РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА ЯК КАТАЛІЗАТОР ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ УКРАЇНЦІВ: ІСТОРИКО-ОСВІТНІЙ ВИМІР ТА ІПСО
DOI:
https://doi.org/10.24919/3083-6158.18/60.19Ключові слова:
деколонізація, ідентичність, ескалація, історичні фейки, російська пропаганда, освітня депривація, ІПСОАнотація
Стаття досліджує російсько-українську війну як каталізатор української деколонізації, вивчаючи історичні, освітні та інформаційно-психологічні виміри конфлікту. Розглянуто основні тенденції в розумінні складних процесів формування національної ідентичності та опору колоніальним впливам, особливо в контексті сьогоднішньої російської агресії.Основна мета дослідження – висвітлити поточний стан наукового вивчення української ідентичності, простежити ключові чинники історично-освітніх колоніальних впливів та дослідити механізми національної самоідентифікації та опору під час війни.У статті проаналізовано довготривалий російський колоніальний вплив на українську свідомість, автори аналізують, як історичні, освітні та інформаційні стратегії використовували для придушення української ідентичності.Методологія статті містить принципи історизму, об’єктивності та всебічності, основні історіографічні методи аналізу, синтезу та дослідження наукових джерел.У статті автори розкривають основну думку, що деколонізація є складним процесом та вимагає самоідентифікації та критичного аналізу історичних наративів. Інформаційно-психологічні операції постають як вирішальний компонент у сучасній гібридній війні, а питання освіти та збереження національної культури, визначені як основні інструменти. Окрему увагу в дослідженні приділено феномену стійкості українського суспільства в протистоянні інформаційно-пропагандистського впливу під час війни та збереженні власної національної ідентичності. Автори підкреслюють, що ефективна деколонізація починається з самодеколонізації, включно з комплексним підходом: вивчення автентичної історії, утвердження рідної мови в усіх сферах життя, розвиток критичного мислення, підвищення медіаграмотності та розпізнавання й протидія пропагандистським впливам. Російсько- українська війна, яка триває з 2024 року, парадоксально, але пришвидшила процес української національної самоідентифікації і саме освітня та культурна сфери стали ключовими компонентами для опору українців.Наукова новизна дослідження спрямована на виявлення як історичних, так і сучасних механізмів російської пропаганди та інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), особливо в контексті повномасштабного вторгнення з 2022 року, які систематично використовували для нівелювання української національної та культурної ідентичності. Дослідження сприятиме глибшому розумінню певної трансформації колоніальної спадщини, специфіки інформаційного тиску й можливих стратегій опору в російсько-українській війні.У висновках підкреслено, що повномасштабна війна стала своєрідним каталізатором процесу національного самоусвідомлення, активізувавши тим самим переосмислення історичних наративів, які були нав’язані колоніальним минулим України та сприяли формуванню усвідомленого розуміння української ідентичності вже сьогодні. Дослідження підкреслює важливість постійних зусиль у збереженні культури, традицій, історії, мови, критичному мисленні та інформаційній стійкості як фундаментальних стратегій у боротьбі з зовнішніми спробами підірвати національний суверенітет та культурну самобутність українців.Проведене дослідження пропонує концептуально важливі висновки щодо механізмів культурного спротиву, демонструючи потенціал української нації в збереженні власної ідентичності в умовах гібридних впливів і навмисної дезінформації. Через аналіз взаємозалежності історичної пам’яті, освітньої політики та інформаційної війни, стаття окреслює комплексне бачення процесу української деколонізації як динамічного та багатовимірного явища сучасності.
Посилання
Khrapatyi S., Levchenko A., Venhrynovych, A., Ponomarenko, N.&Shyian, O., (2023). Education in the сonditions of war: advantages and disadvantages. Multidisciplinary Science Journal. https://malque.pub/ojs/index.php/msj/article/view/1172
Libicki, M. (2007). Conquest in cyberspace.National security and information warfare, Cambridge. 207 p.
Гай, М. (2018). ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ РФ ЩОДО ДЕСТАБІЛІЗАЦІЙНИХ ДІЙ В УКРАЇНІ ЯК СИСТЕМНА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ. Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни: погляд від волонтера до науковця: монографія. Київ: НА СБ України. С. 270–286.
Деркаченко, Я. А. (2016). Соціальні мережі, як середовище для технологій маніпулятивного впливу. Сучасний захист інформації. № 1. С. 51–59.
Дзьобань, О. П. (2014). Маніпулятивний характер інформаційного середовища сучасного суспільства. Інформація і право. № 3(12). С. 3–12.
Зелений, В., Шишкін, І., & Дрогомирецька, Л. (2024). РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА: ІСТОРИЧНИЙ ДИСКУРС. Вісник науки та освіти, (1 (19)). DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2024-1(19)-1471-1495(дата звернення 13.06.2025)
Ільницький, В, Старка, В. & Галів М. (2022). Російська пропаґанда як елемент підготовки до збройної аґресії проти України. Український історичний журнал. Число 5. С. 43–55. DOI: doi.org/10.15407/uhj2022.05.043 (дата звернення 01.05.2025)
Кіца, М. (2017). Особливості та методи виявлення фейкової інформації в українських ЗМІ. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Журналістські науки. С. 28–32.
Ковальчук, П. Ю. (2023). ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ ТА РОСІЙСЬКІ МІФИ ПРО УКРАЇНУ. In The 12th International scientific and practical conference “Modern research in world science” (February 26–28, 2023) SPC “Sci-conf.com.ua”, Lviv, Ukraine. 2023. 1161 p. (P. 652) URL: https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2023/03/MODERN-RESEARCH-IN-WORLD-SCIENCE-26-28.02.2023.pdf (дата звернення 05.05.2025).
