ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ МАТВІЯ СТАХІВА В ЕМІГРАЦІЇ У 1949–1978 рр.

Автор(и)

  • Олександр Козій
  • Оксана Горбачик

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-2595.3/45.203974

Ключові слова:

М. Стахів, Українська Національна Рада (УНРада), Світовий конгрес вільних українців (СКВУ), Український Конгресовий Комітет Америки (УККА), громадська діяльність, еміграційний період

Анотація

Анотація. Мета дослідження – проаналізувати громадсько-політичну діяльність Матвія Стахіва в еміграції упродовж 19491978 рр. Методологію дослідження становлять загальнонаукові, передусім аналізу і синтезу, а також спеціально-історичні методи. Наукова новизна статті полягає в тому, що на підставі критичного аналізу джерел та наукової літератури, здійснено спробу комплексного розгляду громадсько-політичної діяльності відомого політика, громадського діяча – М. Стахіва на тлі повоєнного українського еміграційного середовища. Висновки. У 1939 р. М. Стахів разом із сімʼєю покинув Львів та переїхав на постійне місце проживання спочатку до Польщі, а згодом – до Німеччини та США. На еміграції він продовжив активну громадсько-політичну працю, яка полягала у роботі першої сесії Української Національної Ради (УНРада), двох Світових конгресах вільних українців (СКВУ), засіданнях Українського Конгресового Комітету Америки (УККА). Також М. Стахів виступав із критикою комуністичного режиму, відстоював національно-політичні права українців, у доповідях, виголошених на міжнародних форумах, знайомив широку громадськість із забутими сторінками історії України, неодноразово змальовував етапи боротьби українців за свою державність, визначав основні завдання українських діаспорних інституцій. Не менш критично колишній лідер Української соціалістично-радикальної партії (УСРП) ставився до практичної діяльності громадсько-політичних організацій, створених з ініціативи національно-свідомої еліти Галичини та Наддніпрянщини, що діяли за кордоном у повоєнний період.

Біографії авторів

Олександр Козій

кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франкa, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, Україна, індекс 82100 (olkoziy@gmail.com)

Оксана Горбачик

кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франкa, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, Україна, індекс 82100 (oksa7803@gmail.com)

Посилання

Bazarko, I. (Ed.). (1986). Druhyi Svitovyi Konhres Vilnykh Ukraintsiv: materialy [The Second World Congress of Free Ukrainians: Materials]. Toronto: Vydannia Sekretariiatu Svitovoho Konhresu Vilnykh Ukraintsiv [in Ukrainian].

Velykochyi, V. (2011). Ukrainska istoriohrafiia pro partiino-politychnu systemu Halychyny voienno-revoliutsiinoi doby: zahalna kharakterystyka [Ukrainian historiography on Galician party-political system in the war-revolutionary time: a general characteristic]. Halychyna ‒ Galicia, 12, pp. 91‒96 [in Ukrainian].

Hunchak, T., & Solchanyk, R. (Comps.). (1983). Ukrainska suspilno-politychna dumka v XX stolitti: dokumenty i materialy [Ukrainian socio-political thought in the XX century: Documents and materials]. (Vol. 2). Miunkhen [in Ukrainian].

Kedryn, I. (1986). U mezhakh zatsikavlennia [Within the borders of interest]. Niu-York, Paryzh, Sydnei, Toronto [in Ukrainian].

Kucheruk, O. (Comp.). (2007). Stepan Vytvytskyi – Prezydent Ukrainskoi Narodnoi Respubliky v ekzyli: dokumenty i materialy [Stepan Vitwitsky – President of the Ukrainian People՚s Republic in Exile: Documents and Materials]. Kyiv: Vydavnytstvo im. O. Telihy [in Ukrainian].

Nadtysianskyi, P. (1979). U pershu richnytsiu smerty sv. p. Matviia Stakhova [On the first anniversary of death of St. Mr. Matthew Stakhova]. Svoboda ‒ Freedom, 139 [in Ukrainian].

Pankivskyi, K. (1963). U 15-littia Ukrainskoi Nats. Rady [To the 15th anniversary of Ukrainian National Rada]. In M. Shlemkevych (Ed.), Lysty do pryiatelivLetters to the Buddies, 9 (125‒126), book 7–8, 44‒46. Niu-York: «Kliuchi» [in Ukrainian].

Prokhoda, V. (1967). Uvahy do pratsi d-ra M. Stakhiva «Ukraina v dobi Dyrektorii» [Remarks to Dr M. Stakhiv’s work «Ukraine in the time of the Directory»]. Ukrainskyi istorykUkrainian historian, 1/2 (13/14), 90‒102 [in Ukrainian].

Svitovyi Konhres Vilnykh Ukraintsiv. (1967, November 16‒19). Zvernennia do ukraintsiv poza Ukrainoiu sushchykh [Appeal to Ukrainians residing outside Ukraine]. Niu-York. Retrieved from http://diasporiana.org.ua/ideologiya/zvernennya-do-ukrayincziv-poza-ukrayinoyu-sushhyh/ [in Ukrainian].

Syrnyk, I. (Ed.). (1969). Pershyi Svitovyi Konhres Vilnykh Ukraintsiv: materiialy [The First World Congress of Free Ukrainians: Materials]. Vinnipeh; Niu-York; London: Vydannia Sekretariiatu Svitovoho Konhresu Vilnykh Ukraintsiv [in Ukrainian].

Stakhiv, M. (1960). Nova Ukraina v Amerytsi. Narys istorii suspilno-politychnoho rukhu v ZDA [New Ukraine in America. Sketch of the history of socio-political movement in the USA]. Skrenton [in Ukrainian].

Stakhiv, M. (1985). Khrystova Tserkva v Ukraini. 988–1596 rr.: narys istorii Ukrainskoi Katolytskoi Tserkvy ta analiza skhreshchuvannia v nii interesiv Rymu, Tsarhorodu, Varshavy y Moskvy v natsionalno-politychnomu aspekti [Christian Church in Ukraine. 988–1596: an Outline of History of the Ukrainian Catholic Church and Analysis of the Crossroads of Interests of Rome, Constantinople, Warsaw and Moscow in the national and political view]. Stemford: Vydannia Kolehii Sv. Vasyliia Velykoho [in Ukrainian].

Stercho, P. (1985). Matvii Stakhiv. Polityk, naukovets, publitsyst i hromadskyi diiach (1895–1978) [Matthew Stakhiv. Politician, scientist, publicist and social activist (1895–1978)]. Zborivshchyna. Nad berehamy Seretu, Strypy i Zolotoi Lypy ‒ Zborivshchyna. Above the banks of the Seret, Strip and Golden Linden (pp. 884‒901). Toronto; Niu-York; Paryzh; Sydnei: Vydannia Komitetiv Zborivshchyny [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-26

Номер

Розділ

Статті