ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ВИТОКІВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2312-2595.spec.1Ключові слова:
сучасна російсько-українська війна, більшовизм, національно-визвольні змагання 1917–1921 рр., тоталітаризм, гібридно-інформаційна політика, ідеологія, «русский мир».Анотація
Анотація. Мета дослідження полягає у спробі переосмислення витоків й причин російсько-української війни початку ХХІ ст. Методологія дослідження ґрунтується насамперед на принципі історизму. Це проявляється, серед іншого, в розгляді історичних явищ і процесів крізь призму динаміки, аналізу їх взаємозв’язків та взаємозумовленості. Завдяки застосуванню цього принципу досліджено гібридну практику ведення війни з боку РФ та її гібридно-інформаційну політику. Наукова новизна полягає у тому, що кремлівським режимом всіляко розвивалася й вдосконалювалася гібридно-інформаційна політика. І саме це стало однією з визначальних причин сучасної російсько-української війни. Висновки. Встановлено, що гібридну практику ведення війни кремлівський режим застосовував тривалий час. Особливо активно вона використовувалася більшовицькою Росією впродовж 1917–1921 рр., зокрема, під час окупації України. Витоки сучасної російсько-української війни лежать в основі багатовікової експансії Московської (Російської) держави, з її імперськими породженнями: самодержавства, більшовизму й путінізму з неошовінізмом проти України. Відтак для очільників кремлівського режиму сучасна російсько-українська війна є фактично продовженням імперської політики. Саме українці завжди, а особливо під час сучасної російсько-української війни, протистояли російській імперській традиції. І це досягається завдяки руйнуванню: російських великодержавних міфів про «братні народи», «цивілізаційну роль» Російської імперії, «виправданість» російського комунізму тощо. Таким чином, Україна була й залишається головною перешкодою для російського неоімперіалізму.
Посилання
Андрухів, І. (2006). Політика радянської влади у сфері релігії та конфесійне життя на Прикарпатті в 40–80-х роках ХХ століття. Історико-правовий аналіз. Івано-Франківськ : Лілея-НВ.
Андрущенко, В., Губерський, Л., & Михальченко, М. (2002). Культура. Ідеологія. Особистість: методолого-світогляд. аналіз. Київ : Знання України.
Баган, О. (2021). Історіософські есе (відп. ред. Ситник О.). Мелітополь – Тернопіль : Науково-дослідний центр імені Дмитра Донцова; Вид-во «Крила».
Баган, О. (2022). Rossica: російська цивілізація в історіософських інтерпретаціях : нариси (відп. ред. Ситник О.). Мелітополь – Тернопіль: Науково-дослідний центр імені Дмитра Донцова, ТОВ «Видавництво Крила».
Галів, М., Ільницький, В. (2023). Характер сучасної російсько-української війни (2014–2023): вітчизняний історіографічний дискурс. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, 13/55, 47–73. https://doi.org/10.24919/2312-2595.13/55.283164.
Гудзь, В., Полякова, Л., Крилова, А. (2023). Шкільні підручники з історії в путінській Росії як засіб інформаційної війни з Україною. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, 14(56), 173–184.
Іванченко, Р.П. (2000). Українська державність в 20–90-х рр. Київ : МІЛП.
Ільницький, В. & Куцька, О. (2023). Періодизація російсько-української війни (2014–2022) в українському науковому дискурсі. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, 13/55, 162–177. doi: https://doi.org/10.24919/2312-2595.13/55.283087
Ільницький, В., Старка, В., Галів, М. (2022). Російська пропаґанда як елемент підготовки до збройної аґресії проти України. Український історичний журнал, 5, 43–55. DOI: doi.org/10.15407/uhj2022.05.043
Ільницький, В., Глібіщук, М., Старка, В. (2022). Як ідеологічні засади білогвардійського руху вплинули на світогляд В. Путіна. Актуальні питання гуманітарних наук, 53 (1), 12–21.
Попович, М. В. (2001). Нарис історії культури України. Київ : АртЕк.
Ситник, О. М. (2017). Історичні витоки російсько-української війни 2014–2017 років. Східноєвропейський історичний вісник – Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk, 2, 71–81.
Ситник, О. М. (2017). Російсько-українська війна 2014–2017 років як наслідок незавершеності національно-визвольної української революції 1917–1921 років. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Історичні науки», 2, 117–123.
Ситник, О., Балановський, Я. (2022). Ідеологічні витоки російсько-української війни 2014–2022 років. The Russian-Ukrainian war (2014–2022): historical, political, cultural-educational, religious, economic, and legal aspects: Scientific monograph. Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 654–660.
Сціборський, М. (2007). Націократія. Вінниця : ДП «Державна картографічна фабрика».
Штогрін, І. (2020). Кремлівська тактика гібридної агресії: 80 років тому СРСР окупував країни Балтії. Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/gibrydna-agresiya-kremlya-okepatsiya-krainbaltii/30675068.html
Sytnyk, O. М. (2019). Russian-ukrainian war 2014–2019 years as the decisive stage of the struggle for the Ukrainian independent state. Relevant research of historical sciences: collective monograph. Lviv – Toruń : Liha-Pres, 183–201.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
