ПРИЧИНИ ТА ГЕНЕЗА КРЕВСЬКОЇ УНІЇ 1385 року У ПОЛЬСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ КІНЦЯ ХІХ ст. – 1939 р.

Автор(и)

  • Юрій Мицавка
  • Наталія Коваль

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-2595.11/53.272632

Ключові слова:

Кревська унія 1385 р.; Королівство Польське; Велике князівство Литовське; історіографія; польська історична наука кінця ХІХ – 1939 р.

Анотація

Анотація. Стаття присвячена дослідженню особливостей зображання причин та генези польсько-литовської унії 1385 р. у працях польських істориків, що працювали з кінця ХІХ ст. до 1939 р. Мета дослідження – прослідкувати особливості підходів польських вчених кінця ХІХ – 1939 р. до інтерпретації та оцінок історичних фактів, що спричинилися до укладення польсько-литовського об՚єднання 1385 р., вплив на їх дослідницьку позицію концепцій нау-кових шкіл, до яких належали вчені, а також політичної ідеології. В основі методології дослідження лежать спеціальноісторичні методи: порівняльно-історичний та генетичний, а також загально-наукові методи аналізу і синтезу, принцип об՚єктивізму й крити

цизму. Наукова новизна полягає у тому, що стаття вперше у вітчизняній науці спеціально вивчає особливості зображення причин та генези Кревської унії у працях польських істориків кінця ХІХ – 1939 р. Висновки. Причини та генеза укладення польськолитовської унії у Креві в 1385 р. приковували чільну увагу польських істориків. Їх вивченням займалися більшість корифеїв польської історичної науки, й вони посіли належне місце у фундаментальних працях, присвячених унійним процесам. Дослідники намагалися показати обопільне бажання польської та литовської сторін в укладенні союзу і їх значні користі, що випливали із такої дії. Багато істо-риків виводили ідею польсько-литовського союзу із геополітичних концепцій польського короля Казимира ІІІ й бачили заходи краків-ських можновладців продовженням курсу померлого монарха на переорієнтацію вектора розвитку Польщі на схід. Отже, вони бачили в унії акт цивілізаційного вибору польського народу, що ставив собі за завдання несення народам Східної Європи здобутків Заходу й боротьби проти німецької експансії у образі агресивної політики Тевтонського Ордену. Особливо дослідники намагались підкреслити рятівну роль союзу з Польщею для Литви, якій загрожувала асиміляція в руському культурному середовищі. У цьому ключі чимало польських дослідників виявляли свою антируську (що трансформувалася і в антиукраїнську) позицію й сприяли формуванню історичного міфу протистояння східної, православної,  та західної, католицької, цивілізацій. 



Посилання

Hrynevych, T. (2010). Krevska uniya v dyskusiyakh polskykh istorykiv mizhvoyennoho chasu [Union of Krewe in the discussions of Polish historians of the interwar period]. Studii z arhiwnoi sprawy ta dokumentoznawstwa – Archival and document studies studios, 18, 149–156 [in Ukrainian].

Bardach, J. (1969). Krewo i Lublin z problemów unii polsko-litewskiej [Krewo and Lublin from the problems of the Polish-Lithuanian Union]. Kwartalnik Historyczny – Historical Quarterly, 76 (3), 583–619 [in Polish].

Bobrzyński, M. (1927). Dzieje Polski w zarysie [History of Poland in outline]. (Vol. 2). Warszawa; Kraków; Lublin; Łódź; Paryż; Poznań; Wilno; Zakopane: Nakład Gebethnera i Wolffa [in Polish].

Halecki, O. (1919). Dzieje Unii Jagiellońskiej [Historz of the Union of Jagiellonik]. (Vol. I). Kraków: Nakładem Akademii Umiejętności [in Polish].

Kolankowski, L. (1930). Dzieje Wielkiego Księstwa Litewskiego za Jagiellonów [History of the Grand Duchy of Lithuania under the Jagiellons]. (Vol. 1, pp. 1377–1499). Warszawa: Skład Główny: Kasa im. Mianow-skiego [in Polish].

Koneczny, F. (1903). Dzieje Polski za Jagiellonów [History of Poland under the Jagiellons]. Kraków: Nakładem Towarzystwa oświata ludowej [in Polish].

Korzon, T. (1918). Historya Polski [History of Poland]. Kijów: Wydawnictwo Rady Okręgowej [in Polish].

Kowalska-Urbankowa, Z. (1987). Unia Polski i Litwy w latach 1385–1413 w najnowszej historiografii polskiej [The Union of Poland and Lithuania in the years 1385–1413 in the latest Polish historiography]. Analecta Cracoviensia, XIX, 207–221 [in Polish].

Lewicki, A. (1923). Zarys Historji Polski [Outline of Polish History]. Warszawa; Kraków; Lublin: Nakładem Gebethnera i Wolffa [in Polish].

Limanowski, B. (1916). Dzieje Litwy [History of Lithuania]. Warszawa: Towarzystwo wydawnicze [in Polish].

Paszkiewicz, H. (1938). O genezie i wartości Krewa [On the Genesis and Value of Krewa]. Warszawa: Skład główny Gebethner i Wolff [in Polish].

Smoleński, W. (1921). Dzieje narodu polskiego [The history of the Polish nation]. Warszawa; Kraków; Lublin; Łódź: Nakładem Gebethnera i Wolffa [in Polish].

Smolka, S. (1903). Unia Litwy z Koroną [Union of Lithuania with the Crown]. Kraków: Spółka Wydawnicza Polska [in Polish].

Smolka, S. (1921). Grunwald i Beresteczko [Grunwald and Beresteczko]. Kraków: Księgarnia spółki wydawniczej [in Polish].

Sobieski, W. (1938). Dzieje Polski [History of Poland]. (Vol. 1). Warszawa: Wydawnictwo Zorza [in Polish].

Sokolnicki, M. (1936). Historia Powszechna [World History]. Warszawa: Kultura i Wiedza [in Polish].

Szelągowski, A. (1936). Historja Powszechna [World History]. Warszawa: M.Arct [in Polish].

Szujski, J. (1889). Historyi Polskiej treściwie opowiedzianej ksiąg dwanaście [The history of Poland concisely told in twelve books]. Warszawa: Księgarnia Gebethneda i Wolffa [in Polish].

Zakrzewski, S. (1936). Zagadnienia historyczne [Historical issues]. (Vol. 2). Lwów: Wydawnictwo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich [in Polish].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-17

Номер

Розділ

Статті