ДІЯЛЬНІСТЬ КОСТЯ ПАНЬКІВСЬКОГО В РОКИ НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ УКРАЇНИ (1941–1944)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2312-2595.15/57.10Ключові слова:
Кость Паньківський, Український центральний комітет, Українська національна рада, нацистська окупаціяАнотація
Мета статті – розкрити головні аспекти громадської діяльності Костя Паньківського в роки нацистської окупації України, зокрема Східної Галичини. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українській історіографії висвітлено головні аспекти діяльності Костя Паньківського в роки нацистської окупації західних земель України (1941–1944). Методологічною основою дослідження стали принципи історизму, науковості, авторської об’єктивності, загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-системний, історико-типологічний) методи дослідження. Висновки. Роки німецької окупації для К. Паньківського стали найбільш важкими і водночас насиченими громадською діяльністю. Він узяв активну участь у діяльності утвореної у Львові Української Національної Ради на чолі з К. Левицьким і під протекторатом А. Шептицького. К. Паньківський очолив Генеральний секретаріат (інша назва − Краєвий діловий осередок) УНРади. Проте німці не визнали цього органу, тож К. Паньківський на їх вимогу перетворив діловий осередок в Український крайовий комітет – центральний орган керівництва окружними допомоговими комітетами Галичини. Він очолював УКК до об’єднання з Українським центральним комітетом (1 березня 1942 р.). Із цього часу він став заступником провідника УЦК В. Кубійовича, однак продовжував виконувати свої попередні функції. У важких умовах німецької окупації йому вдалося налагодити дієву систему соціально-гуманітарної допомоги українцям і представникам інших національностей. Зокрема, брав активну участь у порятунку 25–30 тис. дітей від голоду, врятував низку заарештованих гестапо українських діячів культури. У робочих поїздках він відвідав майже всі міста дистрикту «Галичина», зокрема двічі побував у Дрогобичі, де зустрічався з місцевою українською «Робітничою громадою» і високо оцінив її профспілкову та культурно-просвітницьку діяльність.
Посилання
Антонюк, Н. (1997). Українське культурне життя в «Генеральній Губернії» (1939−1944): за матеріалами періодичної преси. Львів : Місіонер, 232 с.
Важна хвиля. (1942). Важна хвиля народного життя. Рідна земля. Ч. 2. 7 січня.
Галів, М. (2010). Між серпомолотом і свастикою: освіта на Дрогобиччині у 1939–1944 рр. Дрогобич, 2010. 337 с.
Курилишин, К. (2010). Українське життя в умовах німецької окупації (1939–1944 рр.): за матеріалами україномовної легальної преси: монографія. Львів, 328 с.
Ковба, Ж. (Упоряд). (2003). Митрополит Андрей Шептицький. Документи і матеріали 1941–1944. Дух і Літера, 313 с.
Офіцинський, В. (2001) Дистрикт Галичина (1941–1944): історико-політичний нарис. Ужгород: Гражда, 142 с. URL: http://exlibris.org.ua/distrikt/index.html
Кубійович, В. (1985) Мені 85. Мюнхен : Молоде життя, 308 с.
Паньківський, К. (1957). Від держави до комітету. Нью-Йорк : Ключі, 448 с.
Паньківський, К. (1965). Роки німецької окупації. Нью-Йорк – Торонто. 480 с.
Паньківський, К. (1968). Від комітету до Державного Центру. Нью-Йорк – Торонто : Ключі, 287 с.
Паньківський, К. (1990). Військові справи – дивізія «Галичина». Українська дивізія «Галичина» (матеріяли до історії). Торонто – Нью-Йорк, С. 25–69.
Культурне життя в Україні. (1995). Культурне життя в Україні. Західні землі: Документи і матеріали. Наук. думка, Т. 1 (1939–1953). 748 с.
Перша окружна поїздка. (1942). Перша окружна поїздка проводу УЦК по Галичині. Наші дні. Ч. 7.
Провідник. (1942). Провідник д-р В. Кубійович в Галичині. Краківські вісті. Ч. 39.
Torzecki, R. (1972). Kwestia ukrainska w polityce III Rzeszy 1933–1945. Warszawa: Książka i Wiedza, 375 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.