ЧЕРНІГІВЩИНА В УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКИХ ОСВІТНІХ ЗВ’ЯЗКАХ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.

Автор(и)

  • Галина Гриценко

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-2595.3/45.203961

Ключові слова:

Україна, Білорусія, освітні зв’язки, Ф. Богушевич, Я. Журба

Анотація

Анотація. Мета статті – дослідити роль і місце навчальних закладів Чернігівщини у громадсько-культурних зв’язках українців та білорусів періоду їх національно-культурного відродження. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності та об’єктивності в підході до явищ минулого на основі всебічного й комплексного аналізу джерел та наукової літератури. Наукова новизна статті полягає у спробі дослідження змісту освітніх взаємин українців і білорусів на Чернігівщині кінця ХІХ ‒ початку ХХ ст.

Висновки. Білорусько-українські відносини в галузі освіти були фактично однобічними, що зумовлювалося складною ситуацією у сфері шкільництва Білорусії (не було жодного університету) і порівняно краще розвинутою системою освіти на українських землях. У Ніжинському, Глухівському інститутах навчалися чимало вихідців з Білорусії. Під час своїх навчальних і наукових студій білоруські студенти та вчені мали змогу ознайомлюватися з реальним життям українського народу, порівнювати своє становище зі становищем українців. Білоруські студенти також брали участь у численних гуртках і товариствах найрізноманітнішого характеру та спрямування. У цьому плані особливої уваги заслуговує творча діяльність на теренах Чернігівщини Я. Журби, Ф. Богушевича, Я. Коласа. Перебування білорусів у різних навчальних закладах України сприяли налагодженню особистих контактів, які згодом активно долучилися до встановлення наукових взаємин, поширення знань та культури загалом. Усе це дає підстави говорити про міцну основу, на якій згодом розвинулися взаємини у сфері освіти, науки і літератури.

Перспективним напрямом подальшого дослідження проблеми є вивчення українсько-білоруських освітніх  зв’язків міжвоєнного періоду.

Біографія автора

Галина Гриценко

кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, Україна, індекс 82100 (grycenko84@gmail.com)

Посилання

Bielashov, V.I. (1996). Hlukhiv – stolytsia hetmanskoi i Livoberezhnoi Ukrainy [Hlukhiv is the capital of Hetman and Left Bank Ukraine]. Hlukhiv: Hlukhivskyi derzhavnyi ped. instytut im. S.M. Serhieieva-Tsenskoho [in Ukrainian].

Bielashov, V.I., Hurets, M.P., Zaika, V.V. (1994). Hlukhivskyi derzhavnyi pedahohichnyi instytut [Glukhiv State Pedagogical Institute]. Sumy: VVP «Mriia»-LTD [in Ukrainian].

Bulakhov, M. (1981). Evfimiy Fyedorovich Karskiy: zhizn, nauchnaya i obshchestvennaya deyatelnost [Evfimiy Karsky: Life, scientific and social activity]. Minsk: BGU [in Belarus].

Verabey, A.L. (Ed.). (1994). Zhurba Yanka [Zhurba Janka]. Belaruskiya pismenniki (1917–1990)Belarusian writer (1917–1990). Minsk: Mastatskaya litaratura [in Belarus].

Grigorevskiy, M.S. (1912). (Ed.). Ezhegodnik Glukhovskogo uchitelskogo instituta. God pervuy [Yearbook of the Glukhov Teachers Institute. First year]. Kiev: Tip. T-va I.N. Kushnerev [in Russian].

DAChO – Derzhavnyi arkhiv Chernihivskoi oblasti, m. Chernihiv [State archive of Chernihiv region, Chernihiv] [in Ukrainian].

Doroshenko, D. (1908). Bilorusy i yikh natsionalne vidrodzhennia [Byelorussians and their national revival]. Kyiv: «Ukrainskyi Uchytel» [in Ukrainian].

Doroshenko, D. (1909a). Z Vilenskykh vrazhen [From Vilna impressions]. Rada, 123, pp. 16‒21 [in Ukrainian].

Doroshenko, D. (1909b). Z Vilenskykh vrazhen [From Vilna impressions]. Rada, 114, pp. 813 [in Ukrainian].

Doroshenko, D. (1909c). Vidrodzhennia Bilorusi [The revival of Belarus]. Ruslan, 168, pp. 12‒18 [in Ukrainian].

Zhurba, Ya. (1909). Listy z Ukrayny II. Klapoty ab natsionalnay shkole [Letters from the Ukraine II. Klapoty of natsionalnay shkole]. Nasha niva ‒ Our field, 15, pp. 211‒212 [in Belarus].

Z nashogo zhytstsya [From our lives]. (1910). Nasha niva ‒ Our field, 36, pp. 547‒548 [in Belarus].

Izvlechenie iz protokolov Konferentsii Instituta za 1883/84 uchebnyy god [Extract from the minutes of the Conference of the Institute for the academic year 1883/84]. (1885). Izvestiya istoriko-filologicheskogo instituta knyazya Bezborodka v Nezhine 1883–1884 ‒ News of the Historical and Philological Institute of Prince Bezborodka in Nizhyn 1883–1884, 9, 126‒129. Moskva – Kiev [in Ukrainian].

Ilin, A. (2000). Frantishek Bogushevich i Konotopshchina [Frantisek Bogushevich and Konotopschina]. Neman, 3, 247‒250 [in Russian].

Ilin, A., Garbachyk, M. (2000). Natsyyanalnae adradzhenne pachatku XX st.: belaruska-vkrainskiya povyazi [National revival of the early twentieth century: Belarusian-Ukrainian relations]. Spadchyna ‒ Heritage, 2, 50 [in Belarus].

Kazbyaruk, U. (1966). Frantsishak Bagushevich u Petsyarburgu i na Ukraine [Frantisek Bogushevich in St. Petersburg and Ukraine]. Vestsi Akademii navuk Belaruskay SSR. Seryya gramadskikh navuk ‒ Bulletin of the Academy of Sciences of the Belarusian SSR. Social Sciences Series, 2, 63‒69. Minsk: Navuka i tekhnika [in Belarus].

Karskiy, A. (2011). Akademik Karskiy: stranitsy knigi [Academician Kara: Рages of a book]. Neman, 8, 152‒153 [in Belarus].

Narodnoe obrazovanie i kultura v BSSR: Statisticheskiy sbornik [Education and Culture in the Byelorussian ВSR: Statistical Yearbook]. (1989). Moscow: Finansy i statistika [in Russia].

Pertsev, V.N. (Ed.). (1953). Dokumenty i materialy po istorii Belorussii [Documents and materials on the history of Belarus]. (Vol. 3). Minsk: Izd. AN BSSR [in Russian].

Trus, M.V. (Ed.). (2011). Maksim Bagdanovich [Maxim Bogdanovich]. Entsyklapedyya ‒ Encyclopedia. Minsk: Belarus. Entsykl. imya P. Brovki [in Belarus].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-26

Номер

Розділ

Статті