ІСТОРИЧНА КОНЦЕПЦІЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО В ОСМИСЛЕННІ УКРАЇНСЬКИХ ЗАКОРДОННИХ ІСТОРИКІВ ПОВОЄННОГО ДВАДЦЯТИЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2312-2595.8/50.242268Ключові слова:
М. Грушевський; історична схема; українська закордонна історіографія; рецепція; державницька ідеологіяАнотація
Анотація. Мета дослідження полягає у реконструкції дискусій, котрі відбувалися в українській закордонній історіографії 1945–1965 рр. довкола історичної концепції М. Грушевського. Методологія дослідження передбачає використання принципів історизму й об’єктивності, а також загальнонаукових і спеціально-історичних методів історіографічного дослідження. Наукова новизна статті полягає у спробі всебічної реконструкції історіографічних дискусій довкола історичної схеми М. Грушевського в середовищі українських закордонних істориків повоєнного двадцятиліття. Висновки. У підсумку відзначено чималу зацікавленість українських закордонних істориків концептуальною спадщиною М. Грушевського. Цей інтерес мав як практичну потребу, так і суто історіографічний інтерес. Йшлося про необхідність протиставити войовничій радянській імперській риториці про історичну зумовленість політичної єдності східних слов’ян україноцентричної схеми, котра мала б належне джерелознавче обґрунтування. З іншого боку, гострою була потреба переосмислення досвіду Визвольних змагань у контексті нового повоєнного укладу світу та з’ясування актуальних національних завдань. І тут концепція М. Грушевського стала вихідним пунктом для таких світоглядних рефлексій. Попри деякий скепсис чи навіть критику окремих положень схеми автора «Історії України-Руси», вона одностайно була визнана найбільш струнким обґрунтуванням історичного континуїтету нашого народу. Осмислюючи концептуальний спадок Великого Українця, діаспорні історики поступово позбувалися ідейних інвектив, тим самим давши поштовх інституціалізації грушевськознавства у наступний період.
Посилання
Atamanenko, A. (2010). Ukrainske istorychne tovarystvo: idei, postati, diialnist [Ukrainian Historical Association: ideas, individuals, activities]. Ostroh: Vyd-vo Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia» [in Ukrainian].
Bilas, L. (2002). Kryza nashoho obrazu istorii [The crisis of our image of history]. Lviv [in Ukrainian].
Krupnytskyi, B. (1954). Mykhailo Hrushevskyi i yoho istorychna pratsia [Mykhailo Hrushevsky and his historical work]. In M. Hrushevskyi, Istoriia Ukrainy-Rusy – History of Ukraine-Rus (Vol. 1, pp. І–ХХХ). Niu-York: Knyhospilka [in Ukrainian].
Ohloblyn, O. (1964). Mykhailo Hrushevskyi i ukrainske natsionalne vidrodzhennia [Mykhailo Hrushevsky and the Ukrainian national revival]. Ukrainskyi istoryk – Ukrainian Historian, 2–3, 1–6 [in Ukrainian].
Pelenskyi, Ya. (2019). Ukrainska natsionalna ideia u svitli tvoriv Mykhaila Hrushevskoho ta Viacheslava Lypynskoho [Ukrainian national idea in the light of works by Mykhailo Hrushevsky and Vyacheslav Lypynsky]. Kyiv: Nash format [in Ukrainian].
Polonska-Vasylenko, N. (1964). Dvi kontseptsii istorii Ukrainy i Rosii [Two concepts of the history of Ukraine and Russia]. Miunkhen: Ukrainskyi Vilnyi Universytet [in Ukrainian].
Telvak, V. (2000). Vyvchennia istoryko-teoretychnoi spadshchyny Mykhaila Hrushevskoho v istoriohrafii ukrainskoi diaspory (1939–1990 rr.) [Study of the historical and theoretical heritage of Mykhailo Hrushevsky in the historiography of the Ukrainian diaspora (1939–1990)]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna – Visnyk of the Lviv University. Historical Series, 35–36, 354–366 [in Ukrainian].
Telvak, V. (2002). Teoretyko-metodolohichni pidstavy istorychnykh pohliadiv Mykhaila Hrushevskoho (kinets XIX – pochatok XX stolittia) [Theoretical and methodological bases of historical views of Mykhailo Hrushevsky (end of the XIX – beginning of the XX century)]. Drohobych: «Vymir» [in Ukrainian].
Telvak, V., & Pedych, V. (2016). Lvivska istorychna shkola Mykhaila Hrushevskoho [Lviv historical school of Mykhailo Hrushevsky]. Lviv: Svit [in Ukrainian].
Hrushevsky, M. (1952). The Traditional Scheme of "Russian" History and the Problem of a Rational Organization of the History of the Eastern Slavs. The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States, II, 2 (4), 355–364.
Korduba, M. (1932). Der Ukraine Niedergang und Aufschwung [Ukraine’s decline and boom]. Zeitschrift für osteuropäische Geschichte ‒ Journal of Eastern European History, 6 (3), 358–385 [in German].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
