Подання

Керівництво для авторів

ВИМОГИ ДО АВТОРСЬКИХ РУКОПИСІВ

До друку приймаються наукові статті, публікації документів і пам’яток, бібліографічні та джерелознавчі огляди, рецензії на нові видання, повідомлення про наукові події й заходи англійською мовою, які відповідають профілю видання й сучасному стану науки.

Редакція не розглядає статті описові та оглядові, а також такі, що не становлять загального інтересу й не містять значущих висновків. Кожна стаття обов’язково проходить перевірку на плагіат та рецензування провідними фахівцями з відповідного наукового напряму. Публікація відбувається з урахуванням дат подання статті та завершення рецензування. У результаті стаття може бути рекомендована до друку, повернена для доопрацювання або відхилена. В одному випуску можна публікувати не більше однієї статті одного автора.

Виклад статті повинен бути чітким, стислим, текст літературно опрацьовано без повторень. Автор статті відповідає за достовірність викладеного матеріалу, за належність даного матеріалу йому особисто, за правильне цитування джерел та посилання на них. Статті, оформлення яких не відповідає вказаним вимогам, не приймаються до друку.

Обсяг статті – 12–20 сторінок (20 000 – 40 000 друкованих знаків із пробілами) (шрифт – Times New Roman, кегель – 14, міжстрічковий інтервал – 1,5, поля – усі 2 см, абзац – 1 см). Форматування абзаців за допомогою інтервалів (пробілів) чи табуляції неприпустимий.

Індекс УДК (універсальний десятинний класифікатор) розташовують перед заголовком статті, окремим рядком, у лівому верхньому куті. Визначає індекс УДК автор.

Відомості про автора (авторів) вказують англійською та українською мовами після індексу УДК (команда – вирівнювання по ширині тексту) із зазначенням прізвища та імені, наукового ступеня і вченого звання, посади, місця роботи, повної адреси, e-mail кожного співавтора; рядком нижче – номеру ORCID (http://orcid.org/), номеру ResearcherID (http://www.researcherid.com/), Scopus-Author ID (зазначається при наявності індексованих публікацій у Scopus) та вказівкою DOI (присвоюється редакцією). Усі відомості наводять у називному відмінку. Ім’я автора (авторів) виділяють жирним та курсивним накресленням, інші відомості – лише курсивом. Подається українською та англійською мовами. Номер ORCID, ResearcherID та Scopus-Author ID визначає автор.

Бібліографічний опис статті: Ilnytskyi, V. (2018). Revisiting the functioning of the ukrainian insurgent movement in TV 22 «Black Forest» (1945 – 1946). Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk, 9, 93–107. doi: 10.24919/2519-058x.9.150359.

Заголовок статті. У назві бажано не використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Великі літери, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру. Подається українською та  англійською мовами.

Анотація подається українською та англійською мовами (не менше 1 800 символів із пробілами у кожній анотації). Анотація подається згідно з вимогами наукометричних баз як структурований реферат, і повинна містити такі виділені елементи: мета роботи, методологія, наукова новизна, висновки.

Ключові слова – слова з тексту матеріалу, які з точки зору інформаційного пошуку несуть змістовне навантаження. Ключові слова подаються у називному відмінку, загальна кількість ключових слів – не менше трьох і не більше семи, подаються українською та англійською мовами.

Обов’язкова вимога до статей – належний рівень перекладу англомовного тексту. Редакція самостійно здійснює професійний переклад статей англійською мовою. Статті із низьким рівнем англійського перекладу не розглядатимуться і редакція не вестиме переписку із її автором.  

Основна частина статті повинна містити такі структурні елементи: постановка проблеми; аналіз останніх досліджень і публікацій; мета статті; виклад основного матеріалу; висновки і перспективи подальших розвідок цього питання. Усі частини статті повинні бути виділені.

