ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО УНІЄЗНАВСТВА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.24919/2312-2595.11/53.268676Ключові слова:
унійні процеси, унієзнавство, церковна історіографія.Анотація
Мета статті проаналізувати і порівняти спільні й відмінні риси праць українських та польських істориків, окреслити основні здобутки і недоліки українського та польського унієзнавства у другій половині ХІХ ст. Методологія дослідження ґрунту-ється на методах узагальнення, синтезу та порівняльного аналізу. Наукова новизна полягає у тому, що вперше зроблено спробу порівняти теоретико-методологічні засади та фактографічно-концептуальні здобутки напрацювань польського й українського
унієзнавства другої половини ХІХ ст. Висновки. Отже, в українському та польському унієзнавстві другої половини ХІХ ст. виок-ремлюються три конфесійні напрями (православний, уніатський та католицький) І відповідно два підходи до трактування й оцінки унійних процесів – дискредитаційний та апологетичний. На стан і особливості унієзнавчих студій впливали суспільно-політичні умови розвитку історичної науки в Австро-Угорській та Російській імпе-ріях, позитивістська методологія та особистісні релігійні переко-нання істориків. Цінність напрацювань тогочасного українського та польського унієзнавства передовсім полягає у нагромадженні фактографічного і документального матеріалу про передумови, процес поширення унії у Львівській та Луцькій єпархіях. Водночас унієзнавчий дискурс цієї доби не позбавлений упередженості та субʼєктивності у генеруванні основних інтерпретаційних концепцій. У середовищі галицьких істориків-москвофілів та православній історіографії Наддніпрянщини утвердилась концепція про поширення унії у західних єпархіях Київської митрополії завдяки меркантиль-ній діяльності руської церковної ієрархії, протегуванні польського уряду та переслідуванні православних польською шляхтою. Концеп-ції українського (уніатського) та польського (католицького) напря-мів історіографії є більш виваженими й обґрунтованими, зокрема про національно-захисні мотиви унійної діяльності руського єпис-копату і роль єзуїтів у поширенні унії в регіоні. Прикметно, що у тогочасному українському та польському унієзнавстві не вироби-лося єдиного погляду щодо трактування і оцінки наслідків унійних процесів у західних єпархіях Київської митрополії. Польські дослід-ники переважно досліджували наслідки поширення унії з огляду на політичні перспективи розвитку Речі Посполитої, а українські – з огляду можливості збереження через конверсію релігійної та національної самобутності, а також рівноправності з поляками. Проте ані польське, ані українське тогочасне унієзнавство не опрацювало альтернативного спектру джерел, зокрема і закордонних архівів, науковцям не вдалося дослідити проблему цілісно на широкому геополітичному полі, висвітлити методи та шляхи поширення уній-ної конфесії, у тому числі і на єпархіальних зібраннях духовенства.
Посилання
Bila, S. (2001). Perekhid Lvivskoi, Peremyskoi ta Lutskoi yeparkhii do unii v ukrainskii istoriohrafii pravoslavnoho spriamuvannia druhoi polovyny ХІХ – pochatku ХХ stolittia [The transition of the Lviv, Peremysk and Lutsk dioceses to the union in the Ukrainian historiography of the Orthodox orientation of the second half of the 19th and early 20th centuries]. Problemy humanitarnykh nauk: Naukovi zapysky Drohobytskoho der-zhavnoho pedahohichnoho universytetu im. Ivana Franka – Problems of humanitarian sciences: Scientific notes of Drohobytsk State Pedagogical University named after Ivan Franko, 8, 156‒165. Drohobych: Vymir [in Ukrainian].
Bila, S. (2009a). Uniini protsesy u Lutsko-Ostrozkii yeparkhii v istoriohrafii druhoi polovyny ХІХ – pochatku ХХ stolittia st. [Union processes in the Lutsk-Ostroh eparchy in the historiography of the second half of the 19th and early 20th centuries]. Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Istorychni nauky – Scientific bulletin of Lesya Ukrainka Volyn National University. Historical sciences, 22, 15‒28 [in Ukrainian].
Bila, S. (2009b). Uniini protsesy u Lvivskii, Peremyshlskii ta Lutskii yeparkhiiakh u doslidzhenniakh predstavnykiv Kyivskoi tserkovnoistorych-noi shkoly [Union processes in the Lviv, Przemyśl and Lutsk dioceses in the research of representatives of the Kyiv churchhistorical school]. Problemy humanitarnykh nauk: Naukovi zapysky Drohobytskoho der-zhavnoho pedahohichnoho universytetu im. Ivana Franka. Drohobych. Istoriia – Problems of humanitarian sciences: Scientific notes of Dro-hobych State Pedagogical University named after Ivan Franko. History, 24, 156‒165 [in Ukrainian].
Bila, S. (2006). Stanovyshche pravoslavnoi tserkvy ta uniini protsesy u LutskoOstrozkii yeparkhii u pratsiakh volynskykh kraieznavtsiv [The position of the Orthodox Church and the union processes in the Lutsk-Ostroh Diocese in the works of Volyn local historians]. Drohobytskyi kraieznavchyi zbirnyk – Drohobytsk local history collection, 10, 274‒283 [in Ukrainian].
Hrushevskyi, M. (1890). Rozvytok ukrainskykh doslidzhen u ХІХ stolitti i vyiavy v nykh osnovnykh pytan ukrainoznavstva [The development of Ukrainian studies in the 19th century and the discovery of the main issues of Ukrainian studies in them]. Ukrainskyi istoryk – Ukrainian historian, 1–3, 82–91; 4, 60–68; 1–4, 28–44 [in Ukrainian].
