ЗОБРАЖЕННЯ ПОДІЙ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ 1649 РОКУ В ПОЛЬСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.

Автор(и)

  • Ігор Чава

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-2595.3/45.206588

Ключові слова:

польська історіографія першої половини ХХ ст., козацтва, Річ Посполита, облога Збаража, битва під Зборовим, Зборівський мирний договір

Анотація

Анотація. Мета дослідження полягає у вивченні особливостей зображення подій військової кампанії 1649 року у польській історіографії першої половини ХХ ст., а зокрема облоги козацькими військами Збаража та битви під Зборовим, вичленуванні різноманітних стереотипів, шаблонів та історичних міфів, які використовувалися у змалюванні цих подій. Проаналізувати підходи польських науковців до зображення різноманітних історичних персоналій, створення із них виховних ідеалів героїв батьківщини чи антигероїв для молодого покоління поляків. Вивчити різноплановість підходів істориків до аналізу обставин укладення та умов Зборівського мирного договору. Розглянути візії польських вчених на міжнародний контекст подій 1649 року, на бачення впливів на козацтво різних зовнішньополітичних сил.

Методологія досліджень спирається на наукові принципи історичної науки, а саме історизму, об’єктивізму, системності та верифікації, наукового конструктивізму, а також на загальнонаукові принципи аналізу, синтезу й узагальнення. Використовуються спеціально-історичні методи: історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний.

Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні цілого комплексу проблем, які підіймалися польськими вченими у першій половині ХХ ст. при конструюванні образу подій польсько-українського протистояння у 1649 році. Звертається увага на ідейні підходи істориків та їх політичні переконання, через призму яких вони розглядали історичні події. Вивчаються історичні міфологеми, стереотипи та шаблони, що заважали на представленні минулого у польській історіографії, і отримали свій відгук в історичній свідомості поляків та усьому подальшому розвитку студій над історією польсько-українських взаємин в польській науці.

Висновки. Події польсько-української війни 1649 року стали знаковими у представленні польськими дослідниками образу Хмельниччини. Основні акценти на них були поставлені ще у кінці ХІХ ст. польським істориком Л. Кубалею та письменником Г. Сінкевичем і продовжили активно розвиватись історіографією першої половини ХХ ст. Значний вплив на їх зображення мали виховні ідеали польського суспільства у його бездержавний період, які слугували «зміцненню сердець» народу. Після І світової війни на підходи вчених до історичного матеріалу наклалися їх ідеологічні установки зумовлені прихильністю до того чи того політичного табору ІІ Речі Посполитої, а зокрема ідеології націонал-демократів або табору маршала Ю. Пілсудського. Через їх призму розглядався міжнародний контекст події, у т. ч. впливи Кримського ханства, Османської імперії чи Московського царства. Також політичні візії дослідників впливали на бачення ними внутрішніх процесів у середовищі українського народу, а зокрема формування політичної нації та державотворчі процеси. Особливо цікавим є нашарування міфологічних архетипів у представленні різних фактів військової кампанії, що перекладались на формування антиукраїнських стереотипів і фобій. Багато уваги польські дослідники та митці присвятили творенню із постаті князя Єремії Вишневецького ідеалу героя-захисника вітчизни та зразкового представника шляхетського «сарматського народу». У контексті аналізу значення та наслідків Зборівського мирного договору історики розглядали самі обставини й процеси трансформації польсько-українського конфлікту, його внутрішні соціальні та культурні стимули.

Біографія автора

Ігор Чава

Історик, Директор КП «Туристично-інформаційного центру міста Дрогобича», пл. Ринок, 1, м. Дрогобич, Україна, індекс 82100 (ihorchava@gmail.com)

Посилання

Pestrykova, O. (2018). Doba Khmelnychchyny v interpretatsii polskoho istoryka Liudvika Kubali [Khmelnycki uprising in the interpretation of the polish historian Ludwik Kubala]. Naddniprianska Ukraina: istorychni protsesy, podii, postati ‒ Naddnipryanska Ukraine: historical processes, events, figures, 21 (2), 83–91. Dnipro.

Ruda, O. (2010). Ukrainske kozatstvo v interpretatsii polskykh istorykiv kintsia XIX – pershoi tretyny XX stolittia [Ukrainian Cossacks in the interpretation of Polish historians of the late nineteenth ‒ first third of the twentieth century]. Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy [in Ukrainian].

Bobrzyński, M. (1927). Dzieje Polski w zarysie [History of Poland in outline]. (Vol. 2). Warszawa; Kraków; Lublin; Łódź; Paryż; Poznań; Wilno; Zakopane: Nakład Gebethnera i Wolffa [in Polish].

