УНІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛУЦЬКОГО ЄПИСКОПА ДІОНІЗІЯ ЖАБОКРИЦЬКОГО В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ПОЛЬСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.24919/2312-2595.9/51.254460Ключові слова:
історіографія; унієзнавство; унійні процеси; Луцько-Острозька єпархіяАнотація
Анотація. Мета статті – проаналізувати науковий доробок української та польської історіографії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. з дослідження проблеми унійної діяльності луцького єпископа Діонізія Жабокрицького. Методологія дослідження передбачає застосування методів історіографічного аналізу, порівняння та синтезу. Наукова новизна полягає у тому, що з՚ясовано змістове і концептуальне наповнення праць українських та польських науковців вказаного періоду про унійну діяльність луцького єпископа Діонізія Жабокрицького, показано їхні здобутки та хиби, зумовлені конфесійним підходом і позитивістською методологією. Висновки. Найбільшою заслугою українських істориків православного історіографічного спрямування другої половини ХІХ – початку ХХ ст., особливо представників Київської церковно-історичної школи, було віднайдення і опрацювання значної кількості джерел і складання ретельної біографії луцького єпископа Діонізія Жабокрицького. Цінність їхніх праць полягає не у висуванні нових концепцій (оскільки науковці так і не змогли позбавитися від концепту «зради» єпископа руській спільноті), а в намаганні доволі ретельно простежити всі фактологічні деталі складної та контроверсійної діяльності луцького єпископа. Слід віддати належне, що дослідники докладно проаналізували об՚єктивні причини унійної конверсії єпископа, досліджуючи навіть його внутрішній світ, прагнення, переживання, страхи. Історики ретельно описали непрості відносини єпископа з королівською владою, православною й уніатською ієрархією, світським та чернечим духовенством, волинською шляхтою і найближчими родичами. Саме неможливість віднайти порозуміння з православними у справі висвячення стало, на переконання більшості дослідників, основною причиною переходу Жабокрицького до унії. Об՚єктивними є висновки авторів, що у поширенні унійної конфесії єпископ застосовував різні методи: не тільки примус і адміністративний тиск, але й переконання та заохочення. Праці польських науковців грішать більшою фрагментарністю. Проте і вони опублікували окремі документи, детально проаналізували об՚єктивні та суб՚єктивні передумови рішення Діонізія Жабокрицького перейти до унії і поширювати нову конфесію у Луцькій єпархії. Обґрунтованими є висновки польських вчених про складні внутрішні переживання та перманентні поневіряння діяча, доволі недовготривале поліпшення становища ієрарха після здійснення конверсії та вплив на подальшу його долю несприятливих обставин періоду Північної війни і втручання Московського царства у внутрішні справи Речі Посполитої.
Посилання
Antonovych, V. (1900). Narys stanovyshcha pravoslavnoi tserkvy na Ukraini vid pol. XVII do k. XVIII st. [Essay on the situation of the Orthodox Church in Ukraine from the half of the XVII to the end of the XVIII century]. Rozvidky pro tserkovni vidnosyny na Ukraini-Rusy XVI‒XVIII vv. – Intelligence on church relations in Ukraine-Russia XVI ‒ XVIII centuries (pp. 81–154). Lviv: Published by the Shevchenko Scientific Society. (Russian Historical Library; vol. VIII) [in Ukrainian].
Bazhenov, L. (1993). Podillia v pratsiakh doslidnykiv-kraieznavtsiv ХІХ–ХХ st.: Istoriohrafiia. Biobibliohrafiia. Materialy [Podillya in the works of local lore researchers of the XIX–XX centuries: Historiography. Biobibliography. Materials]. Kamianets-Podilskyi: [N.p.] [in Ukrainian].
Bazhenov, L. (1995). Istorychne kraieznavstvo Pravoberezhnoi Ukrainy XIX – na pochatku XX st. Stanovlennia. Istoriohrafiia. Biobibliohrafiia [Historical local lore of the Right Bank of Ukraine XIX – early XX centuries. Becoming. Historiography. Biobibliography]. Khmelnytskyi: Dolia [in Ukrainian].
