СПРОТИВ КОЛИШНІХ ВОЯКІВ АРМІЇ УНР І ПОВСТАНЦІВ-САМОСТІЙНИКІВ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНИМ ЗАХОДАМ 1932–1933 РР. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-2595.15/57.8

Ключові слова:

спротив, Голодомор, Армія УНР, повстанці, хлібозаготівлі

Анотація

Мета статті – комплексно проаналізувати спротив колишніх вояків Армії УНР і повстанців-самостійників хлібозаготівельним заходам у 1932–1933 рр. на території сучасної Кропивниччини. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, а також на використанні загальнонаукових методів аналізу, синтезу, узагальнення. Новизна статті полягає в тому, що вперше на основі архівно-кримінальних справ та оперативних звітів керівників районних відділів ДПУ комплексно проаналізовано участь колишніх вояків Армії УНР і повстанців-самостійників у спротиві хлібозаготівельним заходам 1932–1933 рр. на території, що нині входить до складу Кіровоградської області. Висновки. На основі першоджерел доведено, що учасники спротиву хлібозаготівельним заходам використовували переважно пасивні методи боротьби й індивідуальні форми спротиву – словесну критику соціально-економічної політики влади, приховування зерна, заклики кидати роботу в колгоспах та їхати працювати на виробництво. Визначено, що з-поміж колективних методів спротиву переважав саботаж, а епіцентрами спротиву хлібозаготівельним заходам стали населені пункти Гурівка, Диківка, Дмитрівка, Добровеличківка, Макариха, жителі яких під час Української революції 1917–1921 рр. активно підтримували УНР. Установлено, що індивідуальний і колективний спротив не мав помітного впливу на виконання хлібозаготівельного плану, що спричинено низкою факторів: роботою розгалуженої мережі секретних співробітників ДПУ, які інформували начальство про випадки невдоволення діями влади з-поміж селян; репресіями або перебуванням за кордоном більшості тих, хто міг організувати дієвий спротив хлібозаготівельним заходам; погіршенням продовольчої ситуації в селах, що унеможливлювало ефективний та активний спротив діям влади.

Посилання

Аулова, Л., Данилюк, В., & Лавренюк В. (Упорядн.). (2010). Голодомор 1932–1933 рр. в Україні за документами ГДА СБУ: Анотований довідник. Львів: Центр досліджень визвольного руху. ДАКірО – Державний архів Кіровоградської області.

Кульчицький, С. (2008). Голодомор 1932–1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення. Київ: Наш час.

Мілютін, С. (2021). Індивідуальний опір селян та колгоспно-партійного активу хлібозаготівельним заходам 1932–1933 років (за матеріалами архівно-слідчих справ ДАКрО). Інгульський степ. Вип. VI. С. 117–124.

Мілютін, С. (2023). Партійно-господарська верхівка Знам’янського району в спеціальних донесеннях керівництва РВ ДПУ за 1932 рік. Інгульський степ. Вип. VII. С. 115–121.

Мілютін, С. (2019). Специфіка роботи органів ДПУ (на прикладі архівно-слідчої справи № 255071). Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Вип. 1. С. 113–120.

Орел, С. (2018). Ті, хто не хотів помирати мовчки. Кропивницький: КП «Регіональна інформаційно-поліграфічна агенція».

Ромащенко, О. (2023). Долинський район (Довідник з історії населених пунктів колишнього Долинського району). Харків: КП «Міська друкарня».

Шаповал, Ю., & Золотарьов, В. (2002). Всеволод Балицький. Особа, час, оточення. Київ: Стилос.

Яр Славутич. (1991). Місцями запорозькими. Нариси та спогади. Львів: Меморіал.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-12

Номер

Розділ

Статті