ІСТОРІЯ ПОХОДУ БОЛЕСЛАВА І ХОРОБРОГО НА КИЇВ У ПОЛЬСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТ.

Автор(и)

  • Юрій БЕДНАРЧУК Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франкa, Україна https://orcid.org/0009-0003-6871-9628

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-2595.16/58.1

Ключові слова:

похід на Київ 1018 р., Болеслав І Хоробрий, Ярослав Мудрий, Святополк Окаянний, меч Щербець, польська історична наука, історіографія

Анотація

Мета дослідження полягає у вивченні специфіки зображення подій походу польського князя Болеслава І Хороброго на Київ у працях польських істориків, які працювали в другій половині ХІХ ст. й до початку ІІ Світової війни. Встановлено особливості стереотипів щодо цих подій, що побутували в польській історіографії та історичній свідомості поляків, визначено обставини, що впливали на їх формування. Методологія дослідження спирається на принципи об’єктивізму та історизму, методи аналізу та синтезу, порівняння, критики історичних джерел. Наукова новизна: вперше в українських історіографічних дослідженнях спеціально вивчаються особливості зображення подій польсько-руської війни 1018 р. у польській історіографії з другої половини ХІХ ст. й до 1939 р. Висновки. Образ походу польського князя Болеслава І Хороброго на Київ був одним із ключових у польській історіографії середньовічної історії Польщі. На його формування в значній мірі вплинули давніші легенди та перекази, а само вже зображення подій 1018 р. у працях польських істориків впливало на формування їх історичного міфу у свідомості польського народу. Дослідники здебільшого намагались прославляти Болеслава І й зобразити його військову кампанію як тріумфальне діяння на шляху перетворення Польщі не лише в регіонального лідера середньовічної Центральної та Східної Європи, а й суперника тогочасних Німецької та Візантійської імперій. Історики багато уваги приділяли напівміфологічним подіям, що в пізнішому стали одними із символів польської ідентичності. Зокрема, це стосувалося оповіді про меч Щербець та удар по київських Золотих Воротах. Таке зображення історичних подій слугувало патріотичному вихованню поляків у ХІХ та ХХ ст., формувало моделі поведінки щодо їхніх східних сусідів та нав’язувало ідеї відтворення польської держави, яка мала б сягати своїми кордонами Дніпра.

Посилання

Гриневич, Т. (2010). Київська Русь в дискусіях польських істориків міжвоєнного часу. Історіографічні дослідження в Україні. Київ: Інститут історії України НАН України. Вип. 20. 278–297.

Тельвак, В. (2007). Перший том «Історії України-Руси» Михайла Грушевського в оцінках сучасників. Історіографічні дослідження в Україні. Вип. 17. 16–38.

Тельвак, В. В. (2006). Постать Михайла Грушевського в польській історіографії (кінець ХІХ–ХХ ст.). Український історичний журнал. № 5. 67–82.

Telvak, V., Yanyshyn, B. (2021). «Geschichte des Ukrainischen (Ruthenischen) volkes» of Mykhailo Hrushevsky in the discussions of the beginning of the XXth century. Studia Historica Nitriensia. Vol. 25. № 1. 71–90.

Barkowski, R. (2019). Kijów 1018. Warszawa: Bellona.

Bobrzyński M. (1927). Dzieje Polski w zarysie. T. I. Warszawa: Nakład Gebethnera i Wolffa.

Foryt, A. (2018). Wyprawa Chrobrego na Kijów 1018. Zabrze: Inforteditions.

Jabłonowski, A. (1912). Historya Rusi Połedniowej do upadku Rzeczypospolitej Polskiej. Kraków: Akademia Umiejętności.

Koneczny, F. (1902). Dzieje Polski za Piastów. Kraków: Księgarnia Spółki Wydawniczej Polskiej.

Korzon, T. (1923). Dzieje wojen i wojskowości w Polsce. T. I. Epoka przedrozbiorowa. – Lwów: Wydawnictwo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich.

Korzon, T. (1918). Historya Polski. Kijów: Wydawnictwo Rady Okręgowej.

Thietmar. (2005). Kronika. Kraków: Uniwersitas.

Kukiel, M. (1929). Zarys historii wojskowości w Polsce. Kraków: Nakładem krakowskiej spółki wydawniczej.

Lelewel, J. (1844). Dzeje Litwy i Rusi aż do Unji z Polską w Lublinie 1569 zawartej. Poznań: Nakładem i drukiem W. Stefańskiego.

Lewicki, A. (1884). Zarys Historyi Polski i Krajów Ruskich z nią połączonych. Kraków: Głowny skład w księgarni G. Gebethnera i Spółki.

Smoleński, W. (1924). Historja Polski. Warszawa: Nakład Gebethnera i Wolffa.

Sobieski, W. (1923). Dzieje Polski. T. I. Do roku 1696. Warszawa: Zorza.

Szujski, J. (1889). Historzi Polskiej treściwie opowiedzianej ksiąg dwanaście. Warszawa: Księgarnia Gebethnera i Wolffa.

Zakrzewski, S. (1925). Bolesław Chrobry Wielki. Lwów: Wydawnictwo Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-18

Номер

Розділ

Статті