Список використаних джерел і літератури. Згідно з вимогами МОН України до наукового фахового видання та міжнародними стандартами наукових публікацій, слід подавати два окремі списки використаних джерел і літератури:

1) перший, «Список використаних джерел і літератури», формують у алфавітному порядку, без нумерації, мовою цитованих джерел, спочатку кирилицею, потім латиною;

2) другий, «References», необхідний для коректного індексування посилань статті наукометричними та пошуковими системами; він дублює перший список латиною та наводить кириличні джерела у транслітерованому вигляді (http://www.slovnyk.ua/services/translit.php) та перекладі (назви дослідження автора). Для транслітерації російського тексту – систему Держдепартаменту США (http://shub123.ucoz.ru/Sistema_transliterazii.html). Список формують у алфавітному порядку латиною без нумерації.

Якщо цитоване джерело має назву англійською мовою (наприклад, стаття в науковому журналі), для правильного цитування необхідно вказувати саме його.

Обидва списки необхідно оформлювати за міжнародним бібліографічним стандартом APA (http://www.apastyle.org/). Обовʼязкове використання 2-3 джерел з номером DOI.

У списку References  не дозволяється використання кириличних символів, тому посилання в другому списку обов'язково мають бути оформлені латиною. Для перевірки наявності кириличних літер у латинському тексті (і навпаки – латинських у кириличному) можна скористатися будь-якою програмою (http://aruseni.alwaysdata.net/layouthighlight/). Після автоматичного транслітерування необхідно перевірити правильність отриманого результату і внести необхідні корективи. У списку літератури назви робіт на мовах, де використовуються нелатинізовані алфавіти, повинні бути перекладені англійською та поміщені у квадратних дужках; назви джерел повинні бути транслітеровані, у кінці слід вказати мову оригіналу у квадратних дужках.

Назви періодичних видань (журналів) треба наводити відповідно до офіційного латинського написання за номером реєстрації ISSN, які легко знайти на сайті журналу або в будь-якій науковій онлайн-базі.

Список використаних джерел і літератури необхідно готувати СУВОРО зі встановленими вимогами. На всі літературні джерела в статті повинні бути посилання. Посилання на літературу слід подавати за допомогою не номерних, а дужкових посилань – шляхом вказування прізвища автора та року роботи у дужках, відділяючи номер сторінки комою (Кентій, 1999, с. 56). Архівні джерела у тексті розкриваються повністю: (ГДА СБУ, ф. 2, оп. 31, спр. 4, арк. 89).

Наприкінці статті повинна міститися подяка (тим, хто надавав допомогу під час дослідження, напр., установам, організаціям, фондам, окремим працівникам та ін.) та інформація про фінансування дослідження.

Acknowledgments. Sincere thanks to the rector of the Higher Education Institution «Kherson Academy of Continuing Education», Zubko Anatoliy.

Funding. The author received no financial support for the research, authorship, and/or publication of this article.

Додаткові вимоги до тексту статті: 

– кожну абревіатуру (або скорочення) слід уводити в текст у дужках після першого згадування відповідного повного словосполучення і лише потім нею можна користуватися; 

– на всі таблиці й рисунки давати посилання в тексті статті; 

– усі таблиці повинні мати заголовки (над таблицею, окремим абзацом тексту, без відступу, напівжирний); 

– рисунки мають супроводжуватися підписами (під рисунком, окремим абзацом, напівжирний, вирівнювання за центром, без відступу; підпис не має бути елементом рисунка); нумерувати рисунки за порядком посилань у тексті.

