ПОЛІТИЧНІ ТА ВІЙСЬКОВІ АМБІЦІЇ ПОЛЬСЬКОЇ ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ «ФРАКЦІЯ РЕВОЛЮЦІЙНА» В КОНТЕКСТІ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2312-2595.16/58.8Ключові слова:
Польська партія соціалістична «Фракція революційна», Галичина, Перша світова війнаАнотація
Метаю дослідження є аналіз політичних та військових амбіцій Польської партії соціалістичної «Фракція революційна» під керівництвом Ю. Пілсудського в контексті Першої світової війни. Особливу увагу приділено її діяльності в Галичині, підтримці Австро-Угорщини та наслідкам, які ця політика мала для регіону та польського питання. Методологія дослідження базується на історичному аналізі документів, що висвітлюють діяльність Польської партії соціалістичної «Фракція революційна», зокрема політичну та військову активність у Галичині під час Першої світової війни. Використано архівні джерела, спогади учасників подій та вторинні історичні праці. Наукова новизна дослідження полягає в детальному висвітленні ролі ППС-«Фракція революційна» в процесах формування парамілітарних польських організацій та їх співпраці з австрійською розвідкою. Дослідження аналізує стратегію Ю. Пілсудського, зокрема плани щодо автономії Польщі під егідою Австро-Угорщини, що мало значний вплив на майбутні політичні процеси в регіоні. Висновки. Політичні та військові амбіції Ю. Пілсудського та ППС-«Фракція революційна» значно вплинули на перебіг подій у Галичині під час Першої світової війни. Партія намагалася здобути автономію Польщі через підтримку Австро-Угорщини, однак їхні дії викликали як політичні, так і соціальні зміни, зокрема на тлі загострення відносин з Росією та участі польських формувань у військових діях.
Посилання
Білобровець, О. М. (2017). Суспільно-політичні впливи на орієнтацію польської суспільної думки в Україні у вирішенні національного питання (1914–1917 рр.). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, (48), 91–94.
Боєчко, В. Ф. (2012). Активізація польських національних сил у період Першої світової війни (1914–1918 рр.) та відродження незалежної Польщі. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Серія: Історія, 207(195), 40–48.
Гуменюк, А. О. (2011). Польські національно-політичні сили під час Першої світової війни (1914–1918 pp.). Дегтярьов (Ред.), Суспільно-політичні процеси на українських землях: історія, проблеми, перспективи: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, 20 травня 2011 р. (с. 65–66). Суми: СумДУ.
Arski, S. (1963). My pierwsza brygada. Warszawa: Czytelnik, 482 s.
Ciemiński, Z. (2019). The Polish Military Organization and the Polish Struggle for Independence in 1914–1918. Yearbook of the Institute of National Remembrance. DOI: 10.33256/1904.
Daszyński, I. (1926). Pamiętniki (Т. II). Kraków: Proletarjat.
Górski, K. (2021). Polish Socio-Political Movements Before the Outbreak of World War I. Journal of Modern History. DOI: 10.1086/709301.
Holzer, J. (1959). Nurt opozycijny w PPS-frakcji Rewolucyjnej i PPS-opozycji (1909–1914). Przegląd historyczny, 3, 545–568.
Haller, J. (1964). Pamiętniki. Londyn: Veritas.
Jabloński, H. (1958). Polityka Polskiej Partii Socialistycznej w czasie wojny 1914–1918. Warszawa: PWN.
Kasprzycki, T. (1934). Kartki z dziennika oficera I Brygady. Warszawa: Wojsk. Inst. Nauk. 543 s.
Krzesławski, J. (1933). Dzieje PPS od 1904 roku do wybuchu wojny światowej w roku 1914. У Księga Jubileuszowa Polskiej Partii Socjalistycznej, 1892–1932 (с. 62–103). Warszawa: Spółka Naukowo-Wydawnicza.
Księga pamiątkowa PPS. (1923). Warszawa: Robotnik.
KPP. Uchwały i rezolucje. (1956). Warszawa: KiW.
Korpalska, W. (1981). W.E. Sikorski. Biografja polityczna. Wrocław: Ossolineum.
Lipecki, J. (1922). Legenda Piłsudskiego. Poznań: Wielkopolska księg. nakł. K.Rzepeckiego.
Migdał, S. (1961). Pilsudczyzna w latach pierwszej wojny światowej. Zarys działalności i ideologii. Katowice: Śląsk.
Nowak, M. (2020). Political and Military Context of the Polish Independence Movement during World War I. Polish Historical Review. DOI: 10.2478/phs-2020-0003.
Orzechowski, W. (1963). Wspomnienia działacza SDKPiL. Z pola walki, 4, 282–299.
Pamiętniki generała Rybaka. (1954). Warszawa: Czytelnik, 293 s.
Piłsudski, J. (1937). Pisma zbiorowe (T. IV). Warszawa: Instytut J. Pilsudskiego.
Rzepecki, J. (1960). Sprawa Legionu Wschódniego 1914 roku. Warszawa: PWN., 224 s.
Srokowski, K. (1923). NKN. Zaris historii Naczelnego Komitetu Narodowego. Kraków: własna publikacja.
Stachiewicz, J. (1933). Polskie płany mobilizacyjne przed wojną światjwą. Niepodległość, 8, 3–55.
Stachiewicz, J. (1930). Początki Związku Walki Czynnej. Niepodległość, 2, 43–60.
Sękowski, A. (2017). The Greater Poland Uprising of 1918–1919 in the Context of Polish Independence. Przegląd Zachodni. DOI: 10.2478/pz-2017-0011.
Stachiewicz, J. (1930). Początki Związku Walki Czynnej. Niepodległość, 2, 43–60.
Trzciński, W. (1935). Skład centralnych ciał politycznych PPS przed rozłamiem i po rozłamie (1893–1914). Kronika ruchu rewolucyjnego w Polsce, 1, 54–56.
Wasilewski, L. (1935). Józef Piłsudski. Jakim go znałem. Warszawa: Roj.
Wasilewski, L. (1936). Zarys dziejów Polskiej Partji Socjalistycznej w związku z historią socjalizmu polskiego w trzech zaborach i emigracji. Warszawa: Nowe życie, 218 s.
Wereszycki, H. (1990). Historia polityczna Polski 1864–1918. Wrocław–Kraków–Gdańsk–Łódź: Ossolineum, 310 s.
Wojciechowski, S. (1938). Moje wspomnienia (T. I). Lwów–Warszawa: Atlas, Zarys historii polskiego ruchu robotniczego. Cz.1 (1864–1917). (1956). Warszawa: KiW.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
