ПРОБЛЕМА СТАНОВЛЕННЯ КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ М. ГРУШЕВСЬКОГО В СУЧАСНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2312-2595.14/56.18Ключові слова:
М. Грушевський, культурно-просвітницька діяльність, студентські роки, українська історіографія, рецепціяАнотація
Метою статті є реконструкція процесу дослідження у сучасній історіографії проблеми культурно-просвітницької діяльності М. Грушевського до 1894 р. Методологія дослідження передбачає поєднання принципів історизму, об’єктивності і системності та загальнонаукових і спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-типологічного та історико-психологічного) методів наукової праці. Наукова новизна статті полягає у спробі реконструкції історіографічних дискусій довкола проблеми становлення культурно-просвітницької праці М. Грушевського в українській історіографії кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст. Висновки. Підсумовуючи сучасну культурно-просвітницьку грушевськіану періоду особистісного і професійного становлення М. Грушевського, вказано на її значною мірою пропедевтичний характер. Мовиться про те, що діаспорна історіографія, з огляду на відсутність підставових джерел, небагато конкретного могла сказати стосовно цієї важливої глави життєпису вченого. Сучасні дослідники, віднайшовши й актуалізувавши щоденники історика, його розлогий епістолярій і діловодну документацію навчальних закладів, отримали можливість з необхідною ретельністю реконструювати період його дитинства та юності. Втім ці студії наразі перебувають на стадії опрацювання розлогого комплексу джерел і визначення провідних проблемно-тематичних блоків. Це позначилося на недостатній спеціалізації грушевськознавчого пошуку, втім і на невиразності прописування культурно-просвітницьких сюжетів. Тож перспективним історіографічним завданням є як докладніше осмислення поодиноких питань (вплив гімназійних педагогів та самоосвітнього компонента, лекційна праця серед семінаристів, участь у просвітницьких проєктах старогромадівців та ін.), так і загальна артикуляція проблеми становлення культурних практик М. Грушевського як самостійного дослідницького сюжету.
Посилання
Бурлака, Г. (2000). «Співи мої сумни – йдете ви меж люде…». Грушевський М. Із літературної спадщини. Нью-Йорк–Київ, 21–33.
Бурлака, Г. (2004–2005). Олександр Кониський: нові грані постаті (листи до М. Грушевського). Український історик, 3–4 / 1, 60–68.
Бурлака, Г. (2008). І.С. Нечуй-Левицький і М. Грушевський: літературні взаємини. Іван Нечуй-Левицький: постать і творчість, Черкаси, 252–259.
Верба, І. (2012). Михайло Грушевський – студент Київського університету: початок наукової та громадської діяльності. Український парламентаризм: проблеми історії та сучасної політичної практики (до 145-річчя від дня народження Михайла Грушевського). Київ, 256–273.
Гирич, І. (1994). М. Грушевський та В. Антонович: творчі контакти та суспільно-політичні погляди. Академія пам’яті професора Володимира Антоновича. Київ, 133–160.
Гирич, І. Тельвак, В. (2021). Історик Руслан Пиріг: спроба професійного портрету. Часопис дослідження війн та революцій – The Journal of the Study of Wars and Revolutions, 1, 125–163.
Грушевський, М. (1993). Щоденники (1883–1884 рр.). / Переднє слово, коментарі та публікація Леоніда Зашкільняка. Київська старовина, 3, 28–35; 4, 12–19; 5, 13–24.
Зашкільняк, Л. (1996). Поезія Михайла Грушевського. Пам’ять століть, 3, 51–60.
Зашкільняк, Л. (1997). М.С. Грушевський у Київському університеті (1886–1894 рр.). Грушевський М.С. Щоденник (1888–1894 рр.), Київ, 222–255.
Ковальчук, Г. (2009). І.С. Нечуй-Левицький у творчому житті М.С. Грушевського-літератора. Українська література в загальноосвітній школі, 12, 35–39.
Пиріг, Р., Тельвак, В. (2016). Михайло Грушевський: біографічний нарис. Київ : Либідь.
Пиріг, Р., Тельвак, В. (2021). Михайло Грушевський: життєпис на тлі доби. Херсон : Видавництво ОЛДІ-ПЛЮС.
Плохій, С. (2011). Великий переділ. Незвичайна історія Михайла Грушевського. Київ: Критика.
Романцова, Н.І. (2019). Михайло Грушевський в історичній науці (1890–1934 рр.). Проблема в українській історіографії. Маріуполь : МДУ.
Ситник, О. (1991–1992). Роля Володимира Антоновича у формуванні Михайла Грушевського як історика. Український історик, 3–4/1–4, 169–178.
Тельвак В. (2008). Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття). Київ–Дрогобич.
Тельвак, В. (2000). Історико-теоретичні дослідження в грушевськознавстві (90-ті рр. ХХ ст.). Проблеми гуманітарних наук : Наукові записки ДДПУ, 5, 163–174.
Тельвак, В. (2002). Михайло Грушевський у Київському університеті (до проблеми формування теоретико-методологічних поглядів). Український історик, 1–4, 186–209.
Тельвак, В. (2002). Теоретико-методологічні підстави історичних поглядів Михайла Грушевського (кінець ХІХ – початок ХХ століття). Дрогобич : «Вимір».
Тельвак, В. (2010). Грушевськознавство: методологічні проблеми поступу. Краєзнавство. Науковий журнал, 3, 29–35.
Тельвак, В. (2011). Грушевськіана Руслана Пирога. Архіви України, 2–3 (273), 290–298.
Тельвак, В. (2012). Грушевськіана на сторінках «Українського історичного журналу» (1991–2010 рр.). Історіографічні дослідження в Україні, 22, 483–498.
Тельвак, В. (2013). Монографічна грушевськіана: спроба узагальнення. Гуржіївські історичні читання : Збірник наукових праць, 6, 104–107.
Тельвак, В.В., Тельвак, В.П. (2005). Михайло Грушевський як дослідник української історіографії. Київ–Дрогобич.
Тельвак, В.В., Тельвак, В.П. (2009). Сучасна польська та російська грушевськіана: спроба історіографічного порівняння. Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки, 160–161, 77–85.
Тельвак, В.В., Тельвак, В.П. (2021). Сучасне грушевськознавство: здобутки, втрати, перспективи. Український історичний журнал, 5, 4–16.
Терещенко, О.М. (2016). М. Грушевський та І. Нечуй-Левицький: до історії творчих взаємин. Вісник Черкаського університету. Серія «Історичні науки», 3–4, 58–66.
Шаповал, Ю., Верба, І. (2005). Михайло Грушевський. Київ : Альтернативи.
Telwak, W. (2013). Monograficzne hruszewskiana: próba uogólnienia. Sensus Historiae, XII, 129–136.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
