АГРАРИЗМ ЯК СЕЛЯНОЦЕНТРИЧНИЙ ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 РОКІВ У ФОКУСІ ЗАРУБІЖНОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ

Автор(и)

  • Василь Ільницький
  • Микола Глібіщук
  • Олексій Компанієць

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-2595.5/47.220440

Ключові слова:

аграризм; український аграризм; селянство; зарубіжна історіографія; Українська революція 1917–1921 рр.

Анотація

Анотація. Мета дослідження – провести історіографічний аналіз зарубіжного дискурсу у висвітленні аграризму як селяноцентричного феномена української революції 1917–1921 рр. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні принципів історизму, багатофакторності, системності, логічності. Використовуються загальнонаукові (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методи. Наукова новизна. Уперше в українській історіографії здійснено комплексний аналіз й актуалізацію розрізненого масиву літератури з проблематики аграризму як селяноцентричного феномена української революції 1917–1921 рр., напрацьований зарубіжними дослідниками. Висновки. Феномен аграризму широко відображено в сучасній зарубіжній історіографії. На сьогодні визнаними спеціалістами з проблематики аграризму є: Й. Елленд, З. Хеммерлінг, Р. Голєц, А. Лех, Б. Сточєвська, А. Тошков, М. Томек, Б. Тренчені, Х. Шульц, А. Хааре, Я. Рихлік, Й. Гарна, М. Новак, М. Брунклік, В. Гавлік, В. Мєджецький, У. Мюллер, Е. Куба, І. Суаа, Т. Лоренц та ін. У зарубіжних наукових публікаціях трапляються лише поодинокі згадки про український варіант аграризму в контексті Центральної та Східної Європи. Та навіть у такому випадку український аграризм іноземні дослідники часто зводять лише до хліборобської ідеології В. Липинського. Значно частіше в іноземних працях мова йде про Україну як об’єкт зацікавлення з боку зарубіжних теоретиків аграризму. З огляду на це можемо констатувати, що перед вітчизняною історичною наукою стоїть завдання щодо обґрунтування особливостей українського варіанту аграризму у порівнянні із сусідніми його варіантами (польським, чеським, словацьким, румунським, болгарським), а також вихід на рівень міжнародних дослідницьких проєктів, у фокусі яких перебуває феномен європейського аграризму.

Біографії авторів

Василь Ільницький

доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франкa, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, Україна, індекс 82100; доцент кафедри мобілізаційної, організаційно-штатної, кадрової роботи та оборонного планування, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, Україна, індекс 79026 (vilnickiy@gmail.com)

Микола Глібіщук

кандидат історичних наук, асистент кафедри всесвітньої історії, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, вул. Кафедральна, 2, м. Чернівці, Україна, індекс 58000 (m.hlibischuk@chnu.edu.ua)

Олексій Компанієць

аспірант кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, бульвар Шевченка, 81, м. Черкаси, Україна, індекс 18000 (oleksiy_kompaniyets@ukr.net)

 

Посилання

Halushko, K. (2000). «Khliborobska ideolohiia» V. Lypynskoho u systemi skhidnoievropeiskoho ahraryzmu [V. Lypynsky’s "Agricultural Ideology" in the System of Eastern European Agrarianism]. Ukrainskyi istorychnyi zbirnyk – Ukrainian historical collection, 2, 164–200 [in Ukrainian].

Kornovenko, S., & Zemziulina, N. (2018). Revoliutsiini potriasinnia pochatku XX st.: ahrarne zakonodavstvo krain Tsentralnoi ta Pivdenno-Skhidnoi Yevropy [Revolutionary disturbances in the early XX century: agrarian law of Central and South-Eastern Europe]. Ukrainskyi selianyn ‒ Ukrainian Peasan, 19, 45‒49 [in Ukrainian].

Eellend, J. (2008). Agrarianism and Modernization in Inter-War Eastern Europe. Societal Change and Ideological Formation among the Rural Population of the Baltic Area 1880–1939 (pp. 35–56). Huddinge.

Harre, A. (2008). Between Marxism and Liberal Democracy: Romanian Agrarianism as an Economic Third Way. Societal Change and Ideological Formation among the Rural Population of the Baltic Area, 1880–1939 (pp. 57–73). Huddinge: Södertörn University.

Hemmerling, Z. (1987). Ruch ludowy w Polsce, Bułgarii i Czechosłowacji, 1893–1930 [People’s movement in Poland, Bulgaria and Czechoslovakia, 1893–1930]. Warszawa: Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza [in Polish].

Holec, R. (2010). Ideove zdroje medzinarodneho agrarizmu a jeho narodnych špecifik [Ideological sources of international agrarianism and its national specifics]. Agrarni strana a jeji zajmove, družstevni a peněžni organizace – The agrarian party and its interests, cooperatives and monetary organizations, 15, 51–72. Uherske Hradiště [in Czech].

Holec, R. (2011). Agrárna demokracia ako pokus o tretiu cestu stredoeurópskej transformácie [Agrarian democracy as an attempt at a third way in Central European transformation]. Historický časopis – Historical journal, 1, 3–32 [in Slovak].

Kornovenko, S., & Zemzulina, N. (2019). Ukrainian agrarianism as an option of Eastern European agrarism in political programs of the Ukrainian national parties of the period of the Ukrainian revolution. Ukrainskyi selianyn ‒ Ukrainian Peasan, 21, 14‒20.

