УКРАЇНСЬКО-МОСКОВСЬКИЙ ДОГОВІР 1654 р. В ІНТЕРПРЕТАЦІЯХ ПОЛЬСЬКИХ ІСТОРИКІВ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Автор(и)

  • Ігор Чава

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-2595.5/47.217831

Ключові слова:

польська історіографія першої половини ХХ століття; козацтво; Річ Посполита; Московське царство; Переяславська рада; Березневі статті

Анотація

Анотація. Мета дослідження полягає у вивченні інтерпретацій українсько-московського договору 1654 р. в працях польських істориків першої половини ХХ ст. Дослідити підходи вчених до виявлення причин порозуміння українського козацтва із царською владою. Проаналізувати особливості дослідження науковцями історії стосунків гетьманської канцелярії Б. Хмельницького із Москвою. Розглянути специфіку бачення істориками обставин укладення договорів у Переяславі та Москві, перебіг перемовин між сторонами та впровадження їх у життя. Вивчити оцінки дослідниками значення українсько-московської угоди в історії України, Московського царства та Речі Посполитої.

Методологія дослідження спирається на загальнонаукові принципи об’єктивності, історизму, наукового плюралізму та опори на історичні джерела. У праці застосовувались загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-типологічний, проблемно-хронологічний, історико-системний) методи.

Наукова новизна дослідження полягає у вивченні широкого спектру історіографічних джерел, що відображають інтерпретації польськими вченими першої половини ХХ ст. історії укладення українсько-московського договору 1654 р. Спеціально досліджено особливості підходів істориків до причин союзу між козацтвом та Москвою і обставин його укладення. Проаналізовано ідейні впливи історичних шкіл та політичних концепцій на оцінки науковцями Переяславської угоди і Березневих статтей.

Висновки. Польські історики першої половини ХХ ст. вважали 1654 р. рубіжним в долі України і одним із дуже важливих у історії Польщі. Саме із козацько-московського договору вони виводили початок відторгнення східних земель Речі Посполитої на користь Росії. Причини цих доленосних подій вчені бачили у значному виснаженні українського повстання. Як іншу причину вони також вказували ускладнення міжнародного становища козацтва через розчарування у турецькій протекції та двоїстій ролі допомоги Кримського ханства. Польські вчені акцентували увагу на тривалій історії козацько-московських відносин ще з повстань першої половини XVII ст. Однак також вказували на неготовність Москви до війни проти Речі Посполитої та її нерішучості.

У своїх інтерпретаціях козацько-московських відносин за часів національно-визвольної війни польські історики акцентували на різному баченні сторонами умов союзу. Так, у працях вчених вказувалось, що Б. Хмельницький розумів угоду як військове порозуміння, спрямоване проти Польщі, де не було жодної мови про якесь обмеження широкої автономії України. Натомість царська влада розуміла договір як звичайну інкорпорацію українських земель. Це, зі свого боку, наголошували науковці, породжувало багато гострих непорозумінь. Серед найбільш дражливих дослідники називали питання фінансування козацького реєстру та незгоду українського духовенства із спробами Московського патріархату поглинути його церковну структуру. Таким чином, у баченні польських істориків першої половини ХХ ст. українсько-московський союз сприймався як безперспективний та навіть дуже небезпечний для самого існування українського народу.

Біографія автора

Ігор Чава

здобувач кафедри Історії України, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франкa, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, Україна, індекс 82100; Директор КП «Туристично-інформаційного центру міста Дрогобича», пл. Ринок, 1, м. Дрогобич, Україна, індекс 82100 (ihorchava@gmail.com)

Посилання

Pestrikova, O. (2018). Doba Khmelnychchyny v interpretatsii polskoho istoryka Liudvika Kubali [The Khmelnytsky era in the interpretation of the Polish historian Ludwik Kubala]. Naddniprianska Ukraina: istorychni protsesy, podii, postati ‒ Naddnipryanska Ukraine: historical processes, events, figures, 21 (2), 83–91. Dnipro [in Ukrainian].

Ruda, O. (2008). Ukrainske kozatstvo v interpretatsii polskykh istorykiv kintsia XIX – pershoi tretyny XX stolittia [Ukrainian Cossacks in the interpretation of Polish historians of the late nineteenth ‒ first third of the twentieth century]. Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy [in Ukrainian].