Bila, S. (2001). Perekhid Lvivskoi, Peremyskoi ta Lutskoi yeparkhii do unii v ukrainskii istoriohrafii pravoslavnoho spriamuvannia druhoi polovyny XIX – pochatku XX stolittia [The transition of the Lviv, Peremyshl and Lutsk dioceses to the union in the Ukrainian historiography of the Orthodox direction of the second half of the XIX ‒ early XX centuries]. Problemy humanitarnykh nauk: naukovi zapysky Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Istoriia – Problems of the Humanities: Scientific Notes of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. History, 8, 156–165. Drohobych: Vymir [in Ukrainian].
Bila, S. (2006). Stanovyshche pravoslavnoi tserkvy ta uniini protsesy u Lutsko-Ostrozkii yeparkhii u pratsiakh volynskykh kraieznavtsiv [The position of the Orthodox Church and the union processes in the Lutsk-Ostroh diocese in the works of Volyn local historians]. Drohobytskyi kraieznavchyi zbirnyk – Drohobych local lore collection, 10, 274–284. Drohobych: Kolo [in Ukrainian].
Bila, S. (2009). Uniini protsesy v Lutsko-Ostrozkii yeparkhii v istoriohrafii druhoi polovyny ХІХ – pochatku ХХ st. [Union processes in the Lutsk-Ostroh diocese in the historiography of the second half of the XIX ‒ early XX centuries]. Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky – Scientific Bulletin of Volyn Lesya Ukrainka National University, 22, 15–28 [in Ukrainian].
Bila, S. (2017). Uniini protsesy v Peremyshlskii, Lvivskii ta Lutskii yeparkhiiakh u doslidzhenniakh Myroslava Marusyna [Union processes in the dioceses of Przemyśl, Lviv and Lutsk in the research of Myroslav Marusyn]. Problemy humanitarnykh nauk: zbirnyk naukovykh prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia «Istoriia» – Problems of the humanities: a collection of scientific works of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. History series, 40, 4–14. Drohobych [in Ukrainian].
Bulyha, O. (2000). Osoblyvosti zmin yurysdyktsiinoi prynalezhnosti Pochaivskoho monastyria (XVIII – I polovyna ХІХ st.) u robotakh doslidnykiv pravoslavnykh tserkov [Peculiarities of changes in the jurisdictional affiliation of the Pochaiv Monastery (XVIII ‒ I half of the XIX century) in the works of researchers of Orthodox churches]. Istoriia relihii v Ukraini: pratsi X-yi mizhnarodnoi naukovoi konferentsii – History of Religions in Ukraine: Proceedings of the X International Scientific Conference, Lviv, 16‒19 May, 2000 (Vol. I, pp. 68–73). Lviv: Lohos [in Ukrainian].
Dovbyshchenko, M. (2001). Uniatska tserkva na Volyni kintsia XVI – pershoi polovyny XVII st. (rehionalnyi, sotsialnyi ta dukhovnyi aspekt) [Uniate Church in Volhynia in the late XVI ‒ first half of the XVII century (regional, social and spiritual aspect)]. Pamiatky. Arkhiv Ukrainskoi Tserkvy. T. 3 (1): Dokumenty do istorii unii na Volyni i Kyivshchyni kintsia XVI – pershoi polovyny XVII st. – Monuments. Archive of the Ukrainian Church. Vol. 3 (1): Documents on the history of the union in Volyn and Kyiv region of the end of the XVI ‒ first half of the XVII century (pp. 7–92). Kyiv: N.p. [in Ukrainian].
Zashkilniak, L. (1999). Metodolohiia istorii vid davnyny do suchasnosti [Methodology of history from antiquity to the present]. Lviv: LDU [in Ukrainian].
