ДІЯЛЬНІСТЬ НАДЗВИЧАЙНИХ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УНР У КРАЇНАХ СКАНДИНАВІЇ (1919–1920 РР.)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-2595.14/56.7

Ключові слова:

Надзвичайна Дипломатична Місія, Скандинавія, Швеція, Норвегія, Данія, Фінляндія, Директорія УНР, міжнародні відносини, зовнішня політика, дипломатія

Анотація

Мета статті – дослідження діяльності Надзвичайної Дипломатичної Місії УНР у країнах Скандинавії протягом 1919–1920 рр. Методологія дослідження. Методологічною базою роботи є принципи історизму, об’єктивності, системності, науковості, всебічності та конкретності. Їх сукупне застосування дозволило розглядати досліджувані процеси та явища згідно з динамікою їхнього розвитку, абстраговано від індивідуальних поглядів і переконань, намагаючись досягти максимально повного та різнопланового розкриття заявленої проблеми. Вище перераховані принципи й підходи є універсальними засадами будь-якого наукового дослідження, тому застосовуються комплексно у всій роботі. На їх основі була сформована відповідна методологічна база, в якій поєднуються загальнонаукові, міждисциплінарні та спеціально-історичні методи пізнання. Наукова новизна. На сьогоднішній момент у вітчизняній історичній науці немає узагальнюючих робіт з такої тематики у консолідованому вигляді, із широкою ретроспективою огляду інформації, в яких розкривається діяльність Надзвичайної Дипломатичної Місії УНР у Скандинавії протягом 1919–1920 рр. Висновки. Із залученням архівних джерел та з використанням методологічної бази у статті досліджується діяльність Надзвичайних Дипломатичних Місій у Швеції, Норвегії та Данії протягом 1919–1920 рр. Встановлено, що діяльність Місії була зосереджена головним чином у інформаційній сфері. Зокрема, голови Місій звітували з безпосередніх джерел або ж зі світової преси перед Міністерством закордонних справ про політичну ситуацію у світі. Також посли офіційно передавали урядові звернення іноземців стосовно гуманітарної допомоги українців, реалізації різних проєктів тощо. Через те, що великої політичної діяльності через мале значення Швеції, Норвегії та Данії у загальносвітовій політиці Місії розвинути не могли, велику частину інформаційної роботи виконували самі голови Місій.

Посилання

Веденєєв, Д. (1997). Становлення зовнішньополітичної служби України періоду Центральної Ради. Український історичний журнал. С. 79–89.

Верига, В. (1998). Визвольні змагання в Україні: 1913–1923: у 2 т. Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Т. 1. 523 с.

Дацків, І. (2014). Українська дипломатія доби Директорії УНР: персоналії, статус, функції. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Історія». Вип. 2. Ч. 3. С. 125–135.

Дацків, І. (2014). Утворення системи дипломатичних представництв і місій Української Народної Республіки. Мандрівець. С. 22–25.

Коваль, О. (2022). Діяльність Дипломатичної Місії УНР у Швеції: взаємодія без визнання. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія «Історичні науки». Том 33 (72) № 3. С. 135–143.

Малюта, О. (2020). Міжнародне економічне й політичне співробітництво Української Народної Республіки та Королівства Данії (1919–1921 роки). Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Випуск 21. C. 71–101.

Матяш, І. (2021). Архівні інформаційні ресурси в умовах пандемії: до питання про створення інформаційного ресурсу «Місця пам’яті української дипломатії». Історико-культурна спадщина: збереження, доступ, використання : монографія / відп. Ред. І. Тюрменко. Київ : НАУ. С. 40–49.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф – 3513. Оп. 1. Спр. 1.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф – 3513. Оп. 1. Спр. 2.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф – 3542. Оп. 1. Спр. 1.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-22

Номер

Розділ

Статті