Bobrzyński, M. (1927). Dzieje Polski w zarysie [History of Poland in outline]. (Vol. 2). Warszawa; Kraków; Lublin; Łódź; Paryż; Poznań; Wilno; Zakopane: Nakład Gebethnera i Wolffa [in Polish].

Halecki, O. (1992). Historia Polski [History of Poland]. Lublin; Londyn: Towarzystwo Naukowe KUL; Katolicki Ośrodek Wydawniczy «Veritas» [in Polish].

Jabłonowski, A. (1912). Historya Rusi Południowej do upadku Rzeczypospolitej Polskiej [History of South Rus until the fall of the Republic of Poland]. Kraków: Akademia Umiejętności [in Polish].

Koko, E. (2006). Franciszek Rawita-Gawroński (1846–1930) wobec Ukrainy i jej przeszłości [Franciszek Rawita-Gawroński (1846–1930) towards Ukraine and its past]. Gdańsk: Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego [in Polish].

Koneczny, F. (2002). Dzieje Rosji od Najdawniejszych do Najnowszych czasów [History of Russia from the earliest to the newest times]. Toulouse: Wydawnictwo Antyk [in Polish].

Koneczny, F. (2004). Polska między Wschodem a Zachodem [Poland between East and West]. Krzeszowice: Dom Wydawniczy Ostoja [in Polish].

Konopczyński, W. (1936). Dzieje Polski Nowożytnej. T. II: 1648–1795 [The History of Modern Poland. Vol. II: 1648–1795]. Warszawa; Kraków; Łódź; Poznań; Wilno; Zakopane: Skład Główny u Gebethnera i Wolffa [in Polish].

Korzon, T. (1912). Dzieje wojen i wojskowości w Polsce. Epoka przedrozbiorowa [History of wars and military in Poland. Pre-Partition Era]. (Vol. 2). Kraków: Nakładem Akademii Umiejętności [in Polish].

Korzon, T. (1918). Historya Polski [History of Poland]. Kijów: Wydawnictwo Rady Okręgowej [in Polish].

Kubala, L. (1910). Wojna Moskiewska [Moscow War]. (Vol. 3). Warszawa: Nakład Gebethnera i Wolffa [in Polish].

Kubala, L. (1917). Wojna Brandenburska i najazd Rakoczego 1656‒1657 [Brandenburg War and Rakoczi’s invasion 1656‒1657]. (Vol. 5). Warszawa: Nakład Gebethnera i Wolffa [in Polish].

Mościcki, H. (1936). Historia Powszechna [General History]. (Vol. 3). Warszawa: Kultura i Wiedza [in Polish].

Rawita-Gawroński, F. (1914). Hetman kozacki B. Chmielnicki: szkic historyczny jego życia i walk [Cossacks hetman B. Chmielnicki: historical sketch of his life and walk]. Lwów: Wydawnictwo Tow. im. Piotra Skargi [in Polish].

Rawita-Gawroński, F. (1923). Kozaczyzna ukrainna w Rzeczypospolitej Polskiej do końca XVIII w. [Ukrainian Cossacks in the Republic of Poland until the end of the 18th century]. Warszawa [in Polish].

Smoleński, W. (1924). Historja Polski [History of Poland]. Warszawa: G. Gebethner i spółka [in Polish].

Sobieski, W. (1938). Dzieje Polski. Do roku 1696 [History of Poland. Until 1696]. Warszawa: Wydawnictwo Zorza [in Polish].

Stępnik, A. (1998). Ukraina i stosunki polsko-ukraińskie w syntezach i podręcznikach dziejów ojczystych okresu porozbiorowego 1795–1918 [Ukraine and Polish-Ukrainian relations in syntheses and textbooks of the native history of the post-partition period 1795–1918]. Lublin: UMCS [in Polish].

Szelągowski, A. (1936). Historja Powszechna [Universal History]. Warszawa: M. Arct [in Polish].

Tomkiewicz, W. (1939). Kozaczyzna ukrainna [Ukrainian Cossacks]. Lwów: Państwowe Wydawnictwo Książek Szkolnych [in Polish].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-27

Номер

Розділ

Статті