РЕПРЕСІЇ ПРОТИ РАДЯНСЬКИХ РЕПАТРІАНТІВ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ НЕПАМ՚ЯТАННЯ В СРСР
DOI:
https://doi.org/10.24919/2312-2595.4/46.215326Ключові слова:
репатріація, репресії, західні окупаційні зони, переміщені особи, Друга світова війна, СРСРАнотація
Анотація. Мета дослідження полягає в аналізі причин та особливостей репресивної політики радянської влади щодо власних громадян, які в силу різних причин у роки Другої світової війни опинилися у статусі переміщених осіб за межами СРСР. Метою дослідження є також вивчення особливостей формування політики непам՚ятання у Радянському Союзі щодо форм та методів процесу репатріації і репресій проти репатріантів.
Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових та спеціальних історичних методів. Дотримано принципи науковості, історизму, системності, верифікації, об՚єктивності та ціннісного підходу до досліджуваних явищ. Міждисциплінарне дослідження орієнтоване на залучення історико-порівняльного й історико-системного методів, прийомів мікроісторичного аналізу. Наукова новизна полягає у продовженні студій, започаткованих вітчизняними та зарубіжними дослідниками, зокрема, репресивної політики радянської влади щодо власних громадян, які після Другої світової війни були репатрійовані в СРСР із західних окупаційних зон та радянської зони окупації.
Висновки. Керівницво СРСР доклало максимальних зусиль аби повернути до країни радянських громадян, які опинилися після закінчення Другої світової війни в Європі як переміщені особи. Принизливі умови репатріації та фільтрації продемонстрували ставлення радянського режиму до репатріантів. Радянська тоталітарна держава зробила усе, аби повоєнне радянське суспільство було ізольоване від «неблагонадійних елементів», витрачаючи заради досягнення цієї мети колосальні кошти, задіючи значні людські та матеріальні ресурси. Створюваний десятиліттями міф про «чудове життя у соціалістичному суспільстві» продовжував підтримуватися і після війни, а тому допустити в радянський соціум осіб, які несли потенційну загрозу сформованому міфові було небезпечно. Громадянам, яким довелося пройти репатріацію та принизливі процедури перевірок і фільтрацій, фактично, війна закінчувалася лише за ворітьми перевірочно-фільтраційних пунктів. Над ними, та їх рідними ще кілька десятиліть висіло тавро «перебував на окупованих територіях», яке, фактично, багато у чому обмежувало нормальне існування у радянських реаліях. Репресії проти радянських репатріантів, – це ще одна злочинна сторінка радянського режиму, яка заслуговує на різностороннє дослідження і повернення із непам՚ятання.
Посилання
Bilas, I. (1994). Represyvno-karalna systema v Ukraini (1917–1953): suspilno-politychnyi ta istoryko-pravovyi analiz [Repressive and punitive system in Ukraine (1917–1953): socio-political and historical-legal analysis]. (Vols. 1–2). Kyiv: «Lybid» – «Viisko Ukrainy» [in Ukrainian].
Butsko, O.V., & Pastushenko, T.V. (2010). Perevirochno-filtratsiini tabory [Testing and filtration camps]. Retrieved from http://www.history.org.ua/?termin=Perevirochno_f_t [in Ukrainian].
Butsko, O., & Pastushenko, T. (2011). Perevirochno-filtratsiini tabory [Testing and filtration camps]. Entsyklopediia istorii Ukrainy – Encyclopedia of the History of Ukraine (Vol. 8, pp. 119–120). Kyiv: V-vo «Naukova dumka» [in Ukrainian].
Ivanova, G.M. (2006). Istoriya GULAGa, 1918–1958: sotsialno-ekonomicheskiy i politiko-pravovoy aspekty [The history of the GULAG, 1918–1958: socio-economic, political and legal aspects]. Moskva: «Nauka» [in Russian].
Zemskov, V.N. (1995). Repatriatsiya sovetskikh grazhdan i ikh dalneishaya sudba (1944–1956 gg.) [Repatriation of Soviet citizens and their further fate (1944–1956)]. Sotsiologiya issledovaniya – Sociology of research, 5, 3–13 [in Russian].
