ГРУШІВСЬКА ПАРАФІЯ В ОПИСАХ ВІЗИТАТОРА ТА ПАРОХА 1897 р.

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати інформаційні повідомлення деканального візитаційного комісара та місцевого пароха щодо оцінки становища грушівської парафії греко-католи-цького обряду. Методологія дослідження. Для верифікації факто-логічного матеріалу проведено зіставлення описів візитатора із повідомленнями пароха й аналогічними статистично-довідковими документами церковного походження. Наукова новизна полягає у тому, що віднайдений рукопис протоколу деканальної візитації за 1897 р. грушівської парафії уперше впроваджується до наукового обігу і розкриває обставини занепаду деревʼяного храму і підготов

ку до побудови мурованої церкви, яка дійшла до наших днів. Висновки. Із проаналізованих повідомлень візитатора та пароха можна стверджувати, що на локальному рівні розбудовувалася парафіяль-на цивілізація: діяли храми (матірний і дочірний) та школа; засно-вувалися мирянські організації (церковне братство та товариство тверезості). Парох виконував не тільки літургійні, але й адмініс-тративні обовʼязки: укладав парафіяльні акти (метричні, шкільні), провадив реєстр вхідної та вихідної церковної документації, вида-вав метрики парафіянам, провадив записи про християнську під-готовку наречених до укладення церковного шлюбу та виголошував оповіді про час і місце його укладення з метою встановлення, чи немає суттєвих перешкод з боку парафіяльної громади для він-чання молодят. Помітно, що місцевий парох заохочував батьків віддавати своїх дітей до школи і водночас приводити їх на катехи-тизацію до храму. Отже, парох дбав не тільки про інтелекту-альне зростання парафіяльної молоді, але й про їхнє християнське виховання. Парафіяльна людність відзначалася набожністю та жертовністю, адже дотримувалася церковних приписів і христи-янського вчення і зуміла зібрати значні кошти на побудову нового мурованого храму. Церковні землеволодіння ретельно охоронялися і ніхто зі світських володарів не зазіхав на їхнє привласнення. Якщо будинок пароха ще був у доброму стані, де ще були умови для про-живання, то господарські будівлі, що належали до церковної влас-ності, потребували ремонтів. Незважаючи на погіршення стану храму, деревʼяний матеріал якого поступово руйнувався, парафі-яни дбали про чистоту і належний порядок у ньому, створюючи у такий спосіб належні умови для відправлення літургій. Віднайдення та опрацювання протоколів деканальних та єпархіальних візитаційних обстежень за попередні та наступні роки функціо-нування грушівської парафії значно доповнюють наші уявлення про діяльність парафіяльної цивілізації на окремо взятому прикладі.