АВТОБІОГРАФІЧНІ СПОГАДИ ОМЕЛЬЯНА ВИШНЕВСЬКОГО ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ПІСЛЯВОЄННОЇ ІСТОРІЇ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ У ПРОФІЛЬНІЙ СТАРШІЙ ШКОЛІ

Автор(и)

  • Світлана Біла
  • Галина Гриценко

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-2595.10/52.257897

Ключові слова:

автобіографічні спогади; «мемуари»; історія повсякдення

Анотація

Анотація. Метою дослідження є характеристика теоретичних та методичних засад застосування автобіографічних спогадів для вивчення післявоєнної історії західноукраїнського регіону в старшій профільній школі. Методологія дослідження передбачає застосування загальнонаукових методів аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у тому, що вперше охарактеризовано теоретико-методичні засади застосування автобіографічних спогадів в освітньому процесі старшої профільної школи. Висновки. Автобіографічні спогади Омеляна Вишневського є цінним джерелом до вивчення соціально-економічної, культурної та політичної історії Західної України післявоєнного періоду. Опрацювання старшокласниками джерела уможливить реалізувати принципи антропоцентризму й аксіологізму, розвинути в учнів критичне та емпатійне мислення, логічну й інформаційну компетентності. Перед початком опрацювання спогадів школярів треба ознайомити з методичними засадами і алгоритмом опрацювання мемуарів. Необхідно наголосити, що спогади є доволі специфічним та суб՚єктивним джерелом інформації, а тому потребують верифікації за допомогою інших документів і літератури. Але саме індивідуалізм спогадів є їх сильною стороною, адже автор повідомляє цінний фактологічний матеріал, який не можливо віднайти в інших джерелах інформації. В результаті детального аналізу та дослідження автобіографічних спогадів Омеляна Вишневського учні отримають більш повну картину про повсякденну історію західноукраїнського регіону, складні матеріально-побутові умови різних категорій населення, особливості навчання, праці та відпочинку молоді, їхні ціннісні орієнтації, погляди, переконання, а також інформацію про участь автора у національно-визвольному русі, особисті переживання та поневіряння пов՚язані з тиском тоталітарного комуністичного режиму на особистість.

Перспективним напрямом подальших досліджень є детальний аналіз спогадів автора про подальші етапи життя та розроблення ефективних прийомів їх використання в освітньому процесі.

Біографії авторів

Світлана Біла

кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, Україна, індекс 82100 (bilasvitlana24@gmail.com)

Галина Гриценко

кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, Україна, індекс 82100 (grycenko84@gmail.com)

Посилання

Borovskyi, Ya., Varshavchyk, M., Voitsekhivska, I., Hanzha, O., & Holobutskyi, P. (1998). Dzhereloznavstvo istorii Ukrainy: dovidnyk [Source studies of the history of Ukraine: handbook]. Kyiv: Instytut arkheohrafii [in Ukrainian].

Vyshnevskyi, O. (2012). Na rozdorizhzhiakh mynuloho (spohady na skhyli lit – vid pershoi osoby) [At the crossroads of the past (memories of the past years – from the first person)]. Drohobych [in Ukrainian].

Hentosh, O. (2011). Pohliad u mynule na porozi Yuvileiu [A look into the past on the threshold of Jubilee]. In O. Vyshnevskyi, Na nyvi vidrodzhennia ukrainskoi pedahohiky (Naukovi prahnennia i zdobutky avtora na tli prozhytykh lit). Do 80-richchia vid dnia narodzhennia ta 55-richchia osvitnoi diialnosti – In the field of revival of Ukrainian pedagogy (Scientific aspirations and achievements of the author against the background of the past years). To the 80th anniversary of the birth and the 55th anniversary of educational activities (pp. 73–77). Drohobych: vydavets Sviatoslav Surma [in Ukrainian].

