ПАРФЯНСЬКА КАМПАНІЯ МАРКА ЛІЦІНІЯ КРАССА
DOI:
https://doi.org/10.24919/2312-2595.40.123249Ключові слова:
Марк Ліціній Красс, Рим, Парфія, парфянська кампаніяАнотація
У статті доведено, що Марк Ліціній Красс повністю відповідальний за поразку у парфянській кампанії. Помилкою було саме рішення щодо парфянського походу. Мабуть, єдиним мотивом Красса було отримати гучну перемогу, щоб зрівнятися військовою славою з Цезарем та Помпеєм. Встановлено, що Красс довіряв порадам тих, кому були байдужі інтереси Риму і не довіряв своїм воєначальникам. Він не лише не зумів використати ресурси своїх союзників, але своїми діями відштовхував їх. Доведено, що у критичні моменти Марк Красс втрачав контроль над ситуацією, не здійснював керівництво армією та піддавався тискові легіонерів приймаючи рішення.
Посилання
Belikov, A.P. (2001). Parfianskii pokhod Krassa: voenno-tekhnicheskii aspekt [The Parthian expedition of Crassus: the military-technical aspect]. Para bellum, 12, 21–24 [in Russian].
Belikov, A.P. (2002). Rim i Parfiia: istoki vzaimnogo nepriiatiia [Rome and Parthia: the origins of mutual rejection]. Antichnyi mir i arkheologiia – The Ancient World and Archeology, 11, 51–52 [in Russian].
Bokshchanin, A.G. (1949). Bitva pri Karrakh (Voina Marka Litciniia Krassa s Parfiei v 54 – 53 gg. do n. e.) [The Battle of Carrhae (War of Mark Licinius Crassus with Parthia in 54 – 53 BC)]. Vestnik Drevnei Istorii – Herald of Ancient History, 4, 41–50 [in Russian].
Diurant, V. (1995). Tcezar i Khristos [Caesar and Christ]. Moskva: Kron-Press [in Russian].
Kautskii, K. (1990). Proiskhozhdenie khristianstva [The Origin of Christianity]. Moskva: Politizdat [in Russian].
Krist, K. (1997). Istoriia vremen rimskikh imperatorov ot Avgusta do Konstantina [The history of the Roman Emperors from Augustus to Constantine] (Vol. I). Rostov-na-Donu: Feniks [in Russian].
Mommzen, T. (1995). Istoriia Rima [History of Rome] (Vol. III). St. Petersburg: Nauka – Iuventa [in Russian].
Petrechko, O. (2011). Rymske suspilstvo i superstitio doby pryntsypatu [The Roman society and superstitions of the Principate period]. Drevnosty – Antiquities (pp. 53–63) [in Ukrainian].
Utchenko, S.L. (1976). Iulii Tcezar [Julius Caesar]. Moskva: Mysl [in Russian].
Bivar, A.D.H. (1983). The political history of Iran under the Arsacids. In E. Yarshater (Ed.), The Cambridge History of Iran. Vol. 3 (1): The Seleucid, Parthian and Sasanid Periods (pp. 21–99). Cambridge: Cambridge University Press [in English].
Jaczynowska, M. (1986). Historia Starożytnego Rzymu [History of Ancient Rome]. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe [in Polish].
Piegdoń, M. (2011). Krassus: polityk niespełnionych ambicji [Crassus: a politician with unfulfilled ambitions]. Kraków: Historia Iagellonica [in Polish].
Rawlinson, G. (2007). Parthia. New York: Cosimo [in English].
Woolf, G. (2012). Rome: an Empireʼs story. New York: Oxford University Press [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Проблеми гуманітарних наук. Серія Історія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
