«БАТЬКО ГРУШЕВСЬКИЙ» У ПУБЛІЦИСТИЦІ РЕВОЛЮЦІЙНОЇ ДОБИ
DOI:
https://doi.org/10.24919/3083-6158.19/61.8Ключові слова:
М. Грушевський, Українська революція, політична діяльність, ідейне протистояння, рецепціяАнотація
Метою статті є з’ясування особливостей осмислення сучасниками М. Грушевського його суспільно-політичної діяльності в роки Української революції. Методологія дослідження базується на принципах об’єктивності, історизму і системності та загальнонаукових (історичний, логічний, узагальнення, аналізу і синтезу) і спеціально-історичних (генетичний, порівняльний, типологічний, психологічний та ін.) методах історіографічного дослідження. Наукова новизна статті полягає у першій спеціальній спробі комплексної реконструкції дискусій, спричинених громадською діяльністю М. Грушевського протягом 1917–1918 рр. Висновки. У підсумку зазначено, що саме протягом 1917–1918 рр. в українській публіцистиці по обидві сторони Збруча утвердилася метафора «батька Грушевського» – лідера свого народу, який повернув співвітчизникам не тільки історію, але й політичну суб’єктність. Разом із тим, поглиблення очільниками Центральної Ради, а найбільше її головою, соціалістичної й федеративної риторики сприймалося не всіма українськими інтелектуалами. Найбільш відверто свій скепсис стосовно таких ідейних акцентів голови парламенту висловили зазбручанські діячі. Вони відновили розпочату в попередній період критику М. Грушевського як адепта Драгоманівських поглядів. Найбільш непримиренно до політичних переконань і практики вченого поставилися носії малоросійської ідентичності, що сповідували правомонархічну ідеологію. Демонізуючи постать голови Центральної Ради і профануючи його громадську працю, вони закидали йому співучасть у руйнуванні найбільшої світової монархії. Втім, як прихильники, так і критики діяльності Грушевського як голови парламенту одностайно визнавали його вирішальний внесок у стрімку інституціалізацію українського регіонального руху й перетворення його на зауважального актора східноєвропейської політичної сцени.
Посилання
Бурчак, Л. И. (1917). Деятели украинского національного освобождения : (Т. Шевченко, М. Драгоманов, И. Франко, Б. Гринченко, М. Грушевский). Москва: Задруга.
Державний замах. (1918). Державний замах на Україні. Діло, 100, 1–2.
Дубровський, В. (1917). Мих. Грушевський. Переяславська умова України з Москвою 1654 року. Статті й тексти. Книгарь. Літопис українського письменства, 3, 118–119.
Крип’якевич, І. (1918). Гетьман. З досвідів минувщини. Діло, 147, 2–3.
Линниченко, И. А. (1917). Малорусский вопрос и автономия Малороссии (Открытое письмо профессору М. С. Грушевскому). Пг., Одесса.
Магміт, Б. (1917). Сучасні українські політики. Всеукраїнець. (Спроба характеристики проф. Михайла Грушевського. Шляхи, IV, 362–376.
Олелько, Г. (1918). Обриси діячів. Михайло Грушевський. Універсальний журнал. Двохтижневик, жовтень, 8–9.
Пиріг, Р., Тельвак, В. (2016). Михайло Грушевський: біографічний нарис. Київ : Либідь.
Пиріг, Р., Тельвак, В. (2021). Михайло Грушевський: життєпис на тлі доби. Херсон: Видавництво ОЛДІ-ПЛЮС.
Поворот. (1917). Поворот до Київа професора М. Грушевського. Діло, 89, 1.
Проф. Грушевський. (1917). Проф. Грушевський про правно-державне становище України. Діло, 174, 3.
Проф. Михайло Грушевський. (1917). Проф. Михайло Грушевський. Голова Української Центральної Ради. Київ : Друкарня Т–ва "Криниця".
Розвиток подій. (1918). Розвиток подій в Київі. Дїло, 101, 1–2.
Романцова,Н. І. (2019). Михайло Грушевський в історичній науці(1890–1934 рр.). Проблема в українській історіографії. Маріуполь: МДУ.
Тельвак, В. (2007). Наукова діяльність Михайла Грушевського в дискусіях революційної доби. Вісник Черкаського університету. Серія : Історичні науки, 100, 27–39.
