DOI: https://doi.org/10.24919/2312-2595.1/43.184259

РУСЬКА ШЛЯХТА У МІСТАХ ПЕРЕМИШЛЬСЬКОЇ ЗЕМЛІ В XVI–XVIII ст.

Ігор Смуток, Леся Смуток

Анотація


Анотація. Мета дослідження – проаналізувати взаємовідносини руської шляхти Перемишльської землі та міст і міського суспільства. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, верифікації, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна: досліджено один з аспектів життєдіяльності руської шляхти та шляхетський фактор у житті міст Перемишльської землі. Висновки: Руська шляхта витворила свою модель взаємовідносин з містами та міським суспільством. Шляхтичам заборонялося займатися ремеслом та торгівлею. На практиці ці заборони порушувалися, малозаможна руська шляхта не боялася зашкодити своїй репутації ремісничими заняттями та торгівлею й долучалася до міщанського стану. Але масштаби цього явища були незначними. Також незначними були шлюбні контакти між руською шляхтою і міщанами. Потрапляння шляхти до міст відбувалося також шляхом набуття нерухомості в межах міста або передмість. Нечисленні згадки з XVII–XVIII ст. засвідчують, що окремі представники руської шляхти ставали власниками міських будинків, земельних ділянок практично в усіх найбільших містах Перемишльської землі. Міста, будучи центрами певних адміністративно-територіальних одиниць – землі, повіту, староства – ставали місцем дислокації урядників та представників адміністрації на місцях. Необхідність виконання своїх урядових обов’язків зумовлювала  місце їхнього постійного або тривалого проживання у місті. До середини XVII ст. представники руської шляхти серед них трапляються вкрай рідко. Однак у другій половині XVII ст. ситуація змінюється й у XVIII ст. руська шляхта доволі добре представлена серед урядовців нижчої і середньої ланки. Зокрема, з них комплектуються гродська канцелярія та судові урядники. Територія Перемишльської землі поділялася на шість староств з центрами в Перемишлі, Самборі, Дрогобичі, Стрию, Мостиськах, Судовій Вишні. Управління кожного з них покладалося на адміністрацію, сформовану старостою. Як правило, вони резидували в місцевому замку, розташованому на території міста. Замкові урядники з середини XVII ст. рекрутуються із середовища  руської шляхти.


Ключові слова


руська шляхта; Перемишльська земля; міста Перемишльської землі; Перемишль; Самбір; Дрогобич; Стрий

Повний текст:

PDF

Посилання


AGAD, Arch. Kameralne – Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie, Archiwum Kameralne [Central Archives of Historical Records in Warsaw, Chamber Archives].

NBLNU–VRSRK – Naukova biblioteka Lvivskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Franka. Viddil rukopysnykh, starodrukovanykh ta ridkisnykh knyh im. F.P. Maksymenka [Scientific Library of the Ivan Franko National University of Lviv. The F.P. Maksymenko Sector of Manuscript, Hand Press Druck and Rare Books].

Smutok, I. (2003). Drohobych za materialamy Heneralnoi revizii Peremyshlskoi zemli 1692 r. [Drohobych according to the materials of the General Audit of Przemysl land 1692]. Drohobytskyi kraieznavchyi zbirnyk – Drohobych Regional Studies, 7, 517–520 [in Ukrainian].

Smutok, I. (2006). Stanova zamknutist / ne zamknutist dribno shliakhetskykh rodiv Sambirskoho povitu XVI st. [Classical confinement / non-seclusion of small noble families of the Sambir County in the XVI century]. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka – Memoirs of the Shevchenko Scientific society, 252, 480–481 [in Ukrainian].

TsDIAUL – Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi archiv Ukrainy, m. Lviv – Central State Historical Archives of Ukraine, Lviv.

Dąbkowski, P. (1926). Palestra i księgi sądowe ziemskie i grodzkie w Dawniej Polsce [Legal profession, as well as castle and regional courts асts in Old Poland]. Lwów: Redakcja i Administracja [in Polish].

Dąbkowski, P. (1918). Urzędnicy kancelaryjni sądów ziemskich i grodzkich w dawnej Polsce [Government officials castle and regional courts in Old Poland]. Przewodnik Naukowy i Literacki – Scientific and Literary Guide, 48, 234–249 [in Polish].

Kuras, K. (2008). Pamiętnik rodziny Ustrzyckich z 1735 r. [Memoirs of families of Ustrzycki since 1735]. Rocznik Przemyski – Przemyśl Yearbook, 44 (4), 237–251 [in Polish].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


AGAD, Arch. Kameralne – Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie, Archiwum Kameralne.

НБЛНУ–ВРСРК – Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка. Відділ рукописних, стародрукованих та рідкісних книг, ім. Ф.П. Максименка.

Смуток, І. (2003). Дрогобич за матеріалами Генеральної ревізії Перемишльської землі 1692 р. Дрогобицький краєзнавчий збірник, 7, 517–520.

Смуток, І. (2006). Станова замкнутість / не замкнутість дрібно шляхетських родів Самбірського повіту XVI ст. Записки Наукового товариства імені Шевченка, 252, 480–481.

ЦДІАУЛ – Центральний державний історичний архів України, м. Львів.

Dąbkowski, P. (1926). Palestra i księgi sądowe ziemskie i grodzkie w Dawniej Polsce. Lwów: Redakcja i Administracja.

Dąbkowski, P. (1918). Urzędnicy kancelaryjni sądów ziemskich i grodzkich w dawnej Polsce. Przewodnik Naukowy i Literacki, 48, 234–249.

Kuras, K. (2008). Pamiętnik rodziny Ustrzyckich z 1735 r. Rocznik Przemyski, 44 (4), 237–251.

 





ISSN:2312-2595 (Print) ISSN:2664-3715 (Online)