НАУКОВО-ПОПУЛЯРИЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ МИРОНА КОРДУБИ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Автор(и)

  • Тарас Батюк

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-2595.8/50.242266

Ключові слова:

М. Кордуба; наукова популяризація; соборність; «Північно-Західна Україна»; «Територія і населення України»

Анотація

Анотація. Мета дослідження полягає у всебічному вивченні форм та змісту науково-популяризаційної діяльності М. Кордуби в роки Першої світової війни. Методологія дослідження спирається на традиційне для історіографічних праць поєднання принципів (історизму й об’єктивності) і методів (загальнонаукових та спеціально-історичних) наукової праці. Наукова новизна статті полягає у спробі всебічної реконструкції творчості Кордуби-популяризатора в період Першої світової війни. Висновки. У підсумку визначено провідні ідеї науково-популярного дискурсу М. Кордуби. Перша – ідея українського народу як однієї з найбільших європейських етнічних спільнот, що неприхильною волею історії була поділена більш організованими сусідами. Другою, в розумінні історика, стала ідея території, котру цей народ здобув колонізаційною енергією в доісторичні часи, а потім вклав у її розвиток і захист свої таланти та мужність. Третя – ідея української соборності, зрозумілої як культурна єдність й спільність історичної долі мешканців всіх регіонів від Холмщини і до Криму. Органічним синтезом цих ідей стала максима відродження української державності, що мала підсумувати тривалу боротьбу народу за право бути господарем на власній землі. Ці ідеї, викладені в доступній формі й узасаднені значною кількістю різнопланового матеріалу (фрагменти із джерел, матеріали статистики, географічні карти), справили очікуваний М. Кордубою ефект на читачів його науково-популярних праць. Вони змушували пересічного українця замислитися над своїм місцем у тогочасних подіях, допомагаючи зрозуміти власний інтерес у протистоянні військових блоків, що полягав у здобутті національної держави. Також ці праці відіграли поважну освідомлюючу роль для європейської громадськості, що подекуди саме з них уперше пізнавала українські незалежницькі прагнення. Дієвість науково-популяризаторської праці М. Кордуби довели наступні події Визвольних змагань, коли більшість його ідей стали політичними вимогами пробудженого українства.

Біографія автора

Тарас Батюк

кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франкa, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, Україна, індекс 82100 (tbatyuk@gmail.com)

Посилання

Korduba, M. (1944). Vasyl Simovych na Bukovyni (Zhmut spomyniv) [Vasyl Simovych in Bukovyna (A handful of memories)]. Krakivski visti – Krakow News, 62, p. 3 [in Ukrainian].

Korduba, M. (1916). My i volokhy [We and the Wallachians]. Bukovynskyi pravoslavnyi kalendar na zv. r. 1917 – Bukovinian Orthodox calendar on the so-called born 1917 (pp. 123–142) [in Ukrainian].

Korduba, M. (1917). Pivnichno-zakhidna Ukraina [North-western Ukraine]. Viden: Nakl. Soiuza vyzvolennia Ukrainy [in Ukrainian].

Korduba, M. (1918). Terytoriia i naselennia Ukrainy [Territory and population of Ukraine]. Viden: Vyd-vo «Vistnyka polityky, literatury y zhyttia» [in Ukrainian].

Pater, I. (2009). Prosvitnia diialnist Soiuzu vyzvolennia Ukrainy sered viiskovopolonenykh ukraintsiv u taborakh Avstro-Uhorshchyny ta Nimechchyny (1914–1918) [Enlightening activity of the Union for Liberation of Ukraine (SVU) among the Ukrainian prisoners of war in camps of Austro-Hungary and Germany (1914–1918)]. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist – Ukraine: Cultural Heritage, National Identity, Statehood, 19, 559–571 [in Ukrainian].

Pikh, O. (2012). Myron Korduba (1876–1947) [Myron Corduba (1876–1947)]. Lviv [in Ukrainian].

Polishchuk, Yu.A. (2019). Myron Korduba yak istoriohraf, arkheohraf i dzhereloznavets [Myron Korduba as a historian, archeographer and source researcher]. Cherkasy: Vyd. Yu. Chabanenko [in Ukrainian].

[Retsenziia] Myron Korduba. Pivnichno-zakhidna Ukraina. Viden, 1917 [[Review] Myron Кorduba. North-western Ukraine. Vienna, 1917]. (1917). Visnyk Soiuzu Vyzvolennia Ukrainy – Bulletin of the Union for the Liberation of Ukraine, 178, 767. (Review of citations without authorship) [in Ukrainian].

Telvak, V., & Pedych, V. (2016). Lvivska istorychna shkola Mykhaila Hrushevskoho [Lviv historical school of Mykhailo Hrushevsky]. Lviv: Svit [in Ukrainian].

Fedoryshchak, R.L. (2012). Kulturno-prosvitnytska diialnist Myrona Korduby naprykintsi XIX – na pochatku XX stolittia [Myron Korduba’s cultural and educational activity of the late 19th – early 20th centuries]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Pedahohika – The Scientific Issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Pedagogy, 4, 57–63 [in Ukrainian].

Batiuk, T., & Polishchuk, Y. (2019). Myron Korduba as a popularizer of historical knowledge (Bukovyna period). Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk – East European Historical Bulletin, special issue, 62–70.

Halecki, O. (1916). Das Nationalitäten-Problem im Alten Polen [The nationality problem in old Poland]. Krakau [in German].

Smolka, S. (1917). Les Ruthènes et les problèmes religieux du monde russien [The Ruthenians and the religious problems of the Russian world]. Berne: Ferdinand Wyss [in French].

Telvak, V., Pedych, V., & Telvak, V. (2021). Historical school of Mykhailo Hrushevsky in Lviv: formation, structure, personal contribution. Studia Historiae Scientiarum, 20, 239–261. doi: 10.4467/2543702XSHS.21.009.14040.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-28

Номер

Розділ

Статті