- між словами ставити тільки один пробіл;

- розрізняти тире (–) та дефіс (-). Дефіс – це знак, що з’єднує частини складних слів. Під час друку має позначення маленької горизонтальної рисочки (-), та не відокремлюється пробілами від слів. Тире – це розділовий знак, що вживається для позначення прямої мови, пауз, перед це (це є), оце, то, ось (це) значить. Тире у тексті обов’язково з обох боків відділяють пробілами;

- не відділяти від попередньої цифри знак градуса, мінути, секунди, процента (25°; 5'; 30''; 77%);

- відділяти нерозривним пробілом (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+Пробіл) знаки і літери на означення томів, частин, параграфів, пунктів, номерів сторінок тощо від наступної цифри (Т. 7; ч. 23; § 5; № 34; С. 28–30); загальноприйняті позначення одиниць виміру від попередньої цифри (45 пуд.; 150 грн;32 км; 6 млн; 45 тис.);

- відділяти нерозривним пробілом ініціали та прізвище (В. А. Лавренов); скорочення після переліків (типу і т. п., і т. д.), перед іменами та прізвищами (п. Наталка, ім. В. Винниченка), перед географічними назвами (м. Чернівці, с. Моринці, р. Золота Липа);

- скорочення типу 80-ті, 2-го друкувати через нерозривний дефіс (одночасне натискання клавіш Сtrl+Shift+Дефіс);

- лапки використовувати парні лапки («»);

- апостроф має виглядати так – ’ ;

- дати подавати через тире з пробілами. Перед скороченнями р., рр., ст. ставити нерозривний пробіл. Якщо дати наводити в дужках, то «рр.» не писати (1861 р., 1945 – 1947 рр., (1945 – 1947), ХV – XVIII ст.). У сполученнях на означення десятиліть між датами ставити тире з пробілами: 40-х – 50-х рр., 1940-х – 60-х рр. Роки, що не збігаються з календарними, подавати через похилу риску (1997/98 навчальний рік; 2012/13 бюджетний рік);

- часові та числові інтервали оформляти через тире без пробілів (липень–серпень; 36–44);

- у цифрових даних, що включають більше п’яти цифр, після кожних трьох цифр ставити нерозривний пробіл (13 255; 457 357;46 532,5 кг.);

- будь-які зроблені автором уточнення, коментарі, виділення тощо, які вставляють у цитату, слід оформляти за таким шаблоном:

М. Грушевський вказує на ще один не менший негатив: «Се було лихо і з того боку, що ся схоластична школа давала загалом дуже мало реального знання і ніякої заохоти до нього, до позитивних наук. І з того також, що ся школа була дуже мало зв’язана з реальним життям українського народу в минувшості і теперішності, мала дуже слабо зазначений національний характер в ширшім значінню того слова» (Грушевський, 1906, с. 478) (підкреслення наше. – Авт.).

Зразки оформлення «СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ»  та «REFERENCES»

 ОБОВ’ЯЗКОВО!!!

Автори при надсиланні статті повинні подати сканкопії підписаної ліцензійної угоди  (http://eehb.dspu.edu.ua/about/editorialPolicies#custom-4) та рекомендацію статті до друку, підготовлену фахівцем із відповідної проблематики.
Наукові статті необхідно зберігати у текстовому форматі RTF та підписувати за прізвищем автора (наприклад, Іваненко.rtf)
 ОБОВ’ЯЗКОВО!!!

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ

 УДК 94(477.8):355.316«1941–1944»

ILNYTSKYI Vasyl – PhD hab. (History), Associate Professor, Head of Department of Ukraine’s History of Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University, 24 Ivan Franko Street, Drohobych, postal code 82100, Ukraine (vilnickiy@gmail.com)

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4969-052X

ResearcherID: H-4431-2017 (http://www.researcherid.com/rid/H-4431-2017)

Scopus Author ID: 25723530400 (https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=25723530400)

ІЛЬНИЦЬКИЙ Василь – доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франкa, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, 82100, Україна (vilnickiy@gmail.com)

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4969-052X

ResearcherID: H-4431-2017 (http://www.researcherid.com/rid/H-4431-2017)

Scopus Author ID: 25723530400 (https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=25723530400)

Бібліографічний опис статті: Ilnytskyi, V. (2018). Revisiting the functioning of the ukrainian insurgent movement in TV 22 «Black Forest» (1945 – 1946). Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk, 9, 93–107. doi: 10.24919/2519-058x.9.150359.

