ДЕОКУПАЦІЯ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА ТА ПРАКТИЧНА МОДЕЛЬ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ

Анотація

Анотація. Стаття розширює раніше напрацьовані знання з заявленої проблематики. Її метою є дослідження концептуальних підходів щодо визначення сутності деокупації тимчасово окупованих територій (далі – ТОТ) України та напрацювання пропозицій практичної моделі її реалізації. Методологічним інструментарієм розвідки виступають загальнонаукові й спеціальні методи, різноманітні принципи та підходи. З-поміж них основними є: комплексний, системний, діяльнісний, історико-компаративний підходи. Висвітлити особливості деокупації ТОТ України, ключові складники її регулювання та реалізації автори намагаються за допомогою переваг гносеологічного, аксіологічного, структурно-функціонального, формально-логічного, прогностичного й інших методів. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що концептуалізація деокупації як загальнонаціонального завдання за міжнародної підтримки потребує різновекторного аналізу, передусім урахування її нормативно-правової основи, інституційного механізму забезпечення, виявлення й пропозиції шляхів розв’язання. На думку авторів, досягнення таких цілей передбачає залучення науково виважених і обґрунтованих підходів, а на практиці, відповідно, своєчасних, добре скоординованих дій. Виконання покладається на структури публічної влади України, громадянське суспільство, інтелектуальне середовище. Проведений аналіз показує, що для виконання такої місії названі суб’єкти мають спиратися на оновлені технології управління, комунікації, співпраці. Висновки. Проблема деокупації видається складним процесом, що не завершується звільненням українських територій від окупаційних збройних формувань РФ. Її розв’язання потребує як удосконалення теоретичних положень наукової проблеми, так і поглиблення досвіду практичної моделі їх реалізації. Основним полем діяльності визнається світ людської свідомості.