СТРАТЕГІЇ ПІДТРИМКИ УКРАЇНИ ВІД ЄС ТА НАТО У ВІДПОВІДЬ НА ПОВНОМАСШТАБНУ АГРЕСІЮ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Анотація

Анотація. Мета дослідження спрямована на виявлення нових підходів підтримки України від Європейського Союзу (ЄС) та Організації Північноатлантичного договору (НАТО) в умовах першого року повномасштабної російсько-української та визначення рівня їх ефективності у протистоянні російській агресії. Методологія дослідження спирається на історико-генетичний метод, оскільки аналіз окреслених стратегічних підходів уможливив виявити усталені та нові властивості у поведінці як ЄС, так і НАТО щодо України. Своєю чергою, компаративний аналіз дав змогу не тільки порівняти моделі поведінки організацій у макрокризовій ситуації, а й виявити нові підходи умиротворення агресивної держави, яка має потужний запас нуклеарної зброї. Висновки. Характеристика наявних стратегій підтримки України від ЄС та НАТО в умовах повномасштабної російської агресії насамперед розвіює російські міфи про те, що євроатлантичні структури є неспроможними, слабкодухими й розбалансованими. ЄС і НАТО продемонстрували небувалу єдність та стійкість перед новими викликами. На додаток, війна в Україні показала світу ці організації як ефективні механізми, стійкі до опору макрокризових явищ, особливо якщо говорити про ЄС, який в останнє десятиліття переживав глибокі внутрішні суперечності. Зокрема, саме ЄС став центром опору, воєнної, фінансової та гуманітарної підтримки для України. Створення безперешкодних умов перетину кордону для вимушених переселенців з України, дало можливість зберегти не тільки фізичне, а й психічне та моральне здоров’я багатьох українських громадян. Своєю чергою, НАТО також продемонструвало непохитність принципів задекларованих у Договорі. З перших годин війни НАТО виступило у ролі стратегічного координаційного центру з надання Україні різнобічної допомоги, і особливо військової. Також Альянс застосував усі можливі ресурси з метою посилення геополітичного тиску на Російську Федерацію. Загалом, хоч стратегії підтримки України у ЄС та НАТО дещо відрізняються, важливим є те, що вони поліваріантні й супроводжуються виваженістю та послідовністю.