THE ACTIVITY OF THE UKRAINIAN THEATRE IN PEREMYSHL’ DURING

THE NAZI OCCUPATION (1941 – 1944)

Summary. The aim of the research is to discover the organizational-administrative and creative-artistic aspects of the activity of the Ukrainian Theatre in Peremyshl in the years of the Hitlerite’s occupation of the town. The research methodology is based on the principles of historicism, system-formation, scientific character, verification, the author’s objectivity, moderated narrative constructivism, and the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and specially-historical (historical-genetic, historical-typological, historical-systemic, etc.) methods. The scientific novelty of the article consists in the argumentation of the fact, that, for the first time, in the historiography of the Ukrainian theatrical art on the basis of the previously unknown archival documents, the genesis, organizational development, repertoire, administration, and actors’ staff of the Ukrainian Theatre in Peremyshl in the years of its occupation by the Hitlerites are clarified. Conclusions. Summing up, the fact that the historical genesis of the Ukrainian Theatre in Peremyshl was connected with the activity of "Lesia Ukraіnka theatrical society" (1925–1939) and the Soviet State regional drama theatre (1940–1941). The history of the Ukrainian Theatre in Peremyshl can be divided into three stages: 1) the stage of the formation of the theatre in a form of the Theatrical circle and Drama section of UAC (1942 – first half of 1943), 2) the stage of the theatre’s reorganization into a professional establishment (August‑October, 1943), 3) the stage of the theatre’s vigorous activity on professional bases (November of 1943 – July of 1944). The Ukrainian Theatre’s artistic experience was manifested by several dozens of first-night performances and almost one hundred of other productions in Peremyshl and the neighboring villages and towns.

Key words: the theatre, Peremyshl, the Nazi occupation, theatrical art.

ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ У ПЕРЕМИШЛІ В РОКИ

НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ (1941 – 1944)

Анотація. Мета дослідження – розкрити організаційно-адміністративні та творчо-мистецькі аспекти діяльності Українського театру в Перемишлі у роки гітлерівської окупації міста. Методологія дослідження спирається на принципах історизму, системності,  науковості, верифікації, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії українського театрального мистецтва на основі невідомих раніше архівних документів з’ясовано виникнення, організаційну розбудову, репертуар, управлінський та акторський склад, мистецьку діяльність Українського театру в Перемишлі у роки гітлерівської окупації міста. Висновки. Історична ґенеза Українського театру в Перемишлі пов’язана з діяльністю українського «Драматичного товариства ім. Лесі Українки» (1925 – 1939) та радянського Державного обласного драматичного театру (1940 – 1941). Історію Українського театру в Перемишлі можна поділити на три етапи: 1) етап становлення театру у формі Драматичного гуртка і Драматичної секції УДК (1942 – перша половина 1943 р.), 2) етап реорганізації театру на професійну установу (серпень – жовтень 1943 р.), 3) етап активної мистецької діяльності театру на професійних засадах (листопад 1943 – липень 1944 рр.). Мистецький доробок Українського театру позначився кількома десятками прем’єр і майже сотнею вистав у Перемишлі та сусідні містах і селах. Його творчість характеризувалася виразно українськими мотивами, постановками класичних українських і зарубіжних драматичних творів.

Ключові слова: Галичина, мистецтво різьблення, національне відродження, виставка, експозиція.

ТЕКСТ СТАТТІ АНГЛІЙСЬКОЮ

Problem statement.

The analysis of sources and recent researches.

The publication’s purpose.

Statement of the basic material.

Conclusions.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

REFERENCES

(усі частини статті повинні бути виділені).

Стаття надійшла до редакції 10.09.2019 р.

Стаття рекомендована до друку 02.11.2019 р.