwentarza Archiwum Koronnego. Materiały do dziejów Rusi i Litwy w XV wieku. Archiwum Komisji Historycznej. T. XIII, cz. 1. Kraków, 146–218
Matricularum (1915). Matricularum Regni Poloniae Summaria, excussis codicibus, qui in Chartophylacio
Maximo Varsoviensi asservatntur. Pars IV: Sigismundi I regis tempora complectens (1507–1548). Vol. 2: Acta vicecancellariorum 1533–1548. Varsoviae.
Papee, F. (1891). Skole i Tucholszczyzna. Lwów: Gubrynowicz i Schmidt.
Przyboś, K. (1994). Granice ziemi przemyskiej w czasach nowożytnych XVI–XVIII wiek. Rocznik Przemyski, XXIX–XXX, 189–200.
Przyboś, K. (1999). Granice ziemi lwowskiej w czasach nowożytnych (wraz z powiatem żydaczowskim). Rocznik Przemyski, XXXV, 3–13.
Wyroszek L. (1932). Ród Dragów-Sasów na Węgrzech i Rusi halickiej. Kraków: Nakładem Polskiego towarzystwa heraldycznego.
Źródła dziejowe (1903). Źródła dziejowe. T. XVIII, cz. 1: Polska XVI wieku pod względem geograficzno--statystycznym. Ziemie Ruskie. Ruś Czerwona. Warszawa.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