[Kryzhanovskiy, G.] G. K. (1899). Istoricheskoe i obshchestvennoe znachenie Pochaevskoy Lavry [Historical and social significance of the Pochaev Lavra]. Volynskie Eparkhialnye Vedomosti – Volyn Diocesan gazette, 14, 452–455; 15, 478‒486; 16, 491‒500; 17, 525‒533; 18, 541‒547; 19, 559‒566; 23‒24, 666‒675; 25, 699‒703; 26, 721‒728; 28, 763‒776; 30, 816‒822; 32, 893‒896 [in Russian].
[Kryzhanovskiy, G.] G. K. (1904). K istorii ssylki Lutskogo episkopa Dioniziya Zhabokritskogo [On the history of the exile of Lutsk Bishop Dionisy Zhabokrytsky]. Kievskaya Starina – Kiev Antiquity, 85, 1–3 [in Russian].
Kurganovich, S. (1914). Dionisiy Zhabokritskiy, episkop Lutskiy i Ostrozhskiy. Istoriko-biograficheskiy ocherk [Ionisiy Zhabokritsky, Bishop of Lutsk and Ostroh. Historical and biographical essay]. Kiev: Tip. Akts. o-va "Petr Barskiy v Kieve" [in Russian].
Levitskiy, V. (1916). Igumen Iosif Saevich i perekhod Pochaevskoy Lavry v uniyu [Abbot Iosif Saevich and the transition of the Pochayev Lavra to the union]. Trudy Imperatorskoy Kievskoy Dukhovnoy Akademii – Imperial Kiev Theological Academy, 2, 199–236 [in Russian].
Marozava, S.V. (2001). Uniyatskaya tsarkva v etnakulturnym razvitstsi Belarusi (1596–1839 gady) [Uniate Church in the ethnocultural development of Belarus (1596-1839)]. Grodna: GrDU [in Belarusian].
Petrov, N. (1868). Otryvok iz akta Lutskogo Stavropigialnogo Bratstva o rukopolozhenii v episkopskiy san nominata Lutskoy eparkhii Dionisiya Zhabokritskogo [Excerpt from the act of the Lutsk Stavropigial Brotherhood on the ordination to the episcopal rank of the nominee of the Lutsk diocese Dionysius Zhabokritsky]. Volynskie Eparkhialnye Vedomosti – Volyn Diocesan gazette (Part unofficial), 21, 637–649 [in Russian].
Petrov, N. (1887). Arkheologicheskie zametki. Kremenetskoe pravoslavnoe Bogoyavlenskoe bratstvo [Archaeological notes. Kremenets Orthodox Epiphany Brotherhood]. Trudy Kievskoy Dukhovnoy Akademii – Imperial Kiev Theological Academy, 7, 412‒429; 9, 122‒145 [in Russian].
Teodorovich, N. (1888). Istoriko-statisticheskoe opisanie tserkvey i prikhodov Volynskoy eparkhii. T. 1: Uezdy Zhitomirskiy, Novograd-Volynskiy, Ovruchskiy [Historical and statistical description of the churches and parishes of the Volyn diocese. Vol. 1: Zhytomyr, Novograd-Volynsky, Ovruch districts]. Pochaev: Tipografiya Pochaevo-Uspenskoy Lavry [in Russian].
Teodorovich, N. (1889). Istoriko-statisticheskoe opisanie tserkvey i prikhodov Volynskoy eparkhii. T. 2: Uezdy Rovenskiy, Ostrozhskiy i Dubenskiy [Historical and statistical description of the churches and parishes of the Volyn diocese. Vol. ІІ: Rivne, Ostroh and Dubno districts. Pochaev: Tipografiya Pochaevo-Uspenskoy Lavry [in Russian].
