КОНТРАБАНДНА ТОРГІВЛЯ У КИЇВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

Анотація

Анотація. Мета статті – проаналізувати літературу й архівні джерела задля виявлення складових проблеми контрабандної торгівлі Київської губернії першої половини ХІХ ст. Методологія дослідження – принципи об’єктивності, науковості, історизму, порівняльний метод, метод внутрішньої критики джерел. Наукова новизна полягає у тому, що вперше вводяться до наукового обігу документи із корпусу джерел, представлених в Центральному державному історичному архіві України у Києві, Державному архіві Київської області. Висновки. Робота з архівними джерелами дала змогу поглибити картину взаємин між державою, представниками державних органів, представниками підприємницького стану в галузі торгівлі, зокрема, контрабандної. Виявлено, що основними причинами контрабанди було прагнення особистого збагачення та зовнішньоторговельні тарифи Російської імперії, які містили широкий спектр заборонених до ввезення у державу товарів. Жорстка регламентація зовнішньої торгівлі штовхала купців та усіх осіб, що мали стосунок до оборудок із контрагентами інших держав, до пошуку засобів і механізмів перевезення та продажу затребуваних товарів. Встановлено, що до контрабанди долучалися особи, які мали закордонні зв’язки. Хоча траплялися випадки, коли контрабандними товарами торгували купці і міщани внутрішніх губерній, які виступали лише посередниками. На боротьбу зі схемами, за допомогою яких на ринок потрапляли заборонені і нерозмитнені товари, залучалися держслужбовці, дії котрих координував сам київський губернатор. Виявлено випадки у діяльності представників державних структур, коли службовці неретельно виконували свої обов’язки. Митники за певних умов використовували службове становище для особистого збагачення. Зловживання митників (цолнерів) засвідчували ризики прикордонної служби і водночас виказували розміри незаконного збагачення. Наслідками боротьби з контрабандною торгівлею ставали повернення в скарбницю коштів у формі штрафів (пені), разові випадки збагачення громадських наглядачів за кордоном, здійснення контрабандистами очищувальних присяг у присутності священнослужителів.