ПРОБЛЕМИ СЕЛЯНСТВА У МІЖВОЄННІЙ ПОЛЬЩІ НА СТОРІНКАХ ЛЬВІВСЬКОГО ЧАСОПИСУ «WIEŚ I PAŃSTWO» (1938–1939)

Анотація

Мета дослідження полягає у реконструкції представлення проблеми селянства у II Речі Посполитій на сторінках часопису «Wieś i Państwo» – друкованого органу львівського історико-економічного дослідницького осередку, очолюваного Францішком Буяком. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше до наукового обігу залучаються матеріали часопису «Wieś i Państwo» (1938–1939 рр.), що є підставою узагальнення проблеми взаємин селянства та молодої польської держави міжвоєнного десятиліття. Висновки. У міжвоєнний період у Львові знаний дослідник минулого Францішек Буяка зорганізував історико-економічний дослідницький осередок, зусиллями учасників якого у 1938 р. постав науковий часопис «Wieś i Państwo». Видання стало трибуною репрезентації результатів студій школи Ф. Буяка, а також площадкою для обговорення актуальних проблеми соціально-економічного життя тодішньої Польщі. Однією з найбільш гострих проблем аграрної держави, на думку авторів видання, було «селянське питання». Проблему селянства, найбільш «занедбаної» соціальної групи у міжвоєнній Польщі, Францішек Буяк як прихильника демократії і соціальної рівності трактував цілісно. Дослідник вважав селянську верству не лише економічною, а й духовною основою держави. Взаємини «держава і селяни» Ф. Буяк розглядав у історичній ретроспективі як протистояння селян і шляхти. У цьому контексті одним із нагальних завдань він вважав подолання взаємних, історично зумовлених упереджень. А одним з основних шляхів цього мала бути дієва участь держави у підвищенні освітнього і культурного рівня селянської верстви. З огляду на час значну увагу Ф. Буяк приділяв проблемі тоталітаризму, зокрема можливостям та особливостям його запровадження у молодій польській державі. А в цьому контексті він аналізував ризики для селянської верстви, які могла спричинити така еволюція політичного устрою. Назагал у часописі «Wieś i Państwo» подавалися доволі виважені оцінки реально стану селянської проблеми, вирішення якої вбачалося у встановленні національної солідарності між різними соціальними прошарками, взаємини між якими мали би регулюватися на законодавчому рівні.