ДИНАСТИЧНА ПОЛІТИКА МАРКА АВРЕЛІЯ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2312-2595.5/47.217830Ключові слова:
Марк Аврелій; Луцій Вер; Коммод; династична політика; Римська імперіяАнотація
Анотація. Метою пропонованої статті є проаналізувати династичну політику Марка Аврелія. Методологія дослідження полягає у дотриманні принципів історизму та наукової об’єктивності, використання загальнонаукових (методи аналізу та синтезу) та спеціально-історичних методів, серед яких: проблемно-хронологічний, порівняльний та ретроспективний. Наукова новизна: у статті вперше в українській історіографії розглянуто династичну політику Марка Аврелія та з’ясовано еволюцію його поглядів на питання спадкування імператорської влади. З’ясовано, що суть підходу Марка Аврелія до проблеми спадкування імператорської влади можна окреслити так: якщо прав на спадкування імператорської влади конкретна особа має більше, ніж будь-хто інший і немає вагомих підстав це спростувати, – ця особа повинна цю владу успадкувати. Висновки. Династична політика Марка Аврелія була логічною і послідовною. Її мета полягала у недопущенні внутріполітичних потрясінь, які могли б бути викликані боротьбою за імператорську владу і призвести до громадянської війни. Спершу він зробив ставку на Луція Вера, який, як і він сам, був усиновлений попереднім імператором Антоніном Пієм. Він зробив Луція Вера своїм співправителем та видав за нього свою дочку. Загроза потенційного конфлікту у боротьбі за владу між сином Марка Аврелія Коммодом та Луцієм Вером зникла разом зі смертю останнього. З цього часу династична політика Марка Аврелія полягала у забезпеченні майбутнього переходу імператорської влади до його сина, Коммода. Смерть Марка Аврелія не призвела до жодних потрясінь у державі. Коммод став одноосібним правителем, не зустрівши жодного опору, отримавши державу у досить стабільному становищі.
Посилання
Dyurant, V. (1955). Tsezar i Khristos [Caesar and Christ]. Moskva: KRON-PRESS [in Russian].
Zelinskiy, F. (2017). Rimskaya respublika [The Roman Republic]. Sankt-Peterburg: Aleteyya [in Russian].
Krist, K. (1997). Istoriya vremen rimskikh imperatorov ot Avgusta do Konstantina [History of the Roman Emperors from Augustus to Constantine]. (Vol. 1). Rostov-na-Donu: Feniks [in Russian].
Mashkin, N. (1949). Printsipat Avgusta: proiskhozhdenie i sotsialnaya sushchnost [The Principate of Augustus: origin and social essence]. Moskva; Leningrad: Izd-vo AN SSSR [in Russian].
Petrechko, O. (2007). Dynastychna polityka yak skladova systemy pryntsypatu [The Dynastic Policy as the Component of Principate]. Problemy humanitarnych nauk: zbirnyk naukovych prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia «Istoriia» – Problems of Humanities. History Series: a collection of scientific articles of the Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, 20, 128–137 [in Ukrainian].
Petrechko, O. (2006). Politychna propahanda u rannii Rymskii imperii (vid Avhusta do Severiv) [Political propaganda of Early Roman Empire (from Augustus to the Severan dynasty)]. Drohobytskyi kraieznavchyi zbirnyk – Drohobych Regional Studies, X, 52–63 [in Ukrainian].
Petrechko, O. (2009). Suspilno-politychnyi rozvytok Rymskoi Imperii v І – na poch. ІІІ st. n. e.: vid «vidnovlenoi» Respubliky do senatskoi monarkhii [Socio-political development of the Roman Empire in the first century – at the beginning of the third century A.D.: from "restored" Republic to the Senate monarchy]. Lviv: vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka [in Ukrainian].
Tsiupak, V. (2019). Mark Avrelii ta «morovytsia Antoniniv» [Marcus Aurelius and the "Antonine Plague"]. Problemy humanitarnych nauk: zbirnyk naukovych prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia Istoriia – Problems of Humanities. History Series: a collection of scientific articles of the Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, 1/43, 11–22. doi: 10.24919/2312-2595.1/43.184257 [in Ukrainian].
Baharal, D. (1992). The Portraits of Julia Domna from the Years 193–211 A.D. and the Dynastic Propaganda of L. Septimius Severus. Latomus, 51 (1), 110–118.
Bowen, E.W. (1950). The Emperor Marcus Aurelius: a Condensation of a Paper. The Classical Outlook, 27 (7), 77–79.
Geer, R. (1936). Second Thoughts on the Imperial Succession from Nerva to Commodus. Transactions and Proceedings of the American Philological Association, 67, 47–54. doi: 10.2307/283226.
Grant, R. (1988). Five Apologists and Marcus Aurelius. Vigiliae Christianae, 42 (1), 1–17. doi: 10.2307/1584466.
Harvey, B.K. (2004). Two Bases of Marcus Aurelius Caesar and the Roman Imperial Succession. Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte, 53 (1), 46–60.
Lusnia, S. (1995). Julia Domna’s Coinage and Severan Dynastic Propaganda. Latomus, 54 (1), 119–140.
Lusnia, S. (2004). Urban Planning and Sculptural Display in Severan Rome: Reconstructing the Septizodium and Its Role in Dynastic Politics. American Journal of Archaeology, 108 (4), 517–544.
Stertz, S. (1977). Marcus Aurelius as Ideal Emperor in Late-Antique Greek Thought. The Classical World, 70 (7), 433–439. doi: 10.2307/4348712.
Thomas, J. (1973). SEG XXIV 1110 and the Sons of Antoninus Pius. Zeitschrift Für Papyrologie Und Epigraphik, 11, 142–142.
Vasta, M. (2007). Flavian Visual Propaganda: Building a Dynasty. Constructing the Past, 8 (1), Article 10. Retrieved from http://digitalcommons.iwu.edu/constructing/vol8/iss1/10.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія Історія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
