МУЗЕЙ ЗРАЗКІВ – МІНІАТЮРНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО ЕКСПОРТЕРІВ У СТОЛИЦІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

Автор(и)

  • Ірина Шандра

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-2595.5/47.217832

Ключові слова:

музей зразків; експорт; Російська експортна палата

Анотація

Анотація. Музеї зразків, які масово виникали в економічно розвинутих країнах наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., можна вважати унікальним явищем, адже ці заклади прагнули не зберігати свої експонати, а навпаки – збути їх. Найбільшим і першим таким експортним музеєм в Російській імперії був музей зразків при Російській експортній палаті. Мета роботи – проаналізувати процес створення, головні напрями діяльності й завдання музею зразків при Російській експортній палаті (1913 р., м. Санкт-Петербург), показати взаємозв’язок між експозиційним наповненням закладу та пріоритетами в експортній політиці досліджуваного періоду. Методологія дослідження базується на системі принципів (науковості, об’єктивності, історизму) та методів наукового пізнання. Використання загальнонаукових (аналітичного, синтетичного, системного) та спеціально-історичних (історико-типологічного, історико-порівняльного, хронологічного) методів дало змогу проаналізувати світовий досвід в організації експортних музеїв, виділити особливості музею зразків при Російській експортній палаті. Наукова новизна. Музей зразків проаналізовано з точки зору одного з інструментів збільшення експортної торгівлі. У роботі показано, що переважну більшість експонатів музею складали аграрні й кустарні вироби. Підкреслюється, що такий пріоритет був свідомим і відображав домінуючі настрої в тогочасному суспільстві щодо переважно аграрного характеру економіки імперії. У статті робиться висновок про необхідність таких музеїв зразків для розвитку вивізної торгівлі й налагодження партнерських відносин між виробниками й споживачами, а також недостатнє представлення товарів українських земель в експозиціях цього «столичного мініатюрного експортного бюро».

Біографія автора

Ірина Шандра

докторка історичних наук, доцентка, професорка кафедри історії, музеєзнавства та пам’яткознавства, Харківська державна академія культури, Бурсацький узвіз, 4, м. Харків, Україна, індекс 61057 (irina_shandra@ukr.net)

Посилання

Byulleten № 4 muzeya obraztsov Rossiyskoy eksportnoy palaty [Bulletin No. 4 of the Museum of Samples of the Russian Export Chamber]. (1914). Russkiy eksport – Russian export, 9–10, 311–314 [in Russian].

Vystavka russkikh izdeliy v Port-Saide [Exhibition of Russian products in Port Said]. (1913). Russkiy eksport – Russian export, 10–11, 303 [in Russian].

Zhylenkova, I.M. (2016). Zovnishnia torhivlia Ukrainy v konteksti interesiv promyslovoho y ahrarnoho kapitalu Rosiiskoi imperii (1890-ti rr. – 1914 r.) [Foreign trade of Ukraine in the context of the interests of industrial and agricultural capital of the Russian Empire (1890s – 1914)]. Kyiv: Foliant [in Ukrainian].

Iz pisem v spravochnoye byuro Rossiyskoy eksportnoy palaty [From letters to the information bureau of the Russian Export Chamber]. (1914). Russkiy eksport – Russian export, 1–2, 32 [in Russian].

Instruktsiya muzeyu obraztsov i Komissionnomu otdelu muzeya [Instructions for the Museum of Samples and the museum commission Department]. (1913). Russkiy eksport – Russian export, 7–8, 245–246 [in Russian].

Interes v Yaponii k muzeyu obraztsov Rossiyskoy eksportnoy palaty [Interest in Japan in the Museum of Samples of the Russian Export Chamber]. (1914). Russkiy eksport – Russian export, 5–6, 219–220 [in Russian].

Leytes, K. (1913). Muzey tovarnykh obraztsov v Germanii [Museum of commercial samples in Germany]. Russkiy eksport – Russian export, 9, 252–254 [in Russian].

Muzey obraztsov [Museum of Samples]. (1914). Russkiy eksport – Russian export, 9–10, 311–314 [in Russian].

Obyedineniye zemstv v organizatsii sbyta produktov narodnogo truda [Association of zemstvos in organizing the sale of products of national labor]. (1913). Russkiy eksport – Russian export, 7–8, 216–217 [in Russian].

Otchet Rossiyskoy eksportnoy palaty za 1913 god [Report of the Russian Export Chamber for 1913]. (1914). Sankt-Peterburg [in Russian].

Pylypenko, O.Ye. (2010). Ukrainski zemli v systemi zovnishnikh torhovelno-ekonomichnykh zviazkiv Rosiiskoi imperii u 1861–1914 rr. [Ukrainian lands in the system of foreign trade and economic relations of the Russian Empire in 1861–1914]. (Doctor’s thesis). Kyiv [in Ukrainian].

Russkiy muzey obraztsov v Londone [Russian Museum of Samples in London]. (1914). Russkiy eksport – Russian export, 4, 146 [in Russian].

Torgovo-promyshlennyy muzey v Monreale [Museum of Commerce and Industry in Montreal]. (1913). Russkiy eksport – Russian export, 3, 101–102 [in Russian].

Shandra, I.O. (2020). Torhovo-promyslova statystyka predstavnytskykh orhanizatsii pidpryiemtsiv ukrainskykh gubernii (druha polovyna ХІХ – pochatok ХХ st.) [Trade-industrial statistics of representative organizations of Ukrainian governments (second half of XIX – beginning of XX century)]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal – Ukrainian Historical Journa, 3, 134–144. doi: 10.15407/uhj2020.03.134 [in Ukrainian].

Shandra, I.O. (2019a). Torhovo-promyslovi muzei svitu v druhii polovyni ХІХ – na pochatku ХХ st. [Museums of commerce and industry of the world in the second half of the XIX – beginning the XX century]. Kulturolohiia ta sotsialni komunikatsii: innovatsiini stratehii rozvytku: materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii – Culturology and social communications: innovative development strategies: materials of the International Scientific Conference. (pp. 65–67). Kharkiv [in Ukrainian].

Shandra, I.O. (2019b). Ustanovy ta orhanizatsii spryiannia eksportu v Rosiiskii imperii (druha polovyna ХІХ – pochatok ХХ st.) [Establishments and organizations promoting exports in the Russian Empire (the second half of the nineteenth and early twentieth centuries)]. The Universe of History and Archeology (Vol. 2 (27), iss. 2, pp. 141–162). doi: 10.15421/26190210 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-27

Номер

Розділ

Статті