Vidhuky na pratsi avtora, interviu [Reviews of the author՚s work, interviews]. (2011). In O. Vyshnevskyi, Na nyvi vidrodzhennia ukrainskoi pedahohiky (Naukovi prahnennia i zdobutky avtora na tli prozhytykh lit). Do 80-richchia vid dnia narodzhennia ta 55-richchia osvitnoi diialnosti – In the field of revival of Ukrainian pedagogy (Scientific aspirations and achievements of the author against the background of the past years). To the 80th anniversary of the birth and the 55th anniversary of educational activities (pp. 37–72). Drohobych: vydavets Sviatoslav Surma [in Ukrainian].

Hisem, O., & Martyniuk, O. (2019). Istoriia Ukrainy (riven standartu): pidruchnyk dlia 11 klasu zakladiv zahalnoi serednoi оsvity [History of Ukraine (standard level): textbook for 11 classes lock total among education]. (pp. 59–61). Kharkiv: Vyd-vo «Ranok» [in Ukrainian].

Yevtushenko, L. (2008). Robota z istorychnymy dokumentamy yak zasib formuvannia istorychnoho myslennia suchasnoho uchnia [Working with historical documents as a means of forming the historical thinking of the modern student]. Istoriia v shkolakh Ukrainy – History in schools of Ukraine, 6, 11–13 [in Ukrainian].

Yermolenko, A. (2007). Yak pratsiuvaty z dzherelamy informatsii na urokakh istorii [How to work with sources of information in history lessons]. Istoriia v shkolakh Ukrainy – History in schools of Ukraine, 7, 35–38; 8, 24–26; 9–10, 27–31 [in Ukrainian].

Yermolenko, A. (2008). Yak pratsiuvaty z dzherelamy informatsii na urokakh istorii [How to work with sources of information in history lessons]. Istoriia v shkolakh Ukrainy – History in schools of Ukraine, 2, 35–38 [in Ukrainian].

Yelovskykh, U. (2006). Zahalnoteoretychni pytannia vyvchennia memuariv yak istorychnoho dzherela: istoriohrafiia problemy [General theoretical issues of studying memoirs as a historical source: historiography of the problem]. Spetsialni istorychni dystsypliny: pytannia teorii ta praktyky – Special historical disciplines: questions of theory and practice, 13, 152–161. Kyiv: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy [in Ukrainian].

Zadorozhna, L. (2003). Vyvchennia temy «Pisliavoienna vidbudova i rozvytok Ukrainy v 1945 – na pochatku 50-kh rokiv» za dopomohoiu istorychnykh dokumentiv [Study of the topic "Post-war reconstruction and development of Ukraine in 1945 – early 50՚s" with the help of historical documents]. Istoriia v shkoli – History at school, 9, 13–21 [in Ukrainian].

Zadorozhna, L. (2005). Metodyka vykorystannia dokumentiv u protsesi navchannia istorii [Methods of using documents in the process of teaching history]. Istoriia v serednikh i vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy – History in secondary and higher educational institutions of Ukraine, 1, 29–33; 2, 2–5 [in Ukrainian].

Zadorozhna, L. (2006). «Dity viiny»: spohady yak dzherelo istorychnykh znan ["Children of War": memories as a source of historical knowledge]. Istoriia v shkoli – History at school, 5, 22–25 [in Ukrainian].

Kalakura, Ya., Voitsekhivska, I., & Korolov, B. (2002). Istorychne dzhereloznavstvo: pidruchnyk dlia studentiv istorychnykh spetsialnostei VNZ [Historical Source Studies: A Textbook for students of historical specialties of University]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Kazmyrchuk, M. (2010). Dzherela osobovoho pokhodzhennia [Sources of personal origin]. Kyiv: Lohos [in Ukrainian].