Тельвак, В. (2008a). Життєвий і творчий шлях М. Грушевського в ювілейних оцінках 1926 р. Український історичний журнал, 6, 111–125.
Тельвак, В. (2008b). Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття). Київ–Дрогобич.
Тельвак, В. (2010a). «Ереси архукраинского движения» (рецепція творчої спадщини М. Грушевського в російському правомонархічному середовищі першої третини ХХ ст.). Історіографічні дослідження в Україні, 20, 131–154.
Тельвак, В. (2010b). Грушевськознавство: методологічні проблеми поступу. Краєзнавство, 3, 29–35.
Тельвак, В. (2010c). Наукова спадщина Михайла Грушевського в історіографічній рефлексії Миколи Василенка. Проблеми вивчення історії Української революції 1917–1921 років, 3, 23–40.
Тельвак, В. (2011a). Грушевськіана Руслана Пирога. Архіви України, 2–3 (273), 290–298.
Тельвак, В. (2011b). Дослідження рецепції творчої спадщини Михайла Грушевського в історіографії української діаспори (40–80-ті роки). Студії з історії Української революції 1917–1921 років, 5, 72–82.
Тельвак, В. (2012a). Грушевськіана на сторінках «Українського історичного журналу» (1991–2010 рр.). Історіографічні дослідження в Україні, 22, 483–498.
Тельвак, В. (2012b). Постать Михайла Грушевського в історіографії Центрально-Східної Європи (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття). Дрогобич.
Тельвак, В. (2013a). Монографічна грушевськіана: спроба узагальнення. Гуржіївські історичні читання : Збірник наукових праць, 6, 104–107.
Тельвак, В. (2013b). Михайло Грушевський в оцінках своїх учнів (перша третина ХХ ст.). Історіографічні дослідження в Україні, 23, 160–197.
Тельвак, В. (2015). Добрий історик, але поганий політик»: рецепція творчої спадщини Михайла Грушевського після 1914 року. Scriptorium nostrum, 1–2, 35–64.
Тельвак, В. (2016a). Громадсько-політична діяльність Михайла Грушевського в Галичині в оцінках сучасників. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska. Sectio F. Lublin, LXXI, 65–88.
Тельвак, В. (2016b). П’ять ювілеїв Михайла Грушевського. Український історичний журнал, 2, 4–50.
Тельвак, В. (2017). Михайло Грушевський та Олександр Барвінський на тлі українського руху кінця ХІХ – першої третини ХХ століття. Записки НТШ. Праці Історично-філософської секції, CCLXX, 82–102.
Тельвак, В. (2021). Сучасне грушевськознавство: здобутки, втрати, перспективи. Український історичний журнал, 5, 4–16.
Тельвак, В., Курилишин, К. (2012). Образ Михайла Грушевського на сторінках часопису «Галичанин». Дрогобицький краєзнавчий збірник, ХVІ, 283–294.
Тельвак, В., Курилишин, К., Тельвак, В. (2022). Михайло Грушевський та часопис «Діло»: співпраця, конфлікти, рецепція (до 1914 р.). Рукописна та книжкова спадщина України, 28, 347–371.
Тельвак, В., Сабінський, М. (2022). «Бої за Грушевського»: доба Української революції в дискусіях діаспорних інтелектуалів повоєнного двадцятиліття. Eminak, 1 (37), 100–109.
Центральна Рада. (1918). Центральна Рада проти приказу ґен. Айхгорна в справі засівів. Діло, 92, 2.
Чикаленко, Є. (2011). Щоденник (1918–1919). Київ : Темпора.
Шульгин, В. (1918). Малая Русь. Малая Русь, 1, 2–9.
Telvak, V., Salata, O. (2021). Reception of Hrushevsky studies: epistolary aspect. Східноєвропейський історичний вісник, 20, 32–39.
Telvak, V., Telvak, V. (2018). Ukrainian historiography in the mirror of polish journalism (Mykhailo Hrushevsky contra Francishek Ravita-Gavronsky). Східноєвропейський історичний вісник, 7, 46–53.
Telvak, V., Yanyshyn, B., Telvak, V. (2023). Between cooperation and conflict: Mykhailo Hrushevskyi through the eyes of Polish intellectuals of the late 19th and early 20th centuries. Echa Przeszłości, XXIV/2, 89–104.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