Chrząszcz, I.E. (1929). Poddanie się Chmielnickiego Turcji w r. 1650 [Surrender of Chmielnicki to Turkey in 1650]. Sprawozdanie dyrekcji państwowego gimnazjum w Jaworowie za rok szkolny 1928/1929 ‒ Report of the management of the state gymnasium in Jaworów for the 1928/1929 school year (pp. 3–17). Jaworów: Nakładem funduszu własnego [in Polish].

Frąś, L. (1932). Obrona Zbaraża w r. 1649 [Defense of Zbaraż in 1649]. Kraków: Drukarnia J. Gabłankowskiego [in Polish].

Górka, O. (1934). «Ogniem i mieczem» a rzeczywistość historyczna [«Fire and sword» and historical reality]. Warszawa: Skład główny, Libraria Nova [in Polish].

Górka, O. (1936). Liczebność Tatarów Krymskich i ich wojsk [Numbers of Crimean Tatars and their armies]. Warszawa: Główna drukarnia wojskowa [in Polish].

Halecki, O. (1992). Historia Polski [History of Poland]. Lublin; Londyn: Towarzystwo Naukowe KUL, Katolicki Ośrodek Wydawniczy «Veritas» [in Polish].

Koko, E. (2006). Franciszek Rawita-Gawroński (1846–1930) wobec Ukrainy i jej przeszłości [Franciszek Rawita-Gawroński (1846–1930) towards Ukraine and its past]. Gdańsk: Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego [in Polish].

Koneczny, F. (1921). Dzieje Rosji od Najdawniejszych do Najnowszych czasów [History of Russia from the earliest to the newest times]. Poznań; Lwów; Lublin; Łódź: Wydawnictwo M. Arcta w Warszawie [in Polish].

Konopczyński, W. (1936). Dzieje Polski Nowożytnej. T. II: 1648–1795 [The History of Modern Poland. Vol. 2: 1648–1795]. Warszawa; Kraków; Łódź; Poznań; Wilno; Zakopane: Skład Główny u Gebethnera i Wolffa [in Polish].

Korzon, T. (1912). Dzieje wojen i wojskowości w Polsce. T. 2: Epoka przedrozbiorowa [History of wars and military in Poland. Vol. 2: Pre-Partition Era]. Kraków: Nakładem Akademii Umiejętności [in Polish].

Kubala, L. (1901). Szkice Historyczne [Historical sketches]. (Vol. 1). Warszawa: Nakład Gebethnera i Wolffa [in Polish].

Kukiel, M. (1929). Zarys historii wojskowości w Polsce [Outline of military history in Poland]. Kraków: nakładem Krakowskiej Spółki Wydawniczej [in Polish].

Lasocki, Z. (1934). «Ogniem i mieczem» w świetle rewelacyj dra. Górki [«Fire and Sword» in the light of the sensational dr. Górki]. Kraków: Nakładem autora [in Polish].

Latacz, E. (1938). Ugoda Zborowska i plany wojny tureckiej w roku 1649 [Zborow settlement and the plans of the Turkish war in 1649]. Warzawa: Ksiągarnia Feldmana i co. [in Polish].

Rawita-Gawroński, F. (1914). Hetman kozacki B. Chmielnicki: szkic historyczny jego życia i walk [Cossacks hetman B. Chmielnicki: historical sketch of his life and walk]. Lwów: Wydawnictwo Tow. im. Piotra Skargi [in Polish].

Rawita-Gawroński, F. (1923). Kozaczyzna ukrainna w Rzeczypospolitej Polskiej do końca XVIII w. [Ukrainian Cossacks in the Republic of Poland until the end of the 18th century]. Warszawa [in Polish].

Rogowicz, M. (2013). Bitwa pod Zbarażem 1649 [Battle of Zbaraż 1649]. Warszawa: Napoleon V. [in Polish].

Romek, Z. (1997). Olgierd Górka. Historyk w służbie myśli propaństwowej (1908–1955) [Olgierd Górka. Historian in the service of pro-state thought (1908–1955)]. Warszawa [in Polish].

Sledziński, K. (2005). Zbaraż 1649 [Zbaraz 1649]. Warszawa: Bellona [in Polish].

Sobieski, W. (1938). Dzieje Polski. T. 1: Do roku 1696 [History of Poland. Vol. 1: Until 1696]. Warszawa: Wydawnictwo Zorza [in Polish].

Szelągowski, A. (1936). Historja Powszechna [Universal History]. Warszawa: M. Arct [in Polish].

Tomkiewicz, W. (1933). Jeremi Wiśniowiecki (1612–1651) [Jeremi Wiśniowiecki]. Warszawa: Nakładem Towarzystwa Naukowego Warszawskiego [in Polish].

Tomkiewicz, W. (1939). Kozaczyzna ukrainna [Ukrainian Cossacks]. Lwów: Państwowe Wadawnictwo Książek Szkolnych [in Polish].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-27

Номер

Розділ

Статті