Koliada, I. (2019). Usna istoriia – skladova naukovo-doslidnytskoi roboty z istorychnoho kraieznavstva uchniv – chleniv MANU [Oral history is a component of research work on historical local lore of students – members of the Academy of Sciences of Ukraine]. Usna istoriia: problemy ta perspektyvy vykorystannia naratyvnykh dzherel v istorychnykh naukovykh doslidzhenniakh: zbirnyk materialiv seminaru metodystiv, kerivnykiv naukovykh viddilen suspilno-humanitarnoho profiliu MAN Ukrainy – Oral history: problems and prospects of using narrative sources in historical research: Collection of materials of the seminar of Methodists, heads of scientific departments of social and humanitarian profile of the Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv, May 15, 2019). (pp. 34–41). Kyiv [in Ukrainian].

Koliastruk, O. (2008). Dokumenty osobovoho pokhodzhennia yak dzherela z istorii povsiakdennosti [Documents of personal origin as sources from the history of everyday life]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal – Ukrainian Historical Journal (pp. 145–153). Kyiv [in Ukrainian].

Koliastruk, O. (2010). Dzherela z istorii povsiakdennosti [Sources from the history of everyday life]. Povoienna Ukraina: narysy sotsialnoi istorii (druha polovyna 1940-kh – seredyna 1950-kh rr.) – Postwar Ukraine: Essays on Social History (Second Half of the 1940s – Mid-1950s) (Vol. 1 (1–2), pp. 49–73). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy [in Ukrainian].

Lytvynenko, A. (2017, August). Kulturolohichni zasady ta osnovni pidkhody do vyvchennia dzherel rehionalnoi memuarystyky [Cultural principles and basic approaches to the study of sources of regional memoirs]. Molodyi vchenyi – Young scientist, 8.1 (48.1), 30–34 [in Ukrainian].

Liubovets, N. (2010). Vyvchennia memuariv yak istorychnoho ta biohrafichnoho dzherela: do istoriohrafii problemy [The study of memoirs as a historical and biographical source: to the historiography of the problem]. Ukrainska biohrafistyka – Ukrainian biographer, 7, 66–104. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubi_2010_7_5 [in Ukrainian].

Makarchuk, S. (1999). Pysemni dzherela z istorii Ukrainy: kurs lektsii [Written sources from the history of Ukraine: Course of lecture]. Lviv: Svit [in Ukrainian].

Mymokhod, M. (n.d.). Vykorystannia memuariv na urokakh ukrainskoi literatury v starshykh klasakh [Use of memoirs in lessons of Ukrainian literature in senior classes]. Retrieved from https://ukrlit.net/article1/1833.html [in Ukrainian].

Salnikova, A. (2004). Istochniki po istorii sovetskoy povsednevnosti i problemy ikh istovedcheskoy kritiki [Sources on the history of Soviet everyday life and the problems of their historical criticism]. Epokha. Kultury. Lyudi (Istoriya povsednevnosti i kulturnaya istoriya Germanii i Sovetskogo Soyuza. 1920–1950-e gody): mater. mezhdunarodnoy nauch. konf. (Kharkov, sentyabr 2003 g.) – Epoch. Culture. People (History of everyday life and cultural history of Germany and the Soviet Union. 1920–1950s): Proceedings of the International Scientific Conference (Kharkov, September, 2003). (pp. 290–291). Kharkov [in Russian].

Toroptseva, A. (2018). Vyvchennia osobystosti avtora yak odyn z etapiv krytyky memuarnykh dzherel v istorychnomu doslidzhenni [The study of the author՚s personality as one of the stages of critique of memoir sources in historical research]. Naukovyi visnyk MNU imeni V.O. Sukhomlynskoho. Istorychni nauky – Scientific Bulletin of V.O. Sukhomlinsky MNU. Historical sciences, 1 (45), 102–107 [in Ukrainian].

Yaremenko, M. (2010). Spetsialni istorychni dystsypliny: navchalnyi posibnyk dlia studentiv istorychnykh spetsialnostei [Special historical disciplines: textbook way for students histories specialties]. Kyiv: Ahrar Media Hrup [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-04

Номер

Розділ

Статті