ІСТОРІЯ І ГЕНЕАЛОГІЯ ШЛЯХТИ ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ ХХ СТ. У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ І ПОЛЬСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2312-2595.16/58.3Ключові слова:
шляхта Галичини, Австрійська шляхта, історіографія шляхти ГаличиниАнотація
Мета дослідження – проаналізувати та визначити наукову цінність публікацій з історії і генеалогії шляхти Галичини австрійської доби, виданих українськими та польськими істориками. Методологія дослідження спирається на принципи історизму й методи для дослідження з історіографії. Наукова новизна. Уперше проаналізовано науковий доробок польських та українських істориків з історії та генеалогії шляхти Галичини кінця XVIII – початку ХХ ст. Висновки. За останні три десятиліття українські й польські історики напрацювали чималий науковий доробок з історії та генеалогії шляхти Галичини кінця XVIII – початку ХХ ст. Можна констатувати, що наявні публікації розкривають засадничо основні аспекти життєдіяльності галицького нобілітету. Безумовною заслугою є те, що ці праці розкривають правові засади трансформації галицької шляхти та інкорпорації до австрійського нобілітету, аналізують внутрішню градацію шляхти за майновим і правовим становищем, подають кількісні та якісні характеристики цієї спільноти як окремої соціальної групи, намагаються проаналізувати її етнічну та станову самоідентифікацію. У значній мірі українські історики в особі Любові Сливки та польські історики в особі Криштофа Слюсарека та Славомира Гужинського розкривають ці різні аспекти. Втім, ряд моментів залишаються спірними і потребують додаткового вивчення. Історія та генеалогія шляхти Галичини також присутня в працях генеалогічного, біографічного та просопографічного характеру. У них в меншій мірі можна натрапити на концептуальні питання, присвячені шляхті Галичини, однак вони є, безумовно, цінним фактологічним дослідженням історії окремих родин, родів та осіб.
Посилання
Артимович, В. (2003). Велика Білина і довкілля. Львів: Євросвіт.
Виханський, Б. (2008). Лука – село на Самбірщині. Дрогобич : Видавець Сурма.
Гайда, Ю., Шуптар, В. (2002). Турківщина: історія населених пунктів. Ужгород: Патернт. Гординський, Р. Виханський, Б. (2011). Гординя. Дрогобич.
Горак, Р. (2020). Андрей Шептицький. Біографія. Львів: Видавництво Апріорі.
Кирчів, Р. (1998). Дрібна шляхта Українського Прикарпаття (До проблеми історико-етнографічного вивчення). Збірник праць і матеріалів на пошану Л.І. Крушельницької. Львів, 106–118.
Кирчів, Р. (1994). Цикл шляхетських повістей Андрія Чайківського. Чайківський А. Твори, т. 5, Львів: Червна Калина, 5–25.
Комарницький, В. (2007) Комарники – село на Руському путі. Львів: Камула.
Новак, М. (2023). Два світи: Проблема національної ідентифікації Андрея Шептицького в 1865–1914 роках. Львів: Свічадо.
Cливка, Л. (2009) Галицька дрібна шляхта в Австро-Угорщині (1772–1914 рр.). Івано-Франківськ.
Служинська, З. (1998) Рід Білинських. Львів: Арсенал.
Сова, А. (2019) Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність. Львів.
Юсипович, І. (1993) Турківщина: за завісою століть. Львів: видавниче підприємство «Край».
Górzyński Sł. (2009). Arystokracja polska w Galicji. Studium heraldyczno-genealogiczne. Warszawa: wydawnictwo DiG.
Ślusarek, Krz. (2012) Austria wobec polskiej szlachty w Galicji w latach 1772–1861. Studia Historyczne, 55(2), 185–200.
Ślusarek, Krz. (2010) Bilina Wielka. Kraków: Historia Jagellonica.
Ślusarek, K. (1994). Drobna szlachta w Galicji 1772–1848. Kraków: wyd. «Księgarnia Akademicka».
Ślusarek, Krz. (1991). Szlachta w Galicji Wschodniej na przełomie XVIII i XIX wieku. Rozmieszczenie terytorialne i liczebność, Studia Historyczne, R. 34/2, 179–198.
Ślusarek, Krz., Marcinek R. (1996). Materiały do genealogii szlachty galicyjskiej. Część I: A–K, Kraków: Historia Jagellonica.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.