Teodorovich, N. (1893). Istoriko-statisticheskoe opisanie tserkvey i prikhodov Volynskoy eparkhii. T. 3: Uezdy Kremenetskiy i Zaslavskiy [Historical and statistical description of the churches and parishes of the Volyn diocese. Vol. ІІІ: Kremenets and Zaslavl districts]. Pochaev: Tipografiya Pochaevo-Uspenskoy Lavry [in Russian].
Teodorovich, N. (1899). Volyn v opisaniyakh gorodov, mestechek i sel v tserkovno-istoricheskom, geograficheskom, etnograficheskom, arkheologicheskom i dr. otnosheniyakh. Istoriko-statisticheskoe opisanie tserkvey i prikhodov Volynskoy eparkhii. T. IV: Starokonstantinovskiy uezd [Volyn in the descriptions of cities, towns and villages in church-historical, geographical, ethnographic, archeological and other relations. Historical and statistical description of the churches and parishes of the Volyn diocese. Vol. IV: Starokonstantinovsky district]. Pochaev: Tipografiya Pochaevo-Uspenskoy Lavry [in Russian].
Teodorovich, N. (1903). Volyn v opisaniyakh gorodov, mestechek i sel v tserkovno-istoricheskom, geograficheskom, etnograficheskom, arkheologicheskom i dr. otnosheniyakh. Istoriko-statisticheskoe opisanie tserkvey i prikhodov Volynskoy eparkhii. T. V: Kovelskiy uezd [Volyn in the descriptions of cities, towns and villages in church-historical, geographical, ethnographic, archeological and other relations. Historical and statistical description of the churches and parishes of the Volyn diocese. Vol. V: Kovel district]. Pochaev: Tipografiya Pochaevo-Uspenskoy Lavry [in Russian].
Titov, F. (1905). Russkaya Pravoslavnaya Tserkov v polsko-litovskom gosudarstve v XVII–XVIII vv. (1654‒1795). Opyt tserkovno-istoricheskogo issledovaniya. T. 1: Zapadnaya Rus v borbe za veru i narodnost v XVII–XVIII vv. [The Russian Orthodox Church in the Polish-Lithuanian state in the XVII‒XVIII centuries. (1654‒1795). Experience of church-historical research. Vol. 1: Western Russia in the struggle for faith and nationality in the XVII‒XVIII centuries]. Kiev: Izd. S.V. Kulzhenko [in Russian].
Ulianovskyi, V. (1997a). Relihiini perekonannia ta istoryko-tserkovni rozpravy prof. Antonovycha (poperedni notatky) [Religious beliefs and historical and ecclesiastical massacres of prof. Antonovich (previous notes)]. Syn Ukrainy Volodymyr Bonifatiiovych Antonovych ‒ Son of Ukraine Volodymyr Bonifatiyovych Antonovych, II, 293–311. Kyiv: Zapovit [in Ukrainian].
Ulianovskyi, V. (1997b). «Tretia skladova» istoryko-tserkovnoi shkoly KDA (zamist pisliamovy) [The "third component" of the historical and church school of the KSA (instead of the afterword)]. Proseminarii. Mediievistyka. Istoriia tserkvy, nauky i kultury – Proseminarium. Medieval studies. History of the church, science and culture, 1, 134–144. Kyiv [in Ukrainian].
Bartoszewicz, J. (1868). Żabokrzycki (Dyonizy) [Żabokrzycki (Dyonizy)]. Encyklopedja powszechna – Universal encyclopedia (Vol. 28, pp. 164–166). Warszawa: Wyd. S. Orgełbranda [in Polish].
[Rolle, J.] Dr. Antoni, J. (1884). Nieszczęśliwy władyka [The unhappy lord]. Opowiadania – Stories (Ser. IV, Vol. II, pp. 149–221). Warszawa: Gebethner i Wolff [in Polish].
Talko-Hryncewicz, J. (1892). Biskup unicki Dyonizy Żabokrzycki [Uniate bishop of Dyonizy Żabokrzycki]. Kwartalnik Historyczny – Historical quarterly, VI, 101–105. Lwów [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