Kunytskyi, M.P. (2007). Prymusova repatriatsiia radianskykh hromadian v SRSR pislia Druhoi svitovoi viiny (ukrainskyi vektor) [Forced repatriation of Soviet citizens to the USSR after the Second World War (Ukrainian vector)]. Lutsk: VAT «Volynska oblasna drukarnia» [in Ukrainian].
Latyshev, A.V. (2015). Proverochno-filtratsionnye lagerya NKVD SSSR: kadry, vedomstvennye interesy i proverka voennosluzhashchikh Krasnoy Armii (1941–1945 gg.) [Inspection and filtration camps of the NKVD of the USSR: cadres, departmental interests and inspection of the Red Army servicemen (1941–1945)]. Vestnik Chelyabinskogo gosudarstvennogo universiteta – Bulletin of Chelyabinsk State University, 6 (361), 72‒79 [in Russian].
Smirnov, M.B. (1999). Sistema mest zaklyucheniya v SSSR: 1929–1960 [The system of places of detention in the USSR: 1929–1960]. Retrieved from http://www.memo.ru/history/nkvd/gulag/index.htm [in Russian].
Spravka komissii po reabilitatsii zhertv politicheskikh repressiy [Certificate of the Commission for the Rehabilitation of Victims of Political Repression]. (1996). Novaya i noveyshaya istoriya –- New and recent history, 6, 92 [in Russian].
Strilchuk, L. (1998a). Dolia viiskovopolonenykh i deportovanykh hromadian SRSR u roky Druhoi svitovoi viiny ta pislia yii zakinchennia [The fate of prisoners of war and deported citizens of the USSR during the Second World War and after it]. Naukovyi visnyk Volynskoho derzhavnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Istorychni nauky – Scientific Bulletin of Volyn State University named after Lesya Ukrainka. Historical sciences, 1, 94–98. Lutsk [in Ukrainian].
Strilchuk, L. (1998b). Prymusova repatriatsiia radianskykh hromadian ta stvorennia taboriv dlia peremishchenykh osib u pershi povoienni roky [Forced repatriation of Soviet citizens and the establishment of camps for displaced persons in the first postwar years]. Zbirnyk navchalno-metodychnykh materialiv i naukovykh statei istorychnoho fakultetu – Collection of educational and methodical materials and scientific articles of the historical faculty, 3, 129–133. Lutsk [in Ukrainian].
Udot, O. (2016). Filtratsiini tabory dlia radianskykh repatriantiv na terytorii Ukrainy pislia Druhoi svitovoi viiny [Filtration camps for Soviet repatriates on the territory of Ukraine after the Second World War]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho natsionalnoho universytetu imeni Yuriia Fedkovycha. Istoriia – Scientific Bulletin of Yuriy Fedkovych National University of Chernivtsi. History, 1, 86–91 [in Ukrainian].
Kholodnytskyi, V., & Zhytariuk, N. (1997). Repatriatsiia radianskykh hromadian (1944–1952 rr.) [Repatriation of Soviet citizens (1944–1952)]. Pytannia istorii, istoriohrafii, dzhereloznavstva ta arkhivoznavstva Tsentralnoi ta Skhidnoi Yevropy – Issues of history, historiography, source studies and archival studies of Central and Eastern Europe, 1, 161–170. Kyiv – Chernivtsi [in Ukrainian].
TsDAVOV Ukrainy – Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy [Central State Archive of the highest authorities and administration of Ukraine] [in Ukrainian].
Strilchuk, L. (2016). Cauzele caracterului forţat al repatrierii ucrainenilor din zonele occidentale de ocupaţie în URSS, după al Doilea Război Mondial (1945–1951) [Reasons for the compulsory nature of the ukrainians՚ repatriation, from the western zones of occupation to the USSR, after the second world war (1945–1951)]. Codrul Cosminului, 22 (2), 267–284 [in Romanian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія Історія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
