ВЕРБУВАЛЬНО-ПРОПАГАНДИСТСЬКА АГІТАЦІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ЦЕРКВИ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ ХАРКІВЩИНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2312-2595.14/56.9Ключові слова:
православна церква, агітація, Феофіл Булдовський, нацистський окупаційний режим, трудові ресурси, ХарківщинаАнотація
Метою статті є дослідження ролі церкви в агітаційній роботі німецької окупаційної влади на Харківщині під час Другої світової війни. Методологія дослідження базується на використанні проблемно-хронологічного та логічного методів, методі історіографічного аналізу. Наукова новизна полягає в тому, що вперше детально проаналізовано методи та засоби вербувально-пропагандистської агітації православної автокефальної церкви серед населення Харківщини щодо переїзду на роботу до нацистської Німеччини. Висновки. Релігійна політики Третього Райху щодо окупованих територій відзначалась непослідовністю, що виходило із конкретних завдань, котрі встановлювались військовим командуванням нацистів для найбільш ефективного управління ними. У своїй зоні управління військова адміністрація Третього Райху на українських територіях намагалася не провокувати зайвих конфліктів із цивільним населенням, які посилювали антинімецькі настрої та різні форми опору. Тому діяльності православного духовенства відкрито не перешкоджали. Допускаючи можливість існування релігійного життя на окупованих територіях України під час Другої світової війни, нацистська влада переслідувала власні завдання. На думку автора, перед нацистською владою ставилися завдання пропагандистського використання православ’я як духовної сили, переслідуваної радянською владою і потенційно ворожої більшовизму, та застосування церковних організацій для сприяння німецькій адміністрації на окупованих територіях. Окупаційна влада Третього Райху разом із світськими засобами масової пропаганди (друкована продукція, усні виступи, радіопропаганда, кінопродукція) широко використовувала потенціал православної церкви для здійснення агітації населення Харківщини щодо переїзду на роботу до нацистської Німеччини. На Харківщині православною громадою опікувався єпископ Феофіл Булдовський, який підтримував німецьку окупаційну владу у питаннях пропагандистської роботи. У православних храмах Харківщини агітація щодо переїзду на роботу до нацистської Німеччини здійснювалась під час проповідей, а також у формі публікацій місцевих священників у газеті «Нова Україна».
Посилання
Bundesarchiv-Berlin (ВАa) (1941). 62Di1 84/2, Bl. 2, 31, 32.
Bundesarchiv-Berlin (ВАb) (1942). R 58/225, Bl. 38.
Bundesarchiv-Berlin (ВАc) (1942). R6/178, Bl. 6.
Волошин, Ю. (1997). Українська православна церква в роки нацистської окупації : 1941–1944 рр. Полтава.
Гордієнко, В.В. (2015). Відновлення діяльності православної церкви в Україні в період нацистської окупації 1941–1944 рр. Гілея: науковий вісник. 92, 52–56. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2015_92_13.
Грідіна, І.М. (2006). Православні віруючі України у роки Другої світової війни. Донецьк: Норд-Прес.
Доповідна записка народного комісара внутрішніх справ СРСР Сергієнка від 24 березня 1943 року № 506 (1943). ЦДАГО України, ф. 1, оп. 23, спр. 90, арк. 9–34.
Замітка «Повернення» (1943). Нова Україна. 136, 2.
Ісіченко, І. (2005). Історія об’єднання Харківсько-Полтавської єпархії з УАПЦ. Релігієзнавчі студії. 7, 12–17. URL: https://risu.ua/istoriya-ob-yednannya-harkivsko-poltavskoji-yeparhiji-z-uapc_n11616.
Лисенко, О.Є., Стецкевич, В.В., Айсфельд, А. (2010). Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ століття. Історичні нариси. У двох книгах. Книга перша. Київ: Науково-виробниче підприємство «Видавництво «Наукова думка» НАН України.
Сергий (Ларин), епископ (1947). Православие и гитлеризм. Одесса.
Скоробагатов, А.В. (2006). Харків у часи німецької окупації (1941–1943). Харків: Прапор.
Смирнов, В.Н. (2016). Христианская Церковь в борьбе с фашизмом. Освобождение народов Европы от нацизма в годы Второй мировой войны. Харьков: Финарт.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