Dovbyshchenko, M. (2001). Uniatska tserkva na Volyni kintsia XVI – pershoi polovyny XVII st. (rehionalnyi, sotsialnyi ta dukhovnyi aspekt) [The Uniate Church in Volyn of the end of the 16th – the first half of the 17th century (regional, social and spiritual aspect]. In M. Dovbyshchenko (Comp.), Pamiatky. T. 3: Arkhiv Ukrainskoi Tserkvy), vyp. 1: Dokumenty do istorii unii na Volyni i Kyivshchyni kintsia XVI – pershoi polovyny XVII st. – Attractions. Vol. 3: Archive of the Ukrainian Church, iss. 1: Documents on the history of the union in Volyn and Kyiv region of the end of the 16th – the first half of the 17th century (pp. 7‒92). Kyiv: B.v. [in Ukrainian].
Zashkilniak, L. (1997). Istorychna kontseptsiia M. Hrushevskoho v konteksti skhidnoievropeiskoi istoriohrafii pochatku ХХ st. [The historical concept of M. Hrushevskyi in the context of Eastern European historiography of the beginning of the 20th century]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna – Bulletin of Lviv University. The series is historical, 32, 110‒118 [in Ukrainian].
Kolesnyk, I. (2000). Ukrainska istoriohrafiia (XVIII – pochatok ХХ stolittia) [Ukrainian historiography (XVIII – early XX centuries)]. Kyiv: Heneza [in Ukrainian].
Kyrychuk, O. (2001). Ideolohiia diiachiv Stavropihiiskoho instytutu u Lvovi v 1848‒1869 rokakh [The ideology of the leaders of the Stavropygian In
stitute in Lviv in 1848‒1869]. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsio-nalna svidomist, derzhavnist. Vyp. 9: Yuvileinyi zbirnyk na poshanu Feodosiia Stebliia – Ukraine: cultural heritage, national consciousness, statehood. Vol. 9: Jubilee collection in honor of Feodosiya Stebliya (pp. 300‒319). Lviv [in Ukrainian].
Mudryi, M. (2001). Halytske rusofilstvo v suchasnii istoriohrafii: stan i perspektyvy doslidzhennia [Galician Russophilism in modern historiography: state and prospects of research]. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsinalna svidomist, derzhavnist. Vyp. 9: Yuvileinyi zbirnyk na poshanu Feodosiia Stebliia – Ukraine: cultural heritage, national consciousness, statehood. Vol. 9: Jubilee collection in honor of Feodosiya Stebliya (pp. 254–280). Lviv [in Ukrainian].
Pedych, V. (1997). Istorychna shkola M. Hrushevskoho u Lvovi (1894–1914) – Historical school of M. Hrushevskyi in Lviv (1894–1914). Ivano-Frankivsk: B.v. [in Ukrainian].
Potulnytskyi, V. (2002). Ukraina i vsesvitnia istoriia: istoriosofiia svitovoi ta ukrainskoi istorii XVII–XX stolit [Ukraine and world history: historiosophy of world and Ukrainian history of the 17th – 20th centuries]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Ohloblyn, O. (1969). Ukrainska tserkovna istoriohrafiia [Ukrainian church historiography]. Ukrainskyi istoryk – Ukrainian historian, 1–4, 12–29 [in Ukrainian].
Ulianovskyi, V. (1994). Istoriia tserkvy ta relihiinoi dumky v Ukraini. Kn. 1: Seredyna XV – kinets XVI stolittia [The history of the church and religious thought in Ukraine. Book 1: The middle of the 15th – the end of the 16th century]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Franko, I. (1986). Z istorii Beresteiskoho soboru 1596 r. [From the history of the Berestei Cathedral in 1596]. In I. Franko, Zibrannia tvoriv – Collected works (Vols. 1–50, Vol. 46 (2), pp. 166‒178). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Chynchewska-Hennel, T. (1994). Spory wokól unii brzeskiej (koniec XVI‒XVII w.) [Disputes over the Union of Brest (late 16th – 17th centuries)]. Warszawskie Ukrainoznawcze Zapiski – Warsaw Ukrainian Studies Notes, 2, 28–35. Warszawa [in Polish].
Chynchewska-Hennel, T. (1996). Unia brzeska XVII stulecia w polskiej historiografii [The Union of Brest in the 17th century in Polish historiogra-phy]. Białoruskie Zeszyty Historyczne – Belarusian Historical Notebooks, 2, 31–40 [in Polish].
Mironowicz, A. (1988). Unia brzeska w świetle historiografii. Uwagi o stanie badań [The Union of Brest in the light of historiography. Remarks on the state of research]. Chrześcijanin w świecie – Christian in the world, 8–9, 161–175. Warszawa [in Polish].
Papierzyńska-Turek, M. (1992). Prawosławie i grekokatolicyzm w polskiej historiografii i publicystyce historycznej [Orthodoxy and Greek Catholicism in Polish historiography and historical journalism]. Spotkania polsko-ukraińskie – Polish-Ukrainian meetings (pp. 45–57). Lublin [in Polish].
Papierzyńska-Turek, M. (1996). Wizje unii brzeskiej w świadomości historycznej [Visions of the Union of Brest in historical awareness]. Biało-ruskie Zeszyty Historyczne – Belarusian Historical Notebooks, 2, 41–50 [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
