УКРАЇНСЬКІ АДВОКАТИ СТАНИСЛАВІВЩИНИ – ЖЕРТВИ КОМУНІСТИЧНОГО І НАЦИСТСЬКОГО РЕПРЕСИВНИХ РЕЖИМІВ У 1939‒1945 рр.

Анотація

Анотація. Мета – на прикладі долі українських адвокатів Станиславівщини зіставити ставлення радянського та німецького каральних режимів до представників західноукраїнської інтелігенції, зокрема у роки Другої світової війни. Методологія дослідження визначена застосуванням принципів історизму, цивілізаційного підходу та об՚єктивності. У ході дослідження використовувалися такі методи історичних досліджень, як конкретно-історичний, історико-порівняльний, системний, біографічний, загальнонаукові методи узагальнення, поведінковий, методи аналізу і синтезу та ін. Наукова новизна статті полягає в осмисленні політики терору, котру здійснювали два супротивні тоталітарні режими, прагнучи нав՚язати свою владу українцям стосовно представників правничого стану, покликаних своїм фахом бути захисниками проти порушень закону. Висновки. Встановлення у вересні 1939 р. на західноукраїнських землях більшовицької влади супроводжувалося початком репресій проти місцевої інтелігенції з метою утвердження комуністичної тоталітарної системи. Українські адвокати потрапили під кримінальні переслідування саме як носії ідеї правового захисту, котра у радянській судовій системі практично була вихолощена. Головна мета репресій щодо правників – зламати будь-яку спробу у правовий спосіб відстоювати громадянські і особисті права власні чи звинувачених, утвердження у суспільній свідомості правового нігілізму, нав՚язування дискурсу абсолютного права держави на насильство. З՚ясовано атмосферу та результати репресій каральних органів стосовно правників, подальшу їх долю. Встановлено шляхи уникнення частиною з них переслідувань з боку комуністичної та нацистської влади. З՚ясовано, що із 80 адвокатів, які на початок осені 1939 р. працювали на Станиславівщині, чи тісно були пов՚язані з нею, половина стали жертвами діяльності НКВС та гестапо. Через більшовицькі репресії 1939–1941 і 1944–1945 рр. пройшли понад 35 станиславівських правників, з них тільки п՚ятеро вижили в радянських таборах. Від рук німецьких каральних органів загинули три особи, ще кількох було арештовано, але вони змогли уникнути смерті. Понад два десятки колишніх адвокатів зуміли уберегтися від комуністичних репресій, перебравшись на окуповані німцями землі Польського генерал-губернаторства. Частина з них у 1942–1944 рр. повернулися в Галичину і працювали за фахом або в громадських структурах. Після війни вони продовжили життя у західних країнах. Із 10 правників, котрі залишилися в Україні, тільки три були допущені до надання юридичних послуг у повоєнний час. Доля півтора десятка передвоєнних адвокатів області ще не встановлена.