Kubů, E., Lorenz, T., & Müller, U. (2013). Agrarismus und Agrareliten in Ostmitteleuropa [Agrarianism and agrarian elites in East Central Europe]. Berlin [in German].

Lech, A. (2007). Agraryzm w ruchu ludowym państw słowiańskich (1918–1939) [Agrarianism in the populist movement of the Slavic states (1918–1939)]. Dzieje partii i stronnictw chłopskich w Europie. Narodziny i rozwój – The history of peasant parties in Europe. Genesis and development (Vol. 1, pp. 33–42). Pułtusk – Warszawa [in Polish].

Neagoe, L. (2009). The "Third Way": Agrarianism and Intellectual Debates in Interwar Romania. Anuarul Institutului de Istorie "George Bariţiu". Series HISTORICA, 48, 245–260.

Nicolaescu, A. (2018). Evoluţia editorială a gazetei Ţărănismul în primii doi ani de existentă (1925–1927) [The Editorial Evolution of the Ţărănismul Gazette in the First Two Years of Existence (1925–1927)]. Studia Universitatis Cibiniensis. Series Historica – Studia Universitatis Cibiniensis. Historical Series, 15, 173–199 [in Romanian].

Pop, M. (2010). Partidul Naţional-Ţărănesc şi problema moţilor din Munţii Apuseni în timpul marii crize economice [The National Peasants Party and the issue of the Romanians in the Apuseni Mountains during the great economic recession]. Sargetia. Acta Musei Devensis, 1, 449–460 [in Romanian].

Pop, M. (2011). Activitatea organizaţiei Partidului Naţional Român din judeţul Hunedoara în perioada 1919–1922 [Romanian National Party organization activity in the period 1919–1922 Hunedoara County]. Sargetia. Acta Musei Devensis, 2, 469–486 [in Romanian].

Pop, M. (2015). Ac tivitatea organizaţiei Partidului Naţional Ţărănesc din judeţul Hunedoara în perioada 1928–1938 [The Activity of the National Peasants՚ Party Organization in Hunedoara County in the Period 1928–1938]. Sargetia. Acta Musei Devensis, 6, 319–333 [in Romanian].

Pop, M. (2016). Evoluţia organizaţiilor Partidului Naţional Român din Ardeal şi Banat în perioada 1923–1925. Alegeri parlamentare parţiale [The Evolution of the Romanian National Party Organizations in Transylvania and Banat from 1923–1925. Partial Elections]. Sargetia. Acta Musei Devensis, 7, 313–331 [in Romanian].

Rychlik, J., Holeček, L., & Pehr, M. (2015). Agrarismus ve středni a vychodní Evropě 19. a 20. stoleti [Agrarianism in Central and Eastern Europe in the 19th and 20th centuries]. Praha [in Czech].

Schultz, H., & Harre, A. (2010). Bauerngesellschaften auf dem Wegin die Moderne Agrarismus in Ostmitteleuropa 1880 bis 1960 [Farming societies on the way to modern agriculture in East Central Europe 1880 to 1960]. Wiesbaden: Harrassowitz Verlag [in German].

Scurtu, I. (1994). Istoria Partidului Naţional Ţărănesc [History of the National Peasant Party]. Bucharest: Editura Enciclopedic [in Romanian].

Seserman, A. (2016). Taranismul si crestin-democratia romaneasca [Tseranizm in Romanian Social Democracy]. Cluj: LIMES.

Stamate-Stefan, A. (2016). Virgil Madgearu at the crossroads of an anticapitalistic trinity: german historicism, populism and marxism. New Europe College Stefan Odobleja Program Yearbook, 16, 221–250.

Stoczewska, B. (2013). Ukraina i Ukraińcy w polskiej myśli politycznej: od końca XIX wieku do wybuchu II wojny światowej [Ukraine and Ukrainians in Polish political thought: From the end of the 19th century until the outbreak of World War II]. Kraków: AFM [in Polish].

Tomek, M. (2012). Ukrajinsa monarchisticka emigrace v ČSR a organizace agrarni strany [Ukrainian monarchist emigration to Czechoslovakia and the organization of the Agrarian Party]. Regionalni zvlaštnosti politiky agrarni strany v obdobi prvni Československe republiky. Studie Slovackeho Muzea – Regional peculiarities of the policy of the agrarian party in the period of the first Czechoslovak Republic. Studies of the Slovak Museum, 17, 183–192. Uherske Hradiště [in Czech].

Toshkov, A. (2019). Agrarianism as Modernity in 20th-Century Europe: The Golden Age of the Peasantry. Bloomsbury Academic.

Trencsenyi, B. (2014). Transcending Modernity: Agrarian Populist Visions of Collective Regeneration in Interwar East Central Europe. Regimes of Historicity in Southeastern and Northern Europe, 1890–1945 (pp. 119–145). London.

Trencsenyi, B., Kopecek, M., & Lisjak Gabrijelcic, L. (2019). A History of Modern Political Thought in East Central Europe. Volume II: Negotiating Modernity in the "Short Twentieth Century" and Beyond. Part I: 1918–1968. Oxford University Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-27

Номер

Розділ

Статті