ДИВІЗІЯ ВАФФЕН-СС «ГАЛИЧИНА»: ФОРМУВАННЯ ТА УЧАСТЬ У БОЯХ НА ФРОНТАХ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1943–1945)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-2595.15/57.11

Ключові слова:

Дивізія Ваффен-СС «Галичина», Дистрикт Галичина, Отто Вехтер, Альфред Бізанц, Командир Фрайтаг, Броди, Друга світова війна

Анотація

Мета дослідження – дослідити історію формування та участь у бойових діях дивізії Ваффен-СС «Галичина» протягом 1943-1945 рр. Методологія дослідження. Методологічною базою роботи є принципи історизму, об’єктивності, системності, науковості, всебічності та конкретності. Їх сукупне застосування дозволило розглядати досліджувані процеси та явища згідно динаміки їхнього розвитку, абстраговано від індивідуальних поглядів і переконань, намагаючись досягти максимально повного та різнопланового розкриття заявленої проблеми. Вище перераховані принципи й підходи є універсальними засадами будь-якого наукового дослідження, тому застосовуються комплексно у всій роботі. На їх основі була сформована відповідна методологічна база, в якій поєднуються загальнонаукові, міждисциплінарні та спеціально-історичні методи пізнання. Наукова новизна. Наукова новизна роботи полягає у залучені досі неопублікованих документів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Висновки. 28 квітня 1943 р. офіційно була створена українська диавізія Ваффен-СС «Галичина», після того, як німецькі війська зазнали поразки у Сталінградській битві. Набір добровольців розпочався у травні. Для проведення цієї акції був організований окремий комітет із колишніх старшин УГА під назвою «Військова Управа», головою якої став Альфред Бізанц, галицький німець, колишній полковник УГА. Командиром дивізії був призначений полковник Фрайтаг, який однак не належав до військ СС, а служив при німецькому Генеральному Штабі. Офіційно комісія по набору добровольців діяла до 17 травня 1943 р. Щодо безпосередньої участі у бойових діях, то німецьке командування спочатку планувало ужити дивізію на південно-східньому відтинку фронту в районі Станиславова Коломиї. Сталося, одначе, інакше. Підготовка наступу Червоної армії в напрямі Львова змінила це рішення. Дивізію кинули в район Бродів, де вона укріпилась у другій оборонній лінії. З 11 тисяч офіцерів і вояків дивізії тільки приблизно З тисячі вирвались з того кільця і дістались на захід. Решта попала в полон, згинула або перейшла в лави УПА. З поворотів з-під Бродів та нових рекрутів у Нойгаммері створено відносно скоро (вересень-жовтень) нову дивізію, яка згодом приймала участь у бойових діях на території Словаччини та Югославії.

Посилання

Мизак, Н. (2009). Дивізія «СС-Галичина»: до і після Бродів (1944–1953). Питання історії України. Т. 12. С. 61–66.

Пономаренко, Р. (2019). Вишкіл капеланів дивізії військ СС «Галичина» в Заннгаймі та їх служба у дивізії (1943-1945 рр.). Historical and Cuitural Studies. № 1(5). С. 35–42.

Українська дивізія «Галичина»: Іст.-нубл. зб. (2008). Упор. М. Слабошпицький. 3-тє вид. Київ: Ярославів Вал. 232 с.

Хом’як, О. (2015). Мобілізація на добровольчих принципах: набір до дивізії Ваффен Сс Галичина у прифронтових смугах (березень-серпень 1944 р.). Інтелігенція і влада. Серія: Історія. С. 316–329.

Чернов, Є. (2018). Участь українців у збройних силах Німеччини в роки Другої світової війни. Теорія та методика навчання суспільних дисциплін:науково-педагогічний журнал. Суми: СумДПУ. № 1(6). С. 160–163.

Щербан, В. (2023). Дивізія «Галичина» (1943-1945 рр.). Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. 91 с.

ЦДАВО – Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-12

Номер

Розділ

Статті