Комарчук, О. (2016). Маніпулятивні технології російських ЗМІ в рамках сучасної гібридної війни. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини. № 2. С. 60–66. 24.
Красноступ, Г., (2024). «Інтеграція медіаграмотності в освітній процес – стратегія інформаційної безпеки України». Мультимедійна платформа іномовлення України. URL: https://kanaldim.tv/integracziya-mediagramotnosti-v-osvitnij-proczes-strategiya-informaczijnoyi-bezpeky-ukrayiny/ (дата звернення 28.04.2025)
Левченко, О. П., Гриців, Н. М. (2023). ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ ТА ІНТЕРДИСКУРСИВНІСТЬ РОСІЙСЬКОГО ВОЄННОГО НАРАТИВУ: ПРОПАГАНДА VS ЛІНГВІСТИКА. Нова філологія, (90), 54–63. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-90-8 (дата звернення 01.06.2025).
Леонтьєва, Л. Є. (1997). Історія використання психологічних операцій Німеччиною і Радянським Союзом в роки Другої світової війни (1941–1945 рр.): Дисертація кандидата воєнних наук, м. Львів: ДУ «Львівська політехніка».
Мателешко, Ю. (2023). «М’ЯКА СИЛА» УКРАЇНИ: НАПРЯМИ, ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕНЬ (2008-2022). Сторінки історії, (57). https://doi.org/10.20535/2307-5244.57.2023.294448 (дата звернення 08.07.2025)
Мегель, А., Яремчук, М. (2022). Ворожі ІПСО. Як визначити та протистояти. Київ. 98 с. (Електронне видання). https://sprotyvg7.com.ua/wp-content/uploads/2023/04/IPSO-Textbook.pdf (дата звернення 16.03.2025).
Мороз, О. (2020). Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців. Київ: Yakaboo Publishing. 288 с.
Почепцов, Г. (2017). Від покемонів до гібридних війн. Нові комунікативні технології ХХІ століття. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». 260 с.
Почепцов, Г. (2015).Сучасні інформаційні війни. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». 498 с.
Присяжнюк, Д. М. (2011). Аналіз технологій маніпулювання масовою свідомістю в ЗМІ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. Вип. 26. С. 96–99.
Руденко, Ю. О., Друшляк М. Г., Шамоня В. Г., Острога М. М. & Семеніхіна О. В. (2023). РОЗВИТОК ЗДАТНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ПРОТИСТОЯТИ ІНФОРМАЦІЙНИМ ВПЛИВАМ. Інформаційні технології і засоби навчання. Том 94. № 2. С. 54–71.
Свинаренко, Н. О. (2023). Сучасна російська імперська пропаганда : згубний вплив для сьогодення українців //Development trends in social science in the era of digitalization: Scientific monograph. – Riga, Latvia : «Baltija Publishing», P. 278–301. http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/29217 (дата звернення 02.02.2025).
Слухай, Н. В. (2018). Лінгвістичні маркери світоглядної маски суб’єкта масмедійної інтеракції. Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни: погляд від волонтера до науковця: монографія. Київ: НА СБ України. С. 355–401.
Соболєва С. М. (2023). «ЦІННОСТІ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ», Науковий семінар Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба «Інформаційне протиборство в умовах російсько-української війни»: статті та тези доповідей, 30 листопада 2023 року. Харків: ХНУПС ім. І. Кожедуба, С. 67–69
Соломін, Є. (2024). Радянсько-російська пропаганда як засіб просування наративів та спосіб втручання в інформаційний простір: регіональний аспект. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. Випуск 54–55. С. 104–115. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2024.54-55.12152(дата звернення 12.05.2025)
Стецюк, С. (2018). Маніпулятивні технології під час гібридної війни в Україні та їх вплив на громадську думку. Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. Вип. 43. С. 153–161.
Тодоров, І. (2022). «Наративи російської пропаганди. Місце козацького чинника». https://er.ucu.edu.ua/bitstream/handle/1/3770/16_%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20% 20%20.pdf?sequence=1(дата звернення 31.03.2025)
Хоменко, О., Маруховська-Картунова О., & Тішко Л. (2023). АНАЛІЗ ФАЛЬСИФІКАЦІЙ ІСТОРИЧНИХ ФАКТІВ ТА ПОДІЙ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ РОСІЙСЬКОЮ ПРОПАГАНДОЮ. Вісник науки та освіти, (10 (16)). DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-10(16)-1138-1156 (дата звернення 02.04.2025)
Хоменко, О. О. (2023). СПРОТИВ НАУКОВЦІВ У ПИТАННІ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ РОСІЙСЬКОЮ ПРОПАГАНДОЮ В КОНТЕКСТІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ. Publishing House “Baltija Publishing” (International scientific conference, December 6–7). Р. 38–41. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-376-7-10 (дата звернення 03.05.2025)
Шевчук, П. (2014). Інформаційно-психологічна війна Росії проти України: як їй протидіяти. Науковий вісник «Демократичне самоврядування». Вип. 13. С. 1–11.
Шульська, Н. М., Букіна, Н. В., Адамчук, Н. В. (2023). ТИПОЛОГІЧНІ МАРКЕРИ ІНФОРМАЦІЙНО- ПСИХОЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ (ІПСО) В УМОВАХ ВІЙНИ В МЕДІА. Науковий журнал «Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика». Том 34 (73). № 1. Частина 2. С. 268–274.
Юзова, І. Ю. (2020). Аналіз організації та ведення інформаційно-психологічних операцій при веденні гібридної війни: збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. № 2. С